Організовуємо будівництво на земельній ділянці поза межами населеного пункту

Процедура отримання будівельної адреси поза межами населеного пункту

Питання місцезнаходження земельної ділянки (поза межами населеного пункту) має принципове значення для визначення органу, який має повноваження щодо розпорядження землями. Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР до повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної рад віднесено прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою, що передбачає прийняття рішень про присвоєння адреси об’єктам нерухомого майна.

За загальним правилом, органами місцевого самоврядування присвоюються адреси окремим будинкам (будівлям, спорудам). Якби земельна ділянка, на якій планується будівництво, знаходилась у межах населеного пункту, то будівельну адресу приміщення визначила б селищна рада та провела своє рішення через сесію селищної ради.

Ще одним органом, який може присвоїти будівельну адресу виробничому приміщенню, є районна державна адміністрація (відділ архітектури). Однак законодавчо не визначено, хто з цих двох органів має встановити адресу такого приміщення поза межами населеного пункту в сільській місцевості.

Тому радимо подати одночасно і в селищну раду, і у відділ архітектури особисто (або через уповноважену особу) заяву довільної форми про присвоєння будівельної адреси виробничого приміщення. До заяви додаються:

• завірена в установленому порядку (нотаріально) копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (акт на право власності);

• копія виписки з Єдиного державного Реєстру (для фізичної особи — підприємця);

• проектна документація об’єкта будівництва, затверджена в установленому порядку.

Дії відділу архітектури мають бути такими:

• реєстрація заяви;

• направлення запиту в бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна (далі — БТІ).

БТІ на підставі проектної документації з будівництва та матеріалів технічної інвентаризації надає погодження щодо присвоєння будівельної адреси. Після отримання інформації з БТІ відділ архітектури приймає рішення щодо присвоєння будівельної адреси об’єкту нерухомого майна.

У разі письмової відмови і селищною радою, і відділом архітектури у присвоєнні будівельної адреси фізична особа може з усіма наявними документами звертатись до суду. Але при цьому на руках у забудовника має бути вся необхідна документація для початку будівництва виробничого приміщення.

Кому ліцензія на будівництво не потрібна

Необхідні документи для початку будівництва

Оскільки земельна ділянка належить до несільськогосподарських угідь, забудовнику не потрібно для будівництва виробничого приміщення виводити її із земель сільськогосподарського призначення. Проте для будівництва знадобляться інші документи та дозволи.

Щоб збудувати виробниче приміщення, потрібно виготовити проект. Замовити його виготовлення можна або у проектанта, або у відділі архітектури.

Однак до виготовлення проекту забудовник має отримати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва (далі — містобудівні умови та обмеження). Для їх отримання в разі розміщення земельної ділянки за межами населеного пункту забудовник звертається із заявою до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури (структурного підрозділу районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської ради). Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону від 07.07.2011 № 109 (далі — Порядок № 109).

Містобудівні умови та обмеження — документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви. До заяви замовником додаються:

• засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;

• ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);

• викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

• кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);

• черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру — за умови відсутності містобудівного кадастру);

• фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

• містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об’єкта будівництва.

Завдання на проектування складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень (п. 1.5 Порядку № 109).

Після того, як у забудовника будуть готові технічні умови, містобудівні умови та обмеження, проект будівництва, він має подати територіальному органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Будівельні роботи можуть виконуватися забудовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт — щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об’єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт — щодо об’єктів I-III категорії складності; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт — щодо об’єктів IV і V категорії складності (п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466).