Ліцензування будівельної діяльності 2021 скасовано та замінено на сертифікацію. Про колишні будівельні ліцензії, сертифікацію та що відбувається у регулюванні цієї сфери – в огляді.
⚡️ Страхування об’єкта будівництва та його собівартість
Відповідальність за будівництво без ліцензії
Ліцензія дає право займатися певною господарською діяльністю. Як і інші ліцензії будівельна ліцензія вимагається п. 9 ст. 7 Закону “Про ліцензування видів господарської діяльності” від 02.03.2015 р. № 222 (далі – Закон про ліцензування). Потрібна вона для будівництва об’єктів, що належать до об’єктів:
- середнього класу наслідків – СС2;
- значного класу наслідків – СС3.
Однак враховувати ще слід також особливості Закон “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 р. № 3038 (далі – Закон № 3038).
Для об’єктів незначного класу наслідків СС1 ліцензія не потрібна.
За діяльність без ліцензії накладають адмінштраф на посадових осіб, конфіскують доходи, які отримали внаслідок ведення господарської діяльності без ліцензії.
Адмінштрафи за ст. 164 КУпАП досить великі: від 17000 до 34000 грн та накладаються на посадових осіб.
Однак окрім згаданих санкцій ще є штрафи визначені Законом “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” від 14.10.1994 № 208 та кабмінівським Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, постанова від 06.04.1995 № 244. Вони такі:
- діяльність без ліцензії – 90 прожиткових мінімумів (у січні-червні 2021 р. – 204300 грн);
- виконання окремих робіт без кваліфікаційного сертифіката – 10 прожиткових мінімумів (у січні-червні 2021 р. – 22700 грн).
Ліцензії видавалися безстроково (див. перелік ліцензіатів). Штрафи накладають органи державного архітектурно-будівельного контролю і нагляду.
Виявили помилки у першій квартальній звітності з ПДФО та ЄСВ або у формах № 1ДФ та Д4 за минулі звітні періоди — маєте їх виправити. Заповнення уточнюючої та поточної звітності, особливості коригування сумових і несумових помилок та чим обернеться для роботодавця зволікання з їх виправленням?
Класи наслідків будівельних об’єктів
Клас наслідків (відповідальності) при будівництві об’єктів введені п. 5 ст. 32 Закону № 3038. Більш конкретизовано їх у Додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 “Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва”.
Згаданий ДСТУ містить просту таблицю з розшифровкою класів. Серед критеріїв зокрема кількість людей, для яких становить небезпеку об’єкт:
- СС 2 – від 50 до 400 чол.;
- СС 3 – більше 400 чол.
До таких об’єктів з середнім і значним ризиком зокрема відносяться готелі, житлові багатоповерхові будинки, торговельні центри, газопроводи, заправні станції та інші об’єкти.
Увага: ліцензій вимагало будівництво об’єктів середніх та значних наслідків (відповідальності) СС2 і СС3.
Додамо, що під ліцензування потрапляють не тільки саме будівництво таких об’єктів, але й інші роботи, які відносяться до будівельних: проектування, монтажні роботи, монтаж інженерних споруд, інжинірингова діяльність.
Про заміну ліцензування на сертифікацію
У 2020 році відбулися досить заплутані події, пов’язані з реформою у сфері ліцензування будівельної діяльності. Відбулися суттєві зміни: нові ліцензії з 18.03.2020 року не видаються. Пов’язано це з набранням чинності постанови Кабміну від 13.03.2020 р. № 219 “Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду”. Сталося таке:
- почали ліквідацію ДАБІ (Державної архітектурно-будівельної інспекції), яка займалася ліцензуванням. Щоправда, до сих пір не ліквідували;
- скасували ліцензійні умови (це була постанова Кабміну від 30.03.2016 р. № 256);
- створили три нових органи: Державну інспекцію містобудування, Державну сервісну службу містобудування та Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України. Однак вони перші дві і не почали працювати й у кінці грудня 2020 року були ліквідовані;
- віднесли на Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон) питання анулювання уже існуючих будівельних ліцензій;
- Мінрегіону також делегували повноваження щодо проведення професійної атестації саморегулюючим організаціям (СРО) у сфері архітектурної діяльності (ст. 17 Закону “Про архітектурну діяльність” від 20.05.1999 р. № 687, далі – Закон № 687). Ті, хто пройшли атестацію отримують відповідний кваліфікаційний сертифікат;
- у кінці грудня 2020 року створили Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ) постановою Кабміну від 23.12.2020 р. № 1340. Нею ж було затверджено Положення про ДІАМ. Інспекція підпорядковується Мінрегіону.
