За загальним правилом, установленим для договорів купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати товар у власність другій стороні (покупцеві). Своєю чергою, покупець приймає або зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу товару належить його власнику (ст. 655, 658 Цивільного кодексу України; ЦК).
Норми Цивільного кодексу не обмежують ані продавця, ані покупця у кількості та ціні товару.
Ціну в договорі встановлюють за домовленістю сторін. Якщо ціну у договорі не встановлено, її визначають виходячи зі звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ст. 632 ЦК).
Отже, підприємство — власник імпортного товару має право розпорядитися цим товаром на власний розсуд: продати його однією чи кількома партіями, одному покупцю чи кільком покупцям за договірною ціною.
Обмеження щодо вартості реалізації
Договірну вартість використовують і при визначенні бази оподаткування ПДВ в операціях з постачання товарів.
Однак пункт 188.1 Податкового кодексу України (ПК) містить два обмеження, про які варто пам’ятати при визначенні бази оподаткування ПДВ.
По-перше, у разі здійснення контрольованих операцій база оподаткування ПДВ має бути не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК.
По-друге, база оподаткування ПДВ не може бути нижче ціни придбання таких товарів.
Нагадаємо, що в бухгалтерському обліку придбані (отримані) запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю (п. 8, 9 П(С)БО 9 «Запаси»).
Також при формуванні первісної вартості імпортних товарів здійснюється перерахунок валютної договірної вартості товарів у гривневий еквівалент. Для цього одночасно застосовуються вимоги П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», яке встановлює правила обліку валютних операцій.
Тобто якщо у цьому випадку операція з продажу товарів не належить до контрольованих операцій, товар продають за договірною ціною. Важливо пам’ятати, що база оподаткування ПДВ не може бути нижче ціни придбання таких товарів.
ВРІЗ 1
У разі продажу товарів нижче ціни придбання підприємству-продавцю доведеться самостійно донарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та на суму перевищення скласти окрему податкову накладну. У верхній лівій частині такої податкової накладної зазначають тип причини «15» — Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання (п. 9, 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 14.11.2014 № 1129; далі — Порядок № 1129).
Податкова накладна на часткове постачання
Згідно з пунктом 17 Порядку № 1129 податкова накладна складається:
- на кожне повне постачання товарів/послуг;
- на кожне часткове постачання товарів/послуг;
- на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Тобто у разі якщо постачання товарів здійснюють частково, або продавець отримує часткову оплату за товар, у таких випадках мають складати окрему податкову накладну на часткове постачання (часткову оплату).
Однак у разі якщо часткове постачання товарів здійснюється одному покупцю, пунктом 18 Порядку № 1129 передбачено можливість складання зведеної податкової накладної. До того ж висунуто низку вимог.
Винятковими підставами для складання зведених податкових накладних є:
- безперервний або ритмічний характер постачання;
- постійні зв’язки постачальника з покупцем;
- обов’язкове підтвердження фактичних обсягів постачання товарів/послуг реєстром товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.
Ще однією важливою умовою є те, що зведені податкові накладні не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок продавця як попередня оплата (аванс).
Отже, якщо при постачанні товарів одному покупцю окремими партіями дотримано зазначених умов, у такому разі продавець може виписати зведену податкову накладну.
Періодичність складання зведених податкових накладних встановлюється відповідно до визначеної у договорі періодичності оплати фактично поставлених товарів (один раз на п’ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. Така дата складання проставляється у графі 2 зведеної податкової накладної.
Документальне оформлення операцій купівлі-продажу
Як було зазначено, реалізацію товару здійснюють на підставі договору купівлі-продажу.
Підставою для списання товарів зі складу підприємства-продавця є накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ).
Отже, на відміну від податкової накладної, накладну на відпуск ТМЦ обов’язково мають оформлювати на кожну партію товару.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Затвердженої форми товарної накладної чинне законодавство України не встановлює. Її складають відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 № 88 (далі — Положення № 88), щодо складання первинних документів.
Донедавна ще одним обов’язковим документом при отриманні ТМЦ була довіреність.
Однак з 01.01.2015 довіреність стала необов’язковою при отриманні ТМЦ.
Наказ МФУ від 30.09.2014 № 987 (далі — Наказ № 987) скасував Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджену наказом МФУ від 16.05.1996 № 99. У зв’язку з цим втратили чинність бланк довіреності на отримання ТМЦ та Журнал реєстрації довіреностей.
Водночас Наказ № 987 доповнив пункт 2.5 глави 2 Положення № 88. Згідно з доповненням повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи — підприємця одержує ТМЦ згідно з договором, можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
З огляду на зазначене, тепер отримання ТМЦ залежить від домовленості між продавцем і покупцем, викладеній в умовах договору. До того ж можна, як і раніше, використовувати довіреність. Адже довіреність не втратила своєї суті ― це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ст. 244 ЦК).
Тобто може використовуватися довіреність довільної форми. Водночас слід враховувати вимоги статей 244–250 ЦК.
Головним документом на перевезення вантажів автомобільним транспортним засобом є товарно-транспортна накладна (ТТН). Це передбачено пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363 (далі — Правила № 363). Нагадаємо, що на сьогодні чинною є форма ТТН, затверджена наказом Мінінфраструктури від 05.12.2013 № 983. Форму ТТН наведено у додатку 7 до Правил № 363.
Складає ТТН вантажовідправник і використовує для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів. Вона має бути у водія транспортного засобу.
У разі якщо покупець здійснює перевезення товару власним автомобільним транспортним засобом, право власності на який за договором уже перейшло до нього, водію покупця під час здійснення перевезень не обов’язково мати ТТН.
Водію покупця потрібно мати документи, визначені у пункті 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженому постановою КМУ від 25.02.2009 № 207 (далі — Перелік № 207), а саме:
- накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;
- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;
- талон про проходження державного технічного огляду;
- поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
- дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу (для водія юридичної особи).
Як бачимо, попри винятки з Правил № 363 з приводу згадування про обов’язковість застосування при роботі вантажного автомобільного транспорту подорожніх листів, питання використання їх залишається відкритим. Адже вони ще є в Переліку № 207.
ВРІЗ
Зверніть увагу!
Податкові накладні
складають в електронному вигляді та підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН
Детальніше про довіреність читайте у статті О. Січа «Чи потрібно у 2015 році оформлювати довіреності» тижневика «Головбух» №2/2015 на с. 36 (Прим. авт.)
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
