Вже травень, а платники ПДВ і досі не певні в багатьох питаннях щодо змін у формі податкової накладної, внесених згідно з оновленим ще з 01.01.2017 Податковим кодексом України. Про це свідчать запитання, поставлені під час вебінару та у системі «Експертус». Платників найбільше цікавлять, як з’ясувалося, коди товарів за УКТ ЗЕД та коди послуг за ДКПП
Експерти Експертус Головбух 30.03.2017 провели вебінар. Розглянули оновлену податкову накладну та звітність із ПДВ. Але найбільше слухачів цікавили нові реквізити — коди УКТ ЗЕД і послуг за ДКПП. Зміни законодавці почали запроваджувати ще з початку року1, але запитання й досі не вщухають. Тому ми підготували відповіді на найпоширеніші з них.
1 Окремі ситуації розглянуто у статті Н. Чернюк «Гаряча» шістка ПДВ-запитань: код УКТ ЗЕД та сільгоспдотації»
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
У яких графах податкової накладної зазначати код товарів за УКТ ЗЕД та послуг за ДКПП до та з 16.03.2017?
До 01.01.2017 код товару за УКТ ЗЕД платники ПДВ зазначали у графі 3 податкової накладної2лише в разі постачання підакцизних та імпортних товарів, код послуг за ДКПП не зазначали взагалі. Згідно з ПК код товару за УКТ ЗЕД та код послуг за ДКПП на усі товари/послуги платники мали зазначати ще з 01.01.2017. Але стара форма податкової накладної для кодів товарів призначала графу 3, а для кодів послуг відповідної графи не мала.
2 Форма податкової накладної затверджена наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.
З цього приводу податківці у своєму листі від 20.01.2017 № 1312/7/99-99-15-03-02-17 роз’яснили, що до внесення відповідних змін до форми та порядку заповнення податкової накладної коди товарів за УКТ ЗЕД у податкових накладних/розрахунках коригування зазначають у графі 3, а коди послуг в податковій накладній 2018 тимчасово зазначати не потрібно.
Нова форма податкової накладної набрала чинності з 01.03.2017 на підставі наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» від 23.02.2017 № 276 (далі — Наказ № 276). Так, у табличній частині (Розділ Б) податкової накладної згідно з оновленим Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 (далі — Порядок № 1307), з’явилися графи:
- 3.1 — код товару згідно з УКТ ЗЕД;
- 3.2 — для проставляння позначки «×» у разі імпорту товару;
- 3.3 — код послуги згідно з ДКПП.
Але виявилось, що програмне забезпечення електронної звітності потребувало більше часу для його доопрацювання технічними спеціалістами. Тому ДФС спочатку у своєму повідомленні на офіційному веб-порталі, а згодом у листі від 10.03.2017 № 5953/7/99-99-15-03-02-17 дозволила реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН до 16.03.2017 (по 15.03.2017 включно) за старою формою. Та роз’яснила, що такі податкові накладні/розрахунки коригування не є помилковими і зазначені в них суми ПДВ можна відносити до складу податкового кредиту (за умови дотримання всіх інших вимог ПК щодо формування податкового кредиту).
Отже, з 01.01.2017 по 15.03.2017 платники у податковій накладній/розрахунку коригування:
- мали зазначати код товарів за УКТ ЗЕД у графі 3;
- код послуг за ДКПП не зазначали.
Починаючи з 16.03.2017 платники у податковій накладній/розрахунку коригування зазначають:
- код товарів за УКТ ЗЕД у графі 3.1;
- код послуг за ДКПП у графі 3.3.
Податкові накладні, складені саме за такою схемою, зазначеною у роз’ясненнях податківців, є повноцінною підставою для податкового кредиту.
У яких випадках графи 3.1-3.3 податкової накладної можна не заповнювати?
Це запитання цікавить усіх платників, адже із запровадженням кодів у бухгалтерів значно побільшало роботи з «обслуговування» ПДВ.
