Особливості сплати єдиного соціального внеску – тема що актуальна не тільки для бухгалтерів та роботодавців, а і для працівників. Адже всім цікаво знати, скільки ж коштів із чесно заробленої зарплати доведеться віддати державі. Особливо після змін, які було внесено до Податкового кодексу України законами, що набули чинності з початку 2017 року.
Введено багато умов, щодо нарахування ЄСВ з мінімальної заробітної плати, але введено і стільки ж умов, згідно з якими ЄСВ з мінімальної заробітної плати не нараховується. Пропонуємо розглянути випадки, коли потрібно нараховувати ЄСВ з «мінімалки».
Одразу зазначимо: якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати яка була встановлена законом на місяць, за який було отримано дохід, то сума ЄСВ буде розраховуватись як добуток розміру мінімальної зарплати та ставки 22%. Але тільки за умови, якщо працівник перебував у трудових відносинах на протязі всього календарного місяця або відпрацював всі робочі календарні дні звітного місяця.
Ставка ЄСВ з мінімальної заробітної плати складає:
3200 грн. х 22% = 704 грн.
Давайте швидко і коротко розглянемо, коли необхідно нараховувати ЄСВ з мінімальної заробітної плати (704 грн.), а коли таке стягнення не застосовується.
Коли застосовується ЄСВ із мінімальної заробітної плати
Спершу пропонуємо розглянути загальні випадки, коли нарахування ЄСВ з мінімальної заробітної плати (ті самі 704 грн.) є обов'язковим:
якщо працівника було прийнято на роботу з першого робочого дня звітного місяця і було звільнено останнього робочого дня звітного місяця;
якщо працівник працює за основним місцем роботи навіть на умовах неповного робочого часу;
якщо працівник лише частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати і база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати;
ЄСВ нараховується для працівників, що працюють на одному підприємстві (на одному місці роботи) та виконують додаткову роботу чи роботу за іншою професією чи посадою;
для працівника що працює за основним місцем роботи, відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному. При цьому, сума загального доходу разом із лікарняним не перевищує розміру мінімальної заробітної плати;
для працівника що працює за основним місцем роботи і перебував на лікарняному повний місяць. При цьому сума нарахованих лікарняних менше за мінімальний розмір заробітної плати;
якщо після розподілу лікарняного загальна сума доходу становить менше мінімальної;
ЄСВ застосовується і щодо працівників, які перебували у щорічних відпустках у разі якщо фактична база нарахування ЄСВ менше мінімальної заробітної плати;
у випадку, коли сума допомоги по вагітності та пологах у якомусь із місяців була нарахована меншою, але тільки у випадку, коли лікарняний лист було відкрито у різних роках і за цей період розмір мінімальної заробітної плати змінювався;
у разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи за умови що він відпрацював всі робочі дня звітного місяця за графіком роботи;
якщо працівник-інвалід працює у ФОП, ЄСВ нараховується у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати, тобто – ті самі 704 грн.
Коли ЄСВ із мінімальної заробітної плати не застосовується
А тепер розглянемо випадки, коли ЄСВ із «мінімалки» не застосовується:
ЄСВ із «мінімалки» не застосовується до заробітної плати, що отримана не за основним місцем роботи. Базою нарахування ЄСВ є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру;
не застосовується до заробітної плати працівника-інваліда, який працює на підприємстві чи в установі де застосовується менша ставка ЄСВ – 8,41%;
до заробітної плати працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка 5,5% для працюючих інвалідів;
до працівників, яким надана відпустка без збереження заробітної плати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, що необхідний для повернення до місця роботи, але не більше 7-и календарних днів після дня припинення АТО;
якщо працівника було прийнято не з першого робочого дня та звільнено не останнім робочим днем звітного місяця;
якщо працівник на протязі повного календарного місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати, ЄСВ взагалі не нараховується, адже відсутня база нарахування податку;
для працівників за основним місцем роботи у яких початок та кінець лікарняного припадають на різні місяці. У такому разі ЄСВ нараховується до початку лікарняного у відповідному звітному місяці, оскільки сума лікарняних має бути визначена після надання листка непрацездатності;
у разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована зарплата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної зарплати, що була встановлена законом на місяць. У такому випадку сума ЄСВ буде розрахована з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру;
якщо нараховується зарплата зовнішньому суміснику за не основним місцем роботи, ЄСВ нараховується на фактичний дохід.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
