ПРОБЛЕМА
Протягом одного місяця минулого року було отримано часткову передоплату за товар, а потім його відвантажено. Відповідні податкові накладні за першою та другою подіями своєчасно зареєстровано в ЄРПН. Однак у кінці місяця було помилково складено ще одну податкову накладну — на повну вартість товару. Тобто відбулося подвійне нарахування податкових зобов’язань з ПДВ. Як виправити помилку?
РІШЕННЯ
У ситуації, що розглядається, помилка потрапила не лише до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), а й до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) та до декларації з ПДВ. Розглянемо способи виправлення помилки у згаданих джерелах.
Реєстр
Почнемо з Реєстру. Помилки у ньому виправляються методом «сторно», — здійснення зворотного запису на величину помилки у тому звітному періоді, в якому вона виявлена.
Для вилучення виданої податкової накладної із Реєстру у розділі I здійснюються такі записи:
у колонці 1 зазначається порядковий номер запису;
у колонках 2–6 дублюються реквізити податкової накладної, яка вилучається;
у колонках 7–12 кількісні показники зазначаються зі знаком «–».
Оскільки виправлення помилки потребує подання уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера У (для паперової податкової накладної — ПНПУ, а для електронної — ПНЕУ). Крім того, показники документа, включеного до уточнюючого розрахунку, потраплять до рядка «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» Реєстру.
Виправлення помилок у Реєстрі не потребує формування нових (уточнюючих) Реєстрів. Тому до контролюючого органу копія уточненого Реєстру за звітний період, у якому було допущено помилку, не подається (р. V Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 № 958).
Декларація
Помилка у декларації з ПДВ виправляється за допомогою уточнюючого розрахунку за формою, чинною на момент його подання. На сьогодні це форма, затверджена наказом Мінфіну від 23.09.2014 № 966 (далі — Наказ № 966).
Уточнюючий розрахунок заповнюється так:
у графі 4 відображають показники декларації звітного періоду, який виправляється;
у графі 5 — відповідні показники з урахуванням виправлення;
у графі 6 — суму помилки (абсолютне значення).
Оскільки в нашому випадку коригуванню підлягає рядок 1.1 декларації з ПДВ, до якого додавався додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)», разом з уточнюючим розрахунком також подають цей додаток з відміткою «уточнюючий».
Уточнюючий розрахунок можна подати окремо як самостійний документ або додати до декларації.
При цьому якщо в декларації, що виправляється, помилка змінила суму від’ємного значення, яке переноситься на наступний період (рядок 20.2 або 24), то слід враховувати такі особливості.
Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядках 21.2 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. Аналогічно значення графи 6 рядка 20.2 уточнюючого розрахунку враховується у рядку 21.1 звітної декларації.
У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке в майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний період, у якому мав місце такий вплив, у вигляді самостійного документа (р. VI Наказу № 966).
При цьому потрібно також подати уточнюючий додаток 2 «Довідка про залишок суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».
Оскільки в результаті виправлення помилки податкове зобов’язання з ПДВ не збільшується, то штраф та пеня у такому разі не нараховуються.
ЄРПН
Зайву податкову накладну із ЄРПН вже не вилучити. Підстав для складання розрахунку коригування також немає.
Однак це не буде створювати для платника серйозних проблем. Хіба що податківці звернуться із запитом щодо розбіжностей між даними Реєстру та ЄРПН, на який потрібно своєчасно надати роз’яснення та документальні підтвердження. Таку вимогу містить підпункт 78.1.1 Податкового кодексу України.
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
