Списуємо та оприбутковуємо спецодяг

Оприбутковують спецодяг на підставі первинних документів (акт прийому-передачі, накладна). На дату оформлення цих документів бухгалтер має оприбуткувати спецодяг на баланс підприємства.

Якщо спецодяг використовуватимуть на підприємстві менше року, а його вартість не перевищує 2500 грн., то його відносять до виробничих запасів та обліковують на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети».

Спецодяг, який використовують на підприємстві понад рік та який не перевищує встановленої вартісної межі, обліковують як «малоцінку» на рахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». У разі перевищення вартісної межі використовують субрахунок 117 «Інші необоротні матеріальні активи».

Якщо спецодяг оприбутковано як інші необоротні активи, то його вартість підлягає амортизації, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому спецодяг було передано в експлуатацію. Тобто з наступного місяця після фактичної видачі його конкретному працівникові.

Згідно з пунктом 27 П(С)БО 7 «Основні засоби» амортизація інших необоротних активів нараховується із застосуванням прямолінійного або виробничого методу.

Зауважимо, що згідно з підпунктом 138.3.1 Податкового кодексу України (ПК) заборонено застосовувати виробничий метод для розрахунку податкової амортизації. Допускаємо, що це правило стосується тільки тих підприємств, які коригують фінансовий результат до оподаткування на різниці згідно з розділом ІІІ ПК. І задля уникнення можливих розбіжностей бухгалтерської та податкової амортизації не радимо ігнорувати цю заборону всім платникам податку на прибуток.

Нарахування амортизації на інші необоротні активи відображають на витратних рахунках: 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» тощо.

Якщо маємо справу з малоцінними необоротними активами, то амортизацію також можна нараховувати за одним із таких методів (п. 27 П(С)БО 7):

• 100% вартості спецодягу у місяці, коли його видали працівникам;
• 50% вартості, що амортизується, у першому місяці використання спецодягу та 50% ― у місяці його вибуття.

Рекомендуємо обрати перший метод амортизації малоцінних необоротних активів. Адже у такому випадку не виникатиме жодних питань щодо обов’язку нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ при ліквідації такого необоротного активу.

Щодо витрат на догляд та обслуговування спецодягу виробничого призначення, то вони списуються до складу тих самих витрат, що і вартість виданого працівникам спецодягу. Тобто це буде рахунок 23.

Під час видачі спецодягу працівникам підприємства жодних змін в обліку ПДВ не відбувається.

ПДФО, військовий збір та ЄСВ

Обов’язок забезпечувати працівника засобами індивідуального захисту (у т. ч. спецодягом) передбачають стаття 163 Кодексу законів про працю України, а також стаття 8 Закону України «Про охорону працю» від 14.10.1992 № 2694-XII. Вартість таких засобів індивідуального захисту не включається до оподатковуваного доходу працівника (пп. 165.1.9 ПК). Тож за безоплатного отримання спецодягу утримувати ПДФО не потрібно.

Порядок визначення зобов’язань з військового збору вельми близький із ПДФО. Як і у випадку з ПДФО, жодних зобов’язань зі сплати військового збору також не виникатиме (пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Так само не потрібно нараховувати ЄСВ при видачі спецодягу працівнику згідно з чинними нормами або при відшкодуванні його вартості роботодавцем (п. 5 розд. ІІ Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170).

Порядок видачі та повернення на склад спецодягу

Спецодяг обліковують за формою № МШ-6 «Особова картка №__ обліку спецодягу, спецвзуття та інших запобіжних пристроїв», затвердженою наказом Мінстату від 22.05.1996 № 145. Її призначено для відображення видачі/повернення працівникам в індивідуальне користування зазначеного спецодягу, складається в одному примірнику та зберігається у комірника. На підставі форми № МШ-6 комірник заповнює форму № МШ-7 «Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв». Тобто спецодяг видають кожному працівнику окремо під підпис.

Для списання та здавання на склад задля утилізації зношений та не придатний для подальшого використання спецодяг, віднесений до виробничих запасів чи необоротних активів, використовують форму № МШ-4 «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів». Згідно з інструкцією один примірник складеного та підписаного акта вибуття спецодягу за формою № МШ-4 додають до акта списання форми № МШ-8.

Форму № МШ-8 «Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів» застосовують для оформлення списання зношеного та не придатного для подальшого використання спецодягу після закінчення строку експлуатації.

Розглянемо викладене на прикладі.

ПРИКЛАД. Відображення в обліку видачі спецодягу

Підприємство на умовах післяоплати придбало 30 од. комбінезонів зі строком використання 2 роки та видало їх працівникам виробничого цеху. Загальна вартість такого спецодягу ― 24 000 грн. (у т. ч. ПДВ ― 4000 грн.).

Також від цього ж постачальника придбано 42 пари рукавиць зі строком використання 6 місяців та видано їх працівникам виробничого цеху. Загальна вартість рукавиць ― 840 грн. (у т. ч. ПДВ ― 140 грн.).

На підприємстві діє вартісний ліміт для визнання основних засобів у сумі 2500 грн. Метод амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів ― 100% їх вартості у місяці введення в експлуатацію.

При видачі спецодягу не потрібно утримувати ПДФО, військовий збір та ЄСВ

Зверніть увагу! Для відображення видачі та повернення спецодягу призначено форму № МШ-6

 Як безпечно округлювати зарплату, яку виплачуєте готівкою

• 3 ПРАВИЛА