Насамперед наголосимо, що у цьому випадку орендодавцями земельних ділянок є фізичні особи — власники земельних ділянок. А юридична особа (резидент) є орендарем таких земельних ділянок, тобто орендує їх у власників. Позаяк саме земельні ділянки є об’єктом земельних відносин, а відповідно, і об’єктом оподаткування, має головне значення саме місцезнаходження цих земельних ділянок.
Якщо укладають договори на оренду земельних ділянок, які розташовані на території України, то такі відносини регулює законодавство України.
Відносини, пов’язані з орендою земельних ділянок, розташованих на території України, регулюють Земельний кодекс України (ЗК), Цивільний кодекс України, Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161 (далі — Закон № 161), інші нормативно-правові акти, а також договори оренди землі.
Розглянемо, хто має право надавати землю в оренду та кому можуть передавати в оренду земельні ділянки.
Суб’єкти орендних відносин
Згідно із статтею 93 ЗК земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об’єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Закон № 161 також визначає орендодавців земельних ділянок та їх орендарів.
Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи, а також відповідні органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади в межах своїх повноважень (ст. 4 Закону № 161).
Орендарями земельних ділянок можуть бути, зокрема, громадяни та юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави (ст. 5 Закону № 161).
Укладання договору оренди
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Також підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди (ч. 4 ст. 124 ЗК).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк. А орендар зобов’язаний використовувати таку земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону № 161).
Укладання договору оренди із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Строк дії договору оренди землі
Згідно із статтею 19 Закону № 161 строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Проте слід врахувати, що при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.
При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.
Варто зазначити, що на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок здійснюється надання земельних ділянок державної або комунальної власності. Проте, у нашому випадку земельна ділянка є об’єктом права приватної власності, тобто знаходиться у власності фізичних осіб.
Ураховуючи зазначене, підприємство може орендувати земельні ділянки у фізичних осіб — власників земельних ділянок, що розташовані на території України, на строк, встановлений статтею 19 Закону № 161. Тобто підприємство має право орендувати такі земельні ділянки на підставі договору оренди не більше 50 років.
Укладання договорів оренди земельних ділянок, що знаходяться на території Придніпровської Молдавської Республіки, здійснюється згідно з порядком, встановленим законодавством цієї країни.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
