Декретні виплати у розрахунку на місяць не можуть бути меншими, ніж розмір мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV).
Таке ж обмеження передбачене для нарахування декретних застрахованим особам, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше ніж шість місяців.
Для застосування обмеження середньоденну зарплату за один календарний день визначають за пунктом 5 Порядку обчислення середньої зарплати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.
Тобто середньоденна зарплата для нарахування декретних визначається шляхом ділення розміру мінімальної зарплати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Приклад нарахування декретних у 2016 році з урахуванням обмеження мінімального розміру
Працівниця, яка має страховий стаж три роки, працює на підприємстві на 0,5 ставки. Із 14.09.2016 їй надано декретну відпустку тривалістю 126 к. дн. У розрахунковому періоді працівниця отримала дохід загальною сумою 8850,00 грн., у т. ч. у травні 2015 року — допомогу на поховання у сумі 600,00 грн.
Розрахуємо дохід працівниці, отриманий у розрахунковому періоді, та інші показники, що їх враховують для нарахування декретних.
Розрахунковий період для нарахування декретних — вересень 2015-го — серпень 2016 року. Спочатку обчислюємо середньоденну зарплату за один календарний день на основі фактично нарахованої заробітної плати.
Для цього визначаємо:
• суму зарплати, на яку нараховано ЄСВ, за розрахунковий період — 8250,00 грн. (8850,00 грн. – 600,00 грн.). Зауважимо: суму допомоги на поховання (600,00 грн.) вилучаємо із зарплати, оскільки на неї не нараховують ЄСВ. Також не включаємо до зарплати суму допомоги по тимчасовій непрацездатності (755,00 грн.);
• кількість календарних днів — 339 к. дн. (366 к. дн. – 23 к. дн. – 4 к. дн.).
Отже, середньоденна зарплата становить 22,11 грн. ((8250,00 грн. – 755,00 грн.) ÷ 339 к. дн.).
Тепер слід дотриматися законодавчого обмеження — декретні виплати не можуть бути меншими за розмір мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку. Таку гарантію встановлено для всіх працівниць, як на умовах повного робочого часу, так і неповного. Тому середньоденну зарплату визначаємо з повного (а не частини) розміру мінімальної зарплати — 47,63 грн. (1450,00 грн. ÷ 30,44 к. дн.).
Оскільки сума середньоденної зарплати (22,11 грн.), яку розраховано на основі фактично нарахованої зарплати, менша за суму середньоденної зарплати (47,63 грн.), розрахованої виходячи з розміру мінімальної зарплати, для нарахування декретних потрібно взяти суму середньоденної зарплати, розрахованої на основі розміру мінімальної зарплати, — 47,63 грн.
Оскільки в листопаді 2016 року місячна сума декретних становить 1428,90 грн. (менша за мінімальну зарплату, встановлену на час настання страхового випадку, — 1450,00 грн.), її потрібно донарахувати до розміру мінімальної зарплати.
Тож до органу ФСС подаємо заявку на отримання коштів для виплати декретних для цієї робітниці в сумі 6022,48 грн.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