Код за УКТ ЗЕД та код послуг за ДКПП зазначають у всіх податкових накладних, включаючи ті, які не видають покупцям. Винятком є лише податкові накладні «на умовні постачання» та «на суми перевищення»3, в яких графи 3.1, 3.2 та 3.3 не заповнюють. Такі привілеї цим податковим накладним надано пунктом 16 оновленого Порядку № 1307.
3 Детально порядок складання податкових накладних «на умовні постачання» та «на суми перевищення» викладено у статті Н. Чернюк «Суто податкові» накладні, або Податкові накладні, яких не видають покупцеві»
Нагадаємо, що зведені податкові накладні «на умовні постачання» складають на вимогу пунктів 198.5, 199.1 ПК та відповідно до пункту 11 Порядку № 1307. Тобто якщо платник придбаває з ПДВ товари/роботи, послуги/необоротні активи для використання або починає їх використовувати в операціях, які:
- не є об’єктом оподаткування ПДВ;
- звільнені від оподаткування ПДВ;
- здійснює в межах свого балансу (передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів);
- не є господарською діяльністю платника ПДВ.
Податкові накладні «на суми перевищення» складають на вимогу статей 188, 189 ПК та згідно з пунктом 15 Порядку № 1307. А саме, у разі постачання товарів/послуг, необоротних активів за ціною, нижчою: ціни придбання куплених товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової вартості необоротних активів.
Чи можна не зазначати кодів товарів у зведених податкових накладних, складених за щоденними підсумками у разі постачання кінцевому споживачу, а просто «по-дідівськи» написати «Товари в асортименті»?
Ні, починаючи з 01.01.2017 не можна.
Нагадаємо, що у разі постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві (не платнику ПДВ) можна скласти одну податкову накладну за щоденними підсумками операцій (п. 201.4 ПК). Однак за умови, що розрахунки за такі операції проводять через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).
Справді, до 01.01.2017 у податкових накладних за щоденними підсумками всі товари вітчизняного виробництва показували згорнуто в одному рядку, а у графі 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» податкової накладної записували «Товари в асортименті». Підакцизні та імпортні товари платники зазначали за групами відповідно до кодів УКТ ЗЕД.
Але з 01.01.2017 код товару згідно з УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом податкової накладної, тому платник має обов’язково зазначати його на усі товари у податкових накладних за щоденними підсумками.
Щоб скласти податкові накладні цієї категорії, спочатку поділяють операції з постачання: на оподатковувані та звільнені від оподаткування ПДВ. Потім складають відповідні окремі податкові накладні. При цьому товари у податкових накладних, складених як на оподатковувані, так і на звільнені від оподаткування постачання, групують за кодами згідно з УКТ ЗЕД та зазначають відповідні коди4.
4 Про детальний порядок складання податкових накладних за щоденними підсумками читайте у статті Н. Чернюк «Раз та гаразд, або Складаємо податкову накладну за щоденними підсумками»
Однією з основних відмінностей податкових накладних за щоденними підсумками від звичайних, як і раніше, є зазначення суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у фіскальному звітному чеку (Z-звіті). Одиниці виміру, кількість щодо кожної товарної позиції не деталізують.
Де брати коди на товари та послуги, яких немає у відповідних класифікаторах?
Враховуючи істотність наслідків помилок у кодах — ще трохи про проблематику їх визначення. Нагадаємо, що платники ПДВ та орган контролю стикнулись із обопільною проблемою. Адже не всі товари та послуги знайшли своє місце у класифікаторах УКТ ЗЕД та ДКПП.
До прикладу, оскільки УКТ ЗЕД, затверджений Законом України «Про Митний тариф України», містить перелік товарів, що ввозять на митну територію України, апріорі в ньому не буде товарів, які за жодних обставин не ввезуть на митну територію України. Зокрема, йдеться про нерухомість як товар: земельні ділянки, майнові комплекси, будівлі тощо.
