Одразу наголосимо: така прикра помилка може дорого обійтися покупцеві.
Норми Податкового кодексу України (ПК) та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу Мінфіну від 14.11.2014 № 1129, із змінами, внесеними наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 13; далі — Порядок № 957) у цьому випадку не на користь покупця.
Аргументи проти покупця
По-перше, згадаємо про правило першої події, встановлене у пункті 198.2 ПК.
Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
У ситуації, що розглядається, податкова накладна складена не за першою подією, і це очевидно.
По-друге, дата виписування податкової накладної є обов’язковим реквізитом податкової накладної. У переліку, встановленому у пункті 201.1 ПК, цей реквізит зазначено другим (після порядкового номера податкової накладної) у списку обов’язкових реквізитів податкової накладної. А згідно з вимогами пункту 201.10 ПК порушення порядку заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту. Зазначена вимога не поширюється на продавця, який винен у скоєнні цього порушення. На відміну від покупця, продавець у такому разі не звільняється від обов’язку включення суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
По-третє, виправити цю помилку немає змоги. Попри те, що стаття 192 ПК дозволяє виправляти помилки, допущені при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів чи послуг, пункт 21 Порядку № 957 забороняє виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.
По-четверте, пункт 201.10 ПК, який уже згадували, надає право покупцю додати до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період заяву із скаргою на продавця, який порушив порядок заповнення податкової накладної. Але на підставі скарги покупець не зможе включити суму ПДВ за цією податковою накладною до складу податкового кредиту звітного періоду. Надходження такої заяви зі скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.
Аргументи на користь покупця
Як бачимо, чинне податкове законодавство містить достатню кількість норм, на підставі яких можна позбавити покупця права на податковий кредит у цій, здавалося б, безглуздій ситуації. Але спробуймо облишити бюрократичні норми та з’ясувати цю ситуацію логічно.
У цьому випадку обидві події (і поставка товару, і його оплата) відбулися з триденним інтервалом у часі в одному звітному (податковому) періоді — у липні місяці. Навіть якби податкова накладна була складена на дату оплати (03.07.2015), а не на дату поставки товару (06.07.2015), то суму ПДВ за цією податковою накладною однаково включали б до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за липень.
На підтримку покупця наведемо й податкові норми.
ВРІЗ
Одразу два пункти ПК — 198.6 та 201.10 вимагають, що для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, які належать до податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.
Також пункт 198.6 ПК установлює, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені:
- зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними;
- митними деклараціями;
- транспортними квитками, касовими чеками та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ПК.
Платник ПДВ несе відповідальність у тому разі, якщо на момент перевірки контролюючим органом суми податку, попередньо включені цим платником до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними документами.
Крім того, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У разі виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підстава для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Зважаючи на викладене, для відображення покупцем товарів/послуг сум ПДВ у складі податкового кредиту звітного періоду податкова накладна має бути не лише правильно оформлена. Її мають зареєструвати в ЄРПН. Якщо податкову накладну продавець зареєстрував в ЄРПН, покупець має право на податковий кредит на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
Додатковим аргументом для покупця є факт здійснення господарської операції, що підтверджують договір купівлі-продажу, товарна накладна, платіжне доручення.
Якщо при перевірці питання правомірності віднесення суми ПДВ до податкового кредиту цих аргументів буде недостатньо, рішення контролюючих органів можна оскаржити. До речі, судова практика здебільшого в подібних випадках на боці платника. У цій ситуації неправильно зазначена дата виписування податкової накладної можуть розглядати у суді як описку.
Судова практика на боці покупця
Судових рішень, які б розглядали питання порушення дати виписування податкової накладної, не вдалося знайти.
Проте чимало рішень суди прийняли на користь платників з питань щодо порушень порядку заповнення інших обов’язкових реквізитів податкової накладної.
Наприклад, за результатами розгляду питання щодо зазначення неправильного коду товару згідно з УКТ ЗЕД Вінницький апеляційний адміністративний суд у справі № 822/760/15 виніс ухвалу від 09.06.2015 на користь платника ПДВ.
Йдеться про випадок, коли у податковій накладній помилково було зазначено неправильний код УКТ ЗЕД. Але з позиції суду така податкова накладна містить усі обов’язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 ПК, а неправильний код УКТ ЗЕД є опискою і не може бути підставою для стягнення сум ПДВ. Суд дійшов висновку, що навіть у разі допущення описки у податковій накладній, складеній на виконання відповідного договору, податковий кредит за відповідний період сформовано правомірно. Адже інші первинні документи оформлені належно та свідчать про факт здійснення господарських операцій між контрагентами.
В ухвалі від 26.06.2015 № К/800/28816/15 ВАСУ повністю погодився із наведеним висновком апеляційного суду.
ВРІЗ
Важливо
Відсутність факту реєстрації
продавцем податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
