Визначення статутного капіталу
Термін «статутний капітал» (далі — СК) досить часто застосовується у підприємницькому побуті. Оскільки він несе в собі певне юридичне, бухгалтерське та психологічне навантаження, має певне значення з відповідними юридичними та податковими наслідками.
Мета здійснення внесків до СК — встановлення засновниками товариства (далі — ТОВ) мінімального розміру майна, що гарантує інтереси його кредиторів. Тобто, кредитори, знаючи розмір СК, можуть визначати для себе, наскільки серйозним контрагентом для них є таке ТОВ.
Також СК потрібен для того, щоб наділити Товариство первісним капіталом для забезпечення початку його діяльності.
Забезпечення ТОВ майном
Власник може забезпечити ТОВ ресурсами (грошовими чи матеріальними) й іншими способами.
Наприклад:
Внести це майно як внесок до СК;
Внести до СК 1000000 грн. грошовими коштами. Потім оплатити ними за обладнання, купивши його у себе самого чи в іншої особи
Зазначивши в статуті СК у розмірі 1000 грн. продати це обладнання своєму ж ТОВ за 1000000 грн. з відстрочкою оплати. Тобто стати кредитором свого ТОВ;
Зробити те ж саме, але, організувавши отримання ТОВ кредиту в банку та оплативши ним за це обладнання засновникові.
Вибір конкретного способу забезпечення ТОВ обладнанням залежить від конкретної мети, у тому числі й від оптимізації оподаткування, яку ставить перед собою кожний засновник.
Тож, забезпечення ТОВ грошовими коштами чи майном для початку здійснення діяльності іншими шляхами підтверджує відсутність прямої залежності розміру СК та можливості розпочати таку діяльність. А отже, думка про те, що конкретний розмір СК потрібен для того, щоб ТОВ могло працювати, є помилковою. Працювати ТОВ може й з мінімальним розміром СК. Для роботи ТОВ потрібно певне майно та грошові кошти. А от яким чином воно їх отримає — це вже інше питання.
СК потрібен лише для того, щоб потенційні кредитори розуміли, з ким вони вступають у ділові стосунки. Хоча й у цьому сенсі розмір СК не завжди є гарантією серйозності ТОВ як контрагента.
Особливості обліку статутного капіталу
Для відображення в бухгалтерському обліку СК та інформації про нього застосовується субрахунок 401 «Статутний капітал».
На субрахунку 401 «Статутний капітал» відображається статутний капітал господарських товариств, державних і комунальних підприємств. За кредитом цього субрахунку відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом — його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому субрахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах.
Отже, у балансі ТОВ СК відображається у розмірі, зазначеному в його статуті, незалежно від того, чи в повному обсязі здійснені внески засновником.
Оскільки субрахунок 401 «Статутний капітал» є пасивним, то відображення його в балансі здійснюється у відповідному розділі Пасиву балансу. Формування СК ТОВ повинно здійснюватися відповідно до статті 144 ЦК лише за рахунок вкладів засновників. Розмір СК повинен дорівнюватися сумі таких вкладів.
Рахунок 46 «Неоплачений капітал» призначено для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства. За дебетом цього рахунку відображається заборгованість засновників (учасників) ТОВ за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом — погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу.
При цьому за кредитом рахунок 46 кореспондує з рахунками: 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 28 «Товари», 30 «Готівка», 31 «Рахунки в банках» та іншими рахунками, які відображають, яким чином та яким майном засновник ТОВ може здійснити погашення своєї заборгованості за вкладами до СК.
З іншого ж боку застосування рахунку 46 показує, що майно та кошти, вносяться на погашення заборгованості щодо здійснення таких вкладів. І облік внесення майна засновником, як його внесок до СК безпосередньо до субрахунку 401 не відноситься. Тобто до СК воно не потрапляє. Отже, вираз «майно у статутному капіталі» є некоректним.
Хто є власником майна, внесеного до СК
Відповідно до статті 113 ЦК господарським товариством, до яких належать і товариства з обмеженою відповідальністю, є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Статтею 115 ЦК передбачено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до СК. При цьому вкладом до СК можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Отже, ТОВ набуває права власності на майно, передане засновником як вклад до СК. А точніше, як погашення заборгованості засновника з внесення вкладу до СК.
Згідно із статтею 66 ГК майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі підприємства. При цьому грошові та матеріальні внески засновників є джерелами формування майна підприємства.
З викладеного слід зробити два висновки:
Майно внесене засновниками до СК ТОВ є його власністю і до власності засновника ніякого відношення не має;
З точки зору законодавства і бухгалтерського обліку майно, внесене засновником як внесок до СК, ніякого відношення до цього СК не має. Воно відноситься до складу майна як і інше майно, набуте таким ТОВ в результаті його створення та діяльності.
