Ще восени минулого року (25.11.2014) набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» від 14.10.2014 № 1701-VII (далі — Закон № 1701).
Пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1701 (у редакції Закону України від 21.05.2015 № 475-VIII) зобов’язує юридичних осіб подавати державному реєстратору відомості про свого кінцевого бенефіціарного власника (бенефіціарних власників), у т. ч. про кінцевого бенефіціарного власника (бенефіціарних власників) їх засновника, якщо засновник — юридична особа.
Навіть у разі відсутності у юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у т. ч. кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника (учасника), якщо засновник (учасник) — юридична особа, подають відомості про його відсутність.
Причому цей обов’язок поширюється як на новостворених юридичних осіб під час їх держреєстрації, так і на тих, які зареєстровані до набрання чинності Законом № 1701. Зокрема, юридичним особам, зареєстрованим до 25.11.2014, потрібно поінформувати держреєстратора про своїх кінцевих бенефіціарів до 25.09.2015.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) — фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі. Водночас кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25% чи більше статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.
Виняток серед юридичних осіб, зобов’язаних установлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її держреєстратору, становлять лише державні та комунальні підприємства (ст. 64-1 Господарського кодексу України).
Крім цього, інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) не включають до реєстраційної картки для проведення держреєстрації політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, релігійних організацій, державних та комунальних підприємств, державних органів, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій (абз. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV; далі — Закон № 755).
ВРІЗ 1
Зазначимо, що починаючи з 26.05.2015 відомості про бенефіціарів (їх відсутність) дозволено не подавати ще й юрособам, засновниками (учасниками) яких є винятково фізичні особи, та якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх засновниками (учасниками). У такому разі відповідні засновники (учасники) — фізособи є бенефіціарними власниками такої юрособи.
Але нововведений привілей у цій ситуації благодійному фонду аж ніяк не світить, оскільки його засновником виступає юридична особа. І неприбутковість фонду тут жодної ролі не грає.
Та й за своїм правовим статусом відповідний благодійний фонд цілком підпадає під вимоги Закону № 1701 щодо повідомлення про свого кінцевого бенефіціара (його відсутність).
Зауважмо, загальні засади благодійної діяльності в Україні, особливості утворення і діяльності благодійних організацій визначає Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI (далі — Закон № 5073).
Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону № 5073 благодійна організація — юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.
Згідно зі статтею 15 Закону № 5073 благодійні організації набувають прав та обов’язків юридичної особи з моменту їх державної реєстрації. Причому державну реєстрацію благодійних організацій проводять державні реєстратори за місцезнаходженням благодійних організацій відповідно до Закону № 755.
Частина 1 статті 13 Закону № 5073 передбачає можливість створення благодійної організації, зокрема, вона може бути створена як благодійний фонд. Останнім же визнається благодійна організація, яка діє на підставі статуту, має учасників та управляється учасниками, які не зобов’язані передавати цій організації будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійний фонд може бути створено одним чи кількома засновниками. Активи благодійного фонду можуть формувати учасники та/або інші благодійники.
ВРІЗ 2
Із зазначеного випливає, що благодійний фонд, навіть якщо й має засновника-юрособу, учасники якої як неприбуткової організації апріорі не можуть отримувати якоїсь вигоди від її діяльності, а отже, і від діяльності фонду, все ж має поінформувати держреєстратора за формою 4. Хоча б про відсутність відповідних вигодоодержувачів.
Водночас не виключено, що фонд перебуває під безпосереднім контролем фізосіб-учасників, які через його засновника фактично впливають на важливі рішення, що він приймає. І зазначені учасники зовсім не зобов’язані передавати фонду через його засновника-юрособу якісь активи для досягнення цілей благодійної діяльності. А отже, благодійний фонд має обов’язково подавати держреєстраторам інформацію про таких фізосіб. Тим паче, якщо їх вирішальний вплив чітко простежується в установчих документах відповідної благодійної організації.
У будь-якому разі розкриття необхідної інформації здійснюють шляхом подання державним реєстраторам:
- реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи, за формою 1 — для нових юридичних осіб;
- реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації діючої (діючих) юридичної особи (юридичних осіб) у результаті злиття, поділу, виділу або перетворення, за формою 2 — для юридичних осіб, утворених у результаті реорганізації;
- реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, за формою 4 — для зареєстрованих (діючих) юридичних осіб.
На жаль, поки що жодною із згаданих реєстраційних карток не передбачено можливості (граф, рядків) для зазначення інформації про відсутність кінцевих бенефіціарів.
Надання ж будь-яких інших документів для цих цілей законодавством не передбачено.
Зверніть увагу, неподання юрособою держреєстратору інформації про свої кінцевих бенефіціарів тягне за собою адмінвідповідальність у вигляді накладення на керівника юрособи або особу, уповноважену діяти від її імені (виконавчого органу), штрафу від 300 до 500 нмдг, тобто від 5100 до 8500 грн. (ч. 5 ст. 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Водночас згідно зі статтею 205-1 Кримінального кодексу України внесення в документи, які відповідно до закону подають для проведення держреєстрації юрособи, завідомо неправдивих відомостей (в т. ч. і щодо бенефіціарів), а також умисне подання держреєстратору документів, які містять відповідні завідомо неправдиві відомості, караються штрафом від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17 000 грн.), або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
ВРІЗ 1
Зверніть увагу
Під час подання відомостей про бенефіціарів юрособи не потрібно надавати жодної додаткової документації на підтвердження того, що саме ця особа є кінцевим вигодонабувачем
ВРІЗ 2
Важливо
Якщо засновник благодійного фонду — інша юрособа, він має повідомити держреєстратора про фізособу — кінцевого бенефіціарного власника, яка стоїть за цією юрособою. І цей ланцюжок може включати кілька ланок
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
