Відповідь
Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначили у статтях 180 і 208 Податкового кодексу України (ПК).
Так, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 208-1 ПК.
Отримувач послуг, що постачають нерезиденти, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7% для послуг, визначених абзацами четвертим — шостим підпункту «в» пункту 193.1 ПК, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 ПК. При цьому отримувач послуг — платник податку складає податкову накладну (ПН). У ПН зазначає суму нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Така ПН підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН (п. 208.2 ПК).
Якщо отримувач послуг зареєстрований як платник ПДВ, суму нарахованого ПДВ включають до складу податкових зобов’язань податкової декларації за відповідний звітний період (п. 208.3 ПК).
Податкову накладну зареєстрували за рішенням суду? Розберемо, коли можна включити її до податкового кредиту, на які дати орієнтуватися та що врахувати, щоб уникнути претензій від податкової
Порядок заповнення податкової накладної затвердив Мінфін наказом від 31.12.2015 № 1307 (далі — Порядок № 1307).
При складанні податкових накладних, особливості заповнення яких виклали в підпунктах 10—15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» роблять помітку «X» та, зокрема, у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента зазначають тип причини «14».
Зокрема, у разі складання ПН отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої ПН проставляють умовний ІПН «500000000000», а у рядку «Постачальник (продавець)» зазначають найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому — країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюють (п. 12 Порядку № 1307).
У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані. Розділ Б ПН заповнюють без особливостей.
СКАЧАЙТЕ ПАМ'ЯТКУ: Граничні строки реєстрації ПН/РК
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті відшкодуванню з Держбюджету, та строки проведення розрахунків визначили статтею 200 ПК.
Визначили, зокрема, що сума від’ємного значення, розрахована згідно з пунктом 200.1 ПК, підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Держбюджету, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 ПК на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника з інших платежів, що сплачують до держбюджету (пп. «б» п. 200.4 ПК).
Отже, виходячи з норм підпункту «б» пункту 200.4 ПК, платник податку не може задекларувати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями із отримання послуг від нерезидента, незареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України, оскільки такі суми не сплачуються ні постачальнику послуг, ні до Держбюджету України.
