ПРОБЛЕМА
У Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних невірно вказано індивідуальний податковий номер нерезидента, якому відвантажено продукцію на експорт. Чи потрібно виправляти таку помилку та як це зробити правильно?
РІШЕННЯ
Особливості заповнення податкової накладної у разі здійснення постачання на експорт встановлені в пункті 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 22.09.2014 № 957.
Так, при постачанні на експорт:
у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається найменування (П.І.Б.) нерезидента;
у рядку «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» зазначається країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент);
у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «300000000000».
Порядок виправлення помилки в Реєстрі
Нагадаємо, що реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. А виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, в момент виявлення такої помилки. При цьому коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів (п. 1 розд. І Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом МФУ від 22.09.2014 № 958; Порядок № 958).
Порядок здійснення уточнення показників встановлено у розділі V Порядку № 958.
Згідно з пунктом 2 розділу V Порядку № 958 при виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру одночасно вносяться два записи:
зі знаком «–» — помилковий запис;
зі знаком «+» — правильний запис.
Метод «сторно» здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена.
Однак зазначеною нормою передбачено, що при здійсненні такого зворотного запису сторнуються лише кількісні показники, зазначені у рядках 7-16 розділу І «Видані податкові накладні» Реєстру. А в графах 2–6 реквізити документа дублюються. До речі, ІПН вказується саме у графі 6 Реєстру, яка не містить кількісних показників.
Ураховуючи зазначене, Порядок № 958 не зобов’язує платника виправляти допущену помилку при заповненні ІПН за умови, якщо кількісні показники не змінюються.
Позиція податківців
При цьому застерігаємо, що податківці з приводу такого питання дотримуються іншої позиції (лист ДФС від 10.10.2014 № 4828/6/99-99-19-03-02-15).
Фахівці ДФС вважають, що у разі самостійного виявлення помилки в Реєстрі (неправильно вказано ІПН контрагента), яка не вплинула на правильність заповнення додатка 5 до декларації з ПДВ та розділів декларації з ПДВ, платник податку у звітному періоді, в якому виявлено помилку, має право виправити помилку методом «сторно» без подання уточнюючого розрахунку.
У разі якщо ІПН контрагента неправильно вказано не лише в Реєстрі, а і в додатку 5, платник податку відповідно у звітному періоді, в якому виявлено помилку (з урахуванням строку давності), зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ, в додатку 5 до якої допущено помилку. Уточнюючий розрахунок заповнюється за формою, чинною на час його подання.
Шукаємо «золоту» середину
У ситуації, що розглядається, виявлена платником помилка не вплинула на правильність заповнення додатка 5 до декларації з ПДВ та розділів декларації з ПДВ. Адже експорт відображається у рядку 2 декларації з ПДВ, до якого не передбачено подання додатка 5. Ураховуючи роз’яснення податківців, у такому разі платник ПДВ «має право», а не «зобов’язаний» виправити помилку в Реєстрі.
Слід також врахувати, що при експортних операціях у графі 6 Реєстру зазначається умовний ІПН контрагента, оскільки постачання здійснюється нерезиденту, який не є платником ПДВ. А у такому разі виявити розбіжності Реєстру з даними контрагентів, як це передбачено пунктом 201.6 Податкового кодексу України, у податківців немає можливості.
Як бачимо, аргументи на користь платника. То ж чи виправляти помилку, допущену при заповненні ІПН в Реєстрі, вирішувати саме платнику.
Насамкінець звертаємо увагу, що неправильно заповнений ІПН у Реєстрі при експорті продукції, з точки зору податківців, може розглядатись як порушення ведення податкового обліку. Статтею 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено у такому разі застосування адміністративного штрафу в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.).
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"