Операції з майном, внесеним до СК
Як було вказано вище, майно, внесене засновником до СК, нічим не відрізняється від іншого майна, набутого ТОВ у власність внаслідок інших правочинів.
Після того, як засновник виконав своє зобов’язання щодо здійснення внеску до СК та вніс відповідне майно, таке зобов’язання засновника вважається таким, яке припинено виконання.
З цього моменту воно є припиненим, тобто неіснуючим. А отже припинити його ще раз не можна з точки зору Цивільного кодексу.
Якщо б засновник не виконав первісне зобов’язання щодо внесення до СК майна, то така б ситуація була схожа на новацію. Відповідно до статті 604 ЦК зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація).
Та оскільки первісне зобов’язання вже виконано засновником і майно вже внесено, то припинити ще раз виконане зобов’язання вже не можна.
Можна лише говорити про відчуження цього майна ТОВ на користь засновника за відповідну плату.
Аналогічне явище відбувається й при виході учасника із ТОВ. Так, відповідно до статті 148 ЦК учасник, який виходить, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
Зверніть увагу, повертається саме вартість, а не майно. Тобто грошовий еквівалент частки, незалежно від того, що саме він вносив до СК. І лише за домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.
Іншим випадком повернення майна учасникові Товариства в натурі відповідно до статті 148 ЦК є випадок повернення майна, якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, а не шляхом передачі майна у власність.
Тож відчуження майна на користь учасника здійснюється як звичайна господарська операція з відчуження цього майна. Та вона ніякого відношення до змін у статутному капіталі не має. Розмір СК повинен залишитися незмінним. До зміни статутного капіталу може привести тільки вихід учасника або приймання рішення про зменшення СК. Але то вже інша історія.
Оподаткування відчуження майна
З точки зору Податкового кодексу України (ПК) така операція для ТОВ є продажем (реалізацією) товарів.
Відповідно до підпункту 14.1.202 продажем є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Тобто Податковий кодекс розглядає таку операцію повернення причепу засновникові, що вніс його раніше до СК, як звичайний продаж, в результаті якого виникає дохід.
При цьому відповідно до пункту 146.13 ПК сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об’єктів основних засобів включається до податкових доходів, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до податкових витрат. Оскільки ТОВ повертає причеп засновникові за залишковою вартістю, тобто за балансовою, то ані позитивної, ані від’ємної різниці між ціною відчуження та балансовою вартістю не виникає. Отже й не виникне доходу.
Відчуження причепа окрім продажу підпадає ще й під ознаки постачання товарів. Відповідно до підпункту 14.1.191 ПК постачання товарів — це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Операції з постачання є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до статті 185 ПК. Тож обов’язку нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з ціни відчуження причепа ТОВ не уникнути.
ПРИКЛАД. Відображення в обліку відчуження майна засновнику
Засновник вирішив забрати причіп, який раніше вніс до СК, за залишковою вартістю. Первісна вартість цього об’єкта дорівнюється 50000 грн. Нарахована амортизація — 40000 грн., ліквідаційна вартість визначена у сумі 0 грн. Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ — 2000 грн.
№ з/п | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік | ||
Д-т | К-т | Доходи | Витрати | |||
1 | Переведено об’єкт основних засобів до складу необоротних активів, утримуваних для продажу | 286 | 10 | 10000 | – | – |
2 | Списано суму нарахованого зносу переданого причепу | 131 | 10 | 40000 | – | – |
3 | Відображено передачу причепа засновнику | 672 | 10 | 10000 | – | – |
4 | Списано балансову вартість переданого необоротного активу, утримуваного для продажу | 943 | 286 | 10000 | – | – |
5 | Відображено відчуження причепу засновнику | 377 | 719 | 12000 | – | – |
6 | Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ щодо відчуження причепу засновнику | 719 | 641 | 2000 | – | – |
Але завжди є й інший вихід, щоб уникнути вказаних небажаних наслідків.
Для того, щоб повернути майно без податкових наслідків, треба позбутися усіх ознак відчуження цього майна ТОВ при його поверненні.
А це можна зробити, наприклад, визнавши, що ТОВ неправомірно ним володіє, є неправомірним його власником.
Для цього потрібно звернутися до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення зборів засновників щодо затвердження статуту, у якому відображені зобов’язання щодо внесків до СК. При цьому слід обгрунтувати такі позовні вимоги належним чином. У випадку отримання рішення суду про задоволення позову повернення причепу відбуватиметься вже не в результаті його відчуження. Таке майно буде визнане таким, що не належить ТОВ. Тоді повернення причепу відбуватиметься в результаті реституції. Тобто відновлення засновника у його правах власника причепу. А це вже не продаж і не поставка товару в розумінні Податкового кодексу.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
