Допомога мобілізованим працівникам: що з оподаткуванням

Передусім нагадаємо, що податкові пільги з ПДФО передбачені підпунктом «а» підпункту 165.1.54 Податкового кодексу України (ПК) для благодійників.

Благодійник — це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у т. ч. благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи кілька видів благодійної діяльності (пп. 5 п. 1 ст. 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI; далі — Закон № 5073).

Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (п. 1 ст. 4 Закону № 5073). До того ж благодійники — фізичні особи мають бути внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції у порядку, визначеному Законом № 5073.

Тобто з цих визначень можна зробити висновок: якщо підприємство-роботодавець здійснює хоча б один вид благодійної діяльності, він у розумінні ПК є благодійником.

З’ясуємо, які особливості оподаткування благодійної допомоги в конкретних ситуаціях.

?  Працівника мобілізовано на військову службу. Підприємство прийняло рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги у розмірі 12 000 грн. Як оподатковується така допомога?

Почнемо з податку на доходи фізичних осіб. Відповідно до підпункту «а» підпункту 165.1.54 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками на користь учасників бойових дій — військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних), зокрема працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в АТО в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Допомога, надана учасникам бойових дій, є цільовою та вся її сума (вартість) не оподатковується ПДФО (пп. 170.7.8 ПК).

Ця допомога може призначатися для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення.

Але обов’язок щодо контролю за цільовим використанням коштів набувачами допомоги (учасниками бойових дій) покладається на благодійника-роботодавця.

У разі надання учасникам бойових дій благодійної допомоги у грошовій формі потрібно, щоб:

- отримувач допомоги оформив заяву (лист-клопотання), де чітко зазначив цілі, на які використовуватиметься допомога, та банківські реквізити, на які слід перерахувати кошти;

- благодійник у розпорядженні на видачу коштів прописав цілі, на які видана допомога, та строки, у які отримувач коштів має надати підтвердні документи.

Надана благодійником допомога, використана на цілі, визначені у підпункті 170.7.8 ПК, відображається у формі № 1ДФ з ознакою доходу «169».

Статус учасника бойових дій надають згідно з Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою КМУ від 20.08.2014 № 413 (далі — Порядок № 413). Документи для отримання такого статусу надаються для розгляду після завершення виконання завдань в АТО. Особам, яким надано статус учасника бойових дій, видаються посвідчення учасника бойових дій і нагрудний знак (п. 6, 9 Порядку № 413).

Як бачимо, щойно мобілізований працівник не має змоги отримати необхідний статус, тому скористатися цією пільгою в розглянутому випадку навряд чи можливо.

Але крім цієї норми можна скористатися також нормою ПК щодо надання роботодавцем нецільової благодійної допомоги. Адже не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у т. ч. матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2015 році — 1710 грн.) (пп. 169.4.1, 170.7.3 ПК).

Визначальною ознакою нецільової благодійної матеріальної допомоги є її разовий характер. Крім того, такою вважається допомога, яка надається без установлення умов або напрямів її використання.

Якщо нецільова благодійна допомога, надана роботодавцем мобілізованому працівнику, перевищує граничну суму доходу, то сума такого перевищення підлягає оподаткуванню ПДФО на загальних підставах (15% або 20%). У такому разі мобілізований працівник має подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми.

Сума наданої працівнику нецільової благодійної допомоги, у т. ч. матеріальної, яка протягом звітного податкового року сукупно не перевищує суми граничного розміру доходу (у 2015 році — 1710 грн), зазначається у формі № 1ДФ з ознакою доходу «169», а сума перевищення — з ознакою доходу «126» як додаткове благо.

Щодо військового збору зазначимо, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК (пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК), тобто загальний оподатковуваний місячний (річний) дохід працівника. Оскільки додаткове благо включається в такий дохід, то й сума допомоги підлягає оподаткуванню військовим збором. Відповідно, якщо благодійна допомога не оподатковується ПДФО, то з неї не утримується й військовий збір. Однак якщо вона належить до додаткового блага, то роботодавцю доведеться утримати з працівника військовий збір за ставкою 1,5%.

На матеріальну допомогу разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, не нараховується і ЄСВ. Адже така допомога включена до розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.