Увага: з 18 березня 2020 року нові ліцензії не видаються. На зміну ліцензуванню фірм-забудовників прийшла сертифікація виконробів.
Крім того, ліцензії замінили сертифікати відповідального виконавця робіт (виконроба). Проте сертифікат – це не те саме, що ліцензія. Між ними суттєва різниця:
- ліцензія – видавалася на підприємство, яке має відповідати певним умовам;
- сертифікат – видається на конкретну особу, яка відповідає за виконану роботу.
Цим нібито-то усуваються корупційні схеми з продажу готових уже ліцензованих фірм-забудовників. Відповідальність персоналізується, так як сертифікат іде на особу, а не на фірму, в якій працює плинний склад працівників.
Увага: ліцензії та сертифікати певний час співіснуватимуть.
Вийшло так, що на певний час створилася двозначність:
- одночасне співіснування і ліцензій, і сертифікатів;
- співіснування ДАБІ та ДІАМ.
Насьогодні ДАБІ продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення створення ДІАМ, яка насьогодні навіть свого сайту окремого немає. Так, ДАБІ видає дозволи на виконання будівельних робіт та анулює їх, а також займається електронними адміністративними послугами (Положення про ДАБІ, постанова Кабміну від 13.03.2020 р. № 219). Перевірками й накладанням штрафів має займатися ДІАМ (пп. “2”, пп. “5”, п. Положення про ДІАМ). Однак сертифікацією будівельної діяльності ці органи не займаються, так як її передали на СРО.
Увага: сертифікацією займаються саморегулюючі організації, тобто професійні спілки, громадські організації, а не державні органи ДАБІ/ДІАМ. Це результат реформи.
Коли ліцензії/сертифікати не потрібні
Наразі ліцензії/сертифікати не потрібні:
- на поточні ремонти, наприклад фарбування підлоги тощо. Однак можуть бути необхідні при капітальному ремонті, наприклад заміні інженерних комунікацій, якщо вони відповідають класу ризиків СС2-СС3;
- для об’єктів з незначними наслідками категорії СС1. У такому разі вони становлять небезпеку для менш ніж 50 чол. Наприклад, це може бути невеликий будинок, прибудова, магазин.
Про сертифікацію виконробів
По існуючих ліцензіях зверніть увагу на таке:
- строк дії кваліфікаційного сертифіката – безстроковий. За умови, що особа не має перерви в роботі за фахом понад 3 роки та підвищує кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на 5 років (ст. 17 Закону № 687).
- відомості про дотримання вимог сертифікації вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
- сертифікати видаються саморегулюючими організаціями (СРО). Їх можна знайти Єдиному державному порталі адміністративних послуг. Зокрема це Національна спілка архітекторів, ГО “Гільдія проектувальників у будівництві”, ГО “Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури”.
За сертифікацію справляється адмінзбір: за іспит – 6000 грн (одна мінімальна зарплата), за сертифікат – 3600 грн (0,6 мінімальних зарплат). Рішення приймаються у місячний строк комісією СРО.
Для сертифікації документи потрібні такі (ч. 7 ст. 17 Закону № 687):
- копія документа про освіту (засвідчена в установленому порядку). Потрібна вища освіта за ОКР бакалавра, спеціаліста/магістра за напрямом професійної атестації;
- копія документа про трудову діяльність та стаж (засвідчена в установленому порядку). Стаж – 3 роки;
- стислий звіт про професійну діяльність та/або творчі досягнення;
- заява про проведення професійної атестації;
- копія документа про підвищення кваліфікації протягом останніх 5 років за відповідними програмами за напрямом професійної атестації (засвідчена в установленому порядку).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
