Згідно із статтею 1 Закону про охорону прав знак — позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. Зареєстрований знак — знак, на який видано свідоцтво. Стаття 420 ЦК відносить торговельні марки (знаки для товарів і послуг) до об’єктів права інтелектуальної власності.
При цьому використанням знака визнається:
- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет (п. 4 ст. 16 Закону про охорону прав).
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака. З огляду на наведене використанням знака є також застосування схожої з таким знаком торговельної марки.
Читати повний текст консультації у системі "Експертус Головбух"
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
