Відповідальність посадових осіб за неподання звітності та під час якої перевірки її встановлюють

Відповідь

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядок його заповнення та подання податковими агентами затвердив Мінфін наказом від 13.01.2015 № 4.

Особливості звітування з єдиного внеску відповідно до наказу Мінфіну від 14.04.2015 № 435, визначили наказом Мінфіну від 28.12.2020 № 814.

Таким чином, вказані розрахунок та звіт прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та /або сплати податкових зобов’язань.

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах відповідно до пункту 47.1 Податкового кодексу України несуть зокрема:

• юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до ПК визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;
• податкові агенти.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених, зокрема, у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Моніторинг змін законодавства за березень 2026

Документальна позапланова перевірка здійснюється, за наявністю підстав, визначених у статті 78 ПК.

Зокрема, однією з визначених ПК підстав є неподання платником в установлений законом строк податкової декларації, розрахунку, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 ПК, якщо їх подання передбачили законом.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, адміністративна відповідальність.

Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП).

Податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема, з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску.

Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Так, передбачили відповідальність, зокрема, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ) і «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі — Закон № 1058) у вигляді накладання штрафу, зокрема, на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 165-1 КпАП).

Планові документальні перевірки у 2026 році

Як податківці формують план-графік перевірок на 2026 рік і які показники діяльності підприємства можуть «зіграти» проти нього?

Тримайте роз’яснення

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій статті 165-1 КпАП тягнуть за собою накладення штрафу, зокрема на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг).

Крім цього, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218—221 КпАП, протоколи про правопорушення, зокрема, передбачені статтею 163-4 КпАП, мають право складати уповноважені на те посадові особи ДПС, та його територіальних органів.

Отож, частиною першою статтею 163-4 КпАП передбачили відповідальність зокрема за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян у вигляді попередження або накладення штрафу, зокрема, на посадових осіб підприємств, установ і організацій у розмірі від двох до трьох нмдг.

Дії, передбачені частиною першою статті 163-4 КпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу зокрема на посадових осіб підприємств, установ і організацій у розмірі від трьох до п’яти нмдг.

Як підготуватися до податкової перевірки у 2026 році

Таким чином, КпАП передбачає застосування до посадових осіб юридичної особи адміністративної відповідальності лише за:

• неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених Законом про ЄСВ і Законом № 1058;
• неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.