За логікою, якщо неможливо виконати ЗЕД-контракт № 1 на встановлених у ньому умовах, підприємство-експортер має повернути нерезидентові отриману від нього інвалюту. Тобто цю заборгованість можна вважати грошовим зобов’язанням перед нерезидентом. Нерезидент, своєю чергою, також має грошове зобов’язання перед підприємством — оплатити продукцію за ЗЕД-контрактом № 2. Тож наявні зустрічні однорідні вимоги з потенційною можливістю їх зарахування.
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Проте відмова банку провести таку операцію правомірна. Причина — пункт 4 постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 13.12.2016 № 410(далі — Постанова № 410). За цим пунктом уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:
- в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.1998 № 34, та російських рублях (незалежно від суми операції). Євро входить до 1-ї групи Класифікатора;
- в інших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500 000 доларів США).
Облік валютного кредиту від нерезидента
Нагадаємо, що за відвантажену продукцію (товар) підприємство має отримати виручку протягом 180 календарних днів з моменту оформлення митної декларації (ст. 1 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР, далі — Закон № 185; п. 1 Постанови № 410). За порушенні цього строку нараховують пеню в розмірі 0,3% суми, не одержаної в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за курсом НБУ на день виникнення заборгованості, тобто на 181-й день (ст. 4 Закону № 185).
Варіантом виходу із цієї штрафонебезпечної ситуації може бути розірвання ЗЕД-контракту № 1 із поверненням попередньої оплати нерезидентові й отриманням від нього решти оплати за ЗЕД-контрактом № 2. Або український експортер може залишити ЗЕД-контракт № 1 у спокої, якщо здатен виконати у майбутньому всі його умови. Але тоді нерезидент мусить сповна сплатити залишок суми у євро, відстроченої за ЗЕД-контрактом № 2.
Інвалютні операції: імпорт, експорт товарів, курсові різниці, валютні обмеження
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"