Аби вирішити таку проблему, Мінфін уніс зміни до Порядку № 1307, якими уповноважив ДФС визначати умовні коди товарів5, яких немає в УКТ ЗЕД. При цьому ДФС має оприлюднювати ці умовні коди на власному офіційному веб-порталі. Податківці підготували та 14.03.2017 розмістили на своєму веб-сайті довідник відсутніх кодів для платників ПДВ.
5 Питанню умовних кодів присвячені публікації: О. Рижикової «Умовні коди товарів у податковій накладній: як уникнути помилок», «Умовні коди у податковій накладній на нерухомість і програмну продукцію»; Н. Чернюк «Комунальні послуги, або Яких кодів будете — вода, тепло і світло?»
Тобто починаючи з 16.03.2017 платники ПДВ у податкових накладних мають зазначати за відповідними товарами вже й умовні коди.
Визначати коди імпортних товарів за УКТ ЗЕД не складно, адже коди на такі товари зазначають у вантажно-митних деклараціях під час розмитнення.
Труднощі виникають саме у вітчизняних виробників товарів. Якщо за постачання вітчизняних товарів платники ПДВ не можуть визначити кодів, ДФС радить звертатись до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз. Адже відповідні повноваження щодо встановлення кодів мають саме ці органи, а не ДФС. Своєю чергою, «Головбух» наполегливо радить читачам дослухатись до цієї поради податківців.
Які штрафи загрожують за помилки у кодах за УКТ ЗЕД та ДКПП?
Якщо продавець припустився помилки в обов’язкових реквізитах податкової накладної або розрахунку коригування (у т. ч. у коді товарів за УКТ ЗЕД та коді послуг за ДКПП), покупець (постраждала сторона) має право додати до податкової декларації за звітний період заяву зі скаргою на винного контрагента.
Таку скаргу постраждала сторона може подати до ДФС протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний період, у якому допущено помилки під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної. Скарга є підставою перевірити винну сторону, але не є підставою включати суми ПДВ до податкового кредиту постраждалою стороною.
На продавця товарів — платника ПДВ, який припустився помилок в обов’язкових реквізитах податкової накладної (у т. ч. у кодах товарів за УКТ ЗЕД та кодах послуг за ДКПП), виявлених ДФС за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, —накладають штраф у розмірі 170 грн та зобов’язують виправити такі помилки (п. 120-1.3 ПК).
Якщо платник ПДВ — продавець не виконає податкового повідомлення-рішення ДФС з попередженням про необхідність виправити помилки в обов’язкових реквізитах протягом 10 к. дн., наступних за днем його отримання, він наразиться на штраф у розмірі: 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70 або 100% суми ПДВ у податковій накладній у разі невиправлення помилок відповідно:
- протягом 15 к. дн.;
- у строк від 16 до 30 к. дн.;
- у строк від 31 до 60 к. дн.;
- у строк від 61 до 90 к. дн.;
- у строк від 91 до 120 к. дн.;
- у строк від 121 до 150 к. дн.;
- у строк від 151 до 180 к. дн.;
- після спливу 181 к. дн.
«Головбух» наголошує, що помилки у реквізитах «код товарів за УКТ ЗЕД» та «код послуги за ДКПП» є істотними. Про це свідчить пункт 201.10 ПК. За помилки, допущені у коді за УКТ ЗЕД з 01.01.2017 та у коді послуги з 16.03.2017, покупець позбавляється права включати суми ПДВ до податкового кредиту.
Нагадаємо, що до кінця 2017 року діє мораторій на застосування штрафних санкцій за допущені у податковій накладній помилки під час зазначення коду товару та/або коду послуги (п. 35-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПК). Тобто протягом 2017 року продавців за такі помилки не штрафуватимуть, але покупці все одно не матимуть права на податковий кредит.
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
