Відповідно до статті 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі — Закон № 2240) допомога по тимчасовій непрацездатності (у т. ч. допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років) виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:
- 60% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до 5 років;
- 80% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;
- 100% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років.
Разом з тим, статтею 37 Закону № 2240 визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) без урахування страхового стажу донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 № 239/95-ВР.
Донорам, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з захворюванням виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи. Така пільга цим донорам надається протягом року після здачі крові та (або) її компонентів.
Таким чином, якщо після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості пройшло більше року, то пільга щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% на даних осіб не поширюється.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
