ПРОБЛЕМА
Чи потрібно нараховувати заробітну плату членам фермерського господарства та платити ЄСВ і податок з доходів до бюджету. Чи зараховується до страхового стажу період членства у фермерському господарстві, якщо одному з членів господарства 14 років?
РІШЕННЯ
Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку (п. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV, далі — Закон про фермерство).
Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства (п. 1 ст. 3 Закону про фермерство).
Тобто, передбачена обов’язкова трудова участь кожного члена господарства у його діяльності. Член фермерського господарства за своїм соціально-економічним статусом є працюючим власником. Тому його трудова діяльність у господарстві базується на членстві і регулюється не трудовим договором, а Статутом господарства (п. 2 ст. 27 Закону про фермерство).
Таким чином, члени фермерського господарства отримують не заробітну плату, а дохід від виконання трудової функції. Водночас такий дохід може виплачуватися залежно від внеску до статутного капіталу, а не від виконання трудової функції. Тоді виплата доходу є виплатою дивідендів.
Конкретний механізм оплати праці членів фермерського господарства визначається Статутом фермерського господарства. Якщо ж у Статуті такий порядок не визначено, механізм оплати потрібно встановити внутрішнім документом підприємства, наприклад, протоколом загальних зборів членів фермерського господарства. При цьому розподілятися може лише чистий дохід (прибуток) — отримані доходи за мінусом витрат.
Якщо в Статуті визначено частку кожного члена фермерського господарства, то отриманий дохід від діяльності фермерського господарства є дивідендами і оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 5%. Якщо ж в статуті частка не визначена, то отриманий дохід оподатковується ПДФО за ставкою 15% (20%). Фермерське господарство при виплаті доходів повинно також подати податковий розрахунок про виплачені доходи за формою № 1ДФ, при цьому виплата дивідендів відображається у розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу «109», виплата інших доходів — за ознакою доходу «127».
Щодо утримання єдиного соціального внеску (ЄСВ), то оскільки даний дохід не є заробітною платою, то ЄСВ при виплаті такого доходу не утримується.
Згідно із статтею 34 Закону про фермерство час роботи у фермерському господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування.
Отже, для зарахування страхового стажу членів фермерських господарств необхідними умовами є запис у трудовій книжці та сплата ЄСВ. Інших умов щодо зарахування страхового стажу не має, тож не є обмеженням для зарахування стажу та обставина, що вік члена фермерського господарства становить 14 років.
Видача трудових книжок членам фермерського господарства і громадянам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), та їх ведення здійснюються відповідно до законодавства України про працю (п. 4 ст. 27 Закону про фермерство).
Щодо сплати ЄСВ, то відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (далі ― Закон про ЄСВ) особи, які не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню мають змогу набути необхідний страховий стаж шляхом добровільної сплати ЄСВ.
Тобто, члени фермерського господарства мають право укласти з податковим органом договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Ці особи беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі на добровільну участь, але не менше одного року.
Сплата ЄСВ проводиться щомісяця в розмірі, установленому в договорі, за кожний місяць до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