Починаючи з 1 січня 2015 року в обліку податку на прибуток немає поняття податкових витрат і доходів. Податок на прибуток обчислюється на основі бухгалтерського фінрезультату за П(С)БО чи МСФЗ, відкоригованого на різниці, передбачені ПК.

Узагалі без коригувань можна визначати прибуток до оподаткування, якщо річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн. грн. (пп. 134.1.1 ПК). Про це підприємство зазначає в декларації. Якщо ж підприємство не потрапило під звільнення від різниць, то воно має визначати базу для оподаткування податком на прибуток із застосуванням різниць.

Коригування фінрезультату на суму благодійної допомоги передбачено ПК тільки у разі її надання неприбутковій організації (пп. 140.5.9 ПК). Тому у разі надання допомоги мобілізованим працівникам витрати формують у загальному порядку.

?  У зв’язку з мобілізацією працівника підприємство прийняло рішення про надання йому щомісячної грошової допомоги у розмірі 1000 грн. Як її оподатковувати?

Як ми вже з’ясували, з благодійної матеріальної допомоги, яка надається коштами, роботодавцю не потрібно утримувати ПДФО та військовий збір за умови, що:

- працівник має статус учасника бойових дій (абз. «а» пп. 165.1.54 ПК);

- такі кошти витрачено на закупівлю спецзасобів, перелічених в абзаці «а» підпункту 170.7.8 ПК (знадобиться підтвердження від мобілізованого працівника).

Інакше доведеться сплатити податки.

Не вийде скористатися в цьому випадку й підпунктом 170.7.3 ПК, адже нецільова благодійна допомога має носити разовий характер.

Підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові й соціально-побутові пільги для працівників (ст. 9-1 Кодексу законів про працю України; КЗпП). До того ж такі додаткові гарантії та пільги, а також порядок їх надання можуть передбачатися в колдоговорі (ст. 13 КЗпП) або в інших документах по підприємству (положенні про оплату праці, про преміювання, окремому наказі керівника тощо).

Оскільки за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зберігається місце роботи (посада) (ч. 3 ст. 119 КЗпП), такі працівники продовжують перебувати в трудових відносинах із підприємствами. Тому на них поширюються норми колдоговору й інших документів, що регулюються порядком надання додаткових гарантій та пільг, і вони мають право на отримання матеріальної допомоги, передбаченої цими документами.

Регулярна матеріальна допомога включається до оподатковуваного доходу працівника та оподатковується ПДФО та військовим збором. З неї також утримується ЄСВ, оскільки така допомога належить до фонду оплати праці (пп. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5).

?          Підприємство придбаває для мобілізованого працівника військову форму, взуття та засоби захисту: бронежилет, каску. Які особливості оподаткування в такому випадку?

Для того щоб допомога у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, не оподатковувалася відповідно до підпункту 170.7.8 ПК, вона має надаватися працівнику, який отримав статус учасник бойових дій. У цьому випадку роботодавець не повинен відстежувати напрямки використання коштів, як під час надання грошової допомоги.

Базою для нарахування ЄСВ є заробітна плата (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ). Благодійна ж допомога до фонду заробітної плати не належить. Тому ЄСВ на неї не нараховують та з неї не утримують.

?          Працівника поранено в зоні АТО, підприємство планує оплатити його лікування. Як оподатковувати витрати на таке лікування?

Не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається на користь учасників бойових дій — військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних), зокрема працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в АТО в районах її проведення у будь-якій сумі (вартості), у т. ч. для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення (пп.165.1.54, 170.7.8 ПК).

Тому кошти, сплачені роботодавцем за лікування мобілізованого працівника — учасника бойових дій, ПДФО й військовим збором не оподатковують.

Проте ПК містить й інші норми щодо звільнення вартості лікування від оподаткування.

Отже, не оподатковуються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку, у т. ч., але не винятково, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, за наявності відповідних підтвердних документів (пп. 165.1.19 ПК). Тому якщо лікування потребує працівник підприємства, то йому не обов’язково підтверджувати статус учасника бойових дій.

Підтвердні документи мають засвідчувати цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичне обслуговування (у разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичне обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).

Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи — платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні, зокрема:

• про наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податку;
•  про надання послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги;
• про обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг;
• інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.

Крім того, не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається підприємством у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у т. ч. для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів) (пп. «а» пп. 170.7.4 ПК). Тому підприємство може сплатити кошти медичному закладу без оподаткування ПДФО та військовим збором за лікування не тільки працівника підприємства, який потребує лікування, а і його близького родича.

ЄСВ така благодійна допомога не оподатковується.

Додаткові запитання можуть виникнути, якщо лікування проходить за кордоном.

Зауважимо, ПК не встановлює обмежень щодо місця, де має відбуватися лікування, — в Україні чи за кордоном. Головне, щоб отримання допомоги на лікування працівник підтвердив, надавши роботодавцю документи, що засвідчують факт проведення такого лікування та медобслуговування. Перелік підтвердних документів такий самий, як і у випадку лікування в Україні. Отже, якщо працівник надасть роботодавцю зазначені документи, то кошти, отримані ним на лікування за кордоном, не оподатковуватимуться ПДФО, військовим збором та ЄСВ.

?  Працівник загинув у зоні АТО. Підприємство взяло на себе всі витрати, пов’язані з його похованням. Як оподаткувати такі витрати?

Якщо підприємство вирішило допомогти сім’ї загиблого працівника, оплативши його поховання, то воно може скористатися нормами підпункту «б» підпункту 165.1.22 ПК, за яким звільняється від оподаткування допомога на поховання, надана роботодавцем працівника за його останнім місцем роботи (у т. ч. перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці 1 підпункту 169.4.1 ПК (3420 грн. у 2015 році).

Водночас можна застосувати норми підпункту 165.1.54 ПК: не включається до оподатковуваного доходу сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої/наданої благодійниками на користь учасників бойових дій або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку.

Тобто, якщо загиблий працівник — учасник бойових дій, не оподатковуємо ПДФО та військовим збором допомогу на поховання у будь-якій сумі. Якщо ні — тільки у межах граничного розміру.

?  Як оподатковувати щомісячну грошову допомогу родині загиблого в АТО працівника до досягнення його дітьми повноліття?

Оскільки до оподатковуваного доходу не включають благодійну допомогу, надану підприємством на користь членів сімей учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку (пп. 165.1.54 ПК), грошова допомога, яка виплачуватиметься родині загиблого в АТО працівника, наразі не оподатковується, чи то разові, чи то систематичні це виплати

Для підтвердження родинних зв’язків з учасником бойових дій можна надавати копії свідоцтв про шлюб, свідоцтв про народження дітей та інших документів, за якими можна простежити родинний зв’язок. Також має бути підтверджений статус учасника бойових дій загиблого працівника.

Варто наголосити, що за зазначеною нормою ПК такі доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня (включно) року, наступного за роком, у якому завершено антитерористичну операцію. Сподіваємося, що для сімей загиблих, які отримують благодійну допомогу, буде зроблено виняток та продовжено пільговий режим оподаткування і після закінчення АТО.

?  Як оподатковувати кошти, за які підприємство придбало продукти харчування, ліки, предмети побуту та інші речі для воїнів, а потім передало їх фізособі-волонтеру?

Не оподатковуються ПДФО та військовим збором кошти, якщо вони перераховані фізособам-волонтерам, внесеним до Реєстру волонтерів АТО, на користь учасників бойових дій — військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників силових відомств, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і беруть (брали) безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО, для закупівлі спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України. Не оподатковується ПДФО і вартість переданої допомоги у вигляді перелічених засобів (пп. «а» пп. 165.1.54, пп. 170.7.8 ПК).

Зверніть увагу, що у такому разі не оподатковується допомога у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги.

Для волонтера фактом понесення витрат при придбанні матеріальних цінностей (касок, бронежилетів, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування тощо) і послуг у юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців є наявність первинних документів. До них, зокрема, належать договір, платіжне доручення, касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, накладна, акт прийому-передачі тощо.

Підтвердженням факту надання такої допомоги фізичним особам є документ, складений у письмовому вигляді, зокрема акт прийому-передачі.