За загальним правилом, згідно з пунктом 44.1 Податкового кодексу України (ПК), усі платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами, заборонено.
Тож чи стосується цей пункт усіх платників єдиного податку без винятку та чи є обов’язковим облік товарних запасів, розглянемо детальніше.
Ведення обліку фізособою-єдиноподатником
Згідно з пунктом 291.2 ПК спрощена система оподаткування, обліку та звітності — особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених пунктом 297.1 ПК, на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Адже відповідно до пункту 296.1 ПК платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1–296.1.3 ПК. І цими нормами не передбачено, що облік доходів і витрат платників єдиного податку потрібно вести на підставі первинних документів. Варто зауважити, що норми пункту 296.1 ПК є спеціальними стосовно загальних вимог пункту 44.1 ПК, оскільки визначають особливості ведення обліку особами, які мають право на застосування спрощеної системи.
До того ж пункт 44.1 ПК вимагає вести на підставі первинних документів облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування. Але об’єктом оподаткування у фізосіб-єдиноподатників є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначений пунктом 292.3 ПК. Витрати фізособи-єдиноподатника не впливають на його податкові зобов’язання. Тобто розмір єдиного податку, який підприємець сплачує до бюджету, не залежить від витрат, які він здійснює для ведення підприємницької діяльності.
Як уже було зазначено, платники єдиного податку першої–третьої груп можуть вести спрощений облік.
Тож відповідно до підпункту 296.1.1 ПК платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізособи-підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів (далі — Книга) шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Форма Книги та порядок її заповнення не передбачають ведення фізичною особою — підприємцем обліку залишків товарних запасів, матеріалів, сировини та відображення результатів такого обліку у книгах.
Нагадаємо, що форми книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат, порядки їх ведення затверджені наказом Мінфіну від 15.12.2011 № 1637.
Отже, фізичні особи — підприємці, які є платниками єдиного податку, не здійснюють облік залишків товарних запасів, матеріалів, сировини та не відображають їх у книгах обліку доходів (книгах обліку доходів та витрат). Саме таку відповідь надали фіскальні органи у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, підкатегорія 107.07.
Ще одним підтвердженням такого висновку є вимоги частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі — Закон про бухоблік): бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Адже фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Отож порядок обліку товарних запасів на законодавчому рівні встановлено тільки для юридичних осіб. Такий висновок підтвердив і ВАСУ під час розгляду справи від 18.02.2015 № К/9991/33745/12.
Отже, ані норми ПК, ані інші нормативні документи не передбачають ведення обліку товарних запасів фізичними особами — підприємцями, які є платниками єдиного податку.
Вимоги до обліку товарних запасів у юросіб-єдиноподатників
Що стосується юридичних осіб, то відповідно до підпункту 296.1.3 ПК платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ПК. Тобто для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань за загальними правилами, тобто на підставі первинних документів. Аналогічну думку висловили й податківці у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, підкатегорія 108.01.02.
І нагадаємо: відповідно до вимог Закону про бухоблік юридичні особи зобов’язані належно вести бухгалтерський облік, а отже, і облік товарних запасів.
Зверніть увагу, що згідно з пунктом 44.3 ПК платники податків зобов’язані зберігати первинні документи протягом 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої їх використовують. У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 ПК, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.
Відповідальність за відсутність первинних документів
Що ж до відповідальності за відсутність документів, то відповідні штрафи передбачено статтею 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП) та пунктом 121.1 ПК.
Стаття 164-1 КпАП передбачає накладення адміністративного штрафу за неведення або неналежне ведення обліку доходів і витрат. Розмір штрафу становить від 51 до 136 грн. За повторне порушення протягом року — від 85 до 136 грн.
Пункт 121.1 ПК за відсутність первинних документів передбачає штраф у розмірі 510 грн. За повторне протягом року порушення розмір штрафу збільшується до суми 1020 грн.
Для юридичних осіб — єдиноподатників — платників ПДВ відсутність первинних документів спричиняє, крім адміністративного штрафу, більш суворі штрафні санкції. Законодавство зобов’язує платника податків мати на початок перевірки усі первинні документи, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно, суми за відсутніми документами працівники фіскальних органів під час перевірки не враховують при підрахунку сум ПДВ. Як наслідок, у разі виявлення недоплати ПДВ у бюджет підприємству будуть нараховані штраф і пеня від суми недоїмки.
Отже, враховуючи викладене, для фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку законодавством не передбачено обов’язку вести товарний облік та мати первинні документи для підтвердження придбання товару. Тож і застосування штрафних санкцій податківцями буде неправомірним.
А от юридичні особи — єдиноподатники зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі належно оформлених первинних документів.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
