Бухгалтерський облік торгової марки 2024

UA RU
Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Торгові марки, бренди у компаніях світового ринку можуть мати значну вартість у бухгалтерському балансі. За якими правилами обліковувати торговельну марку, чи завжди це нематеріальний актив, коли виникає роялті з торговельної марки та правила оподаткування торговельних марок – про все це у консультації

Торговельна марка — це поєднання елементів

Торговельна марка (або торгова марка, ТМ, знак для товарів і послуг) — це певна комбінація літер, слів, цифр, які призначені уособлювати певний товар, послугу, які виробляються чи надаються певним суб’єктом, яким може бути як фізична, так і юридична особа (ст. 492 ЦК). Окрім літерно-цифрових і словесних поєднань, торгова марка може включати поєднання кольорів, зображень.

Торговельні марки є різновидом об’єктів права промислової власності (ОПВ), до яких за Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року належать: патенти, корисні моделі, товарні знаки, промислові зразки.

Окрім згаданих «сухих» термінів у побуті та маркетингу вживаються ще:

  • «фірмовий знак» – це певне графічне зображення;
  • «логотип» – літери можуть мати специфічне креслення, поєднання кольору, певні графічні візерунки тощо;
  • «слоган» – це певна фраза;
  • «бренд» – це упізнавана торгова марка, що вже має рекламу та розкрученість, свою історію, популярність.

Вищезгадані поняття фактично є неформальними замінниками поняття торгової марки, її різновиди. Однак, якщо є питання щодо певних юридичних тонкощів даних специфічних понять та їхнього документального оформлення, то можна звернутися за спеціалізованою консультацією до Управління патентно-інформаційних послуг ДП «Український інститут інтелектуальної власності».

Професійна сертифікація за МСФЗ

Франшиза та торгова марка

Франшиза тісно пов’язана з торговими марками, брендами. Однак продаж франшизи, як правило, включає в себе передачу прав на користування не одним, а декількома об’єктами інтелектуальної власності, наприклад бренду, фірмового стилю, дизайну, інтер’єру приміщень.

Реєстрація торгової марки 2024

Реєстрація торгової марки покликана уберегти автора від конкурентів, які бажають скористатися відомістю бренду або зареєструвати точно таку ж торговельну марку. Отже, елементами даної реєстраційної системи торговельних марок в Україні є:

  • УІІВ (повна назва – Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності»). Надає низку послуг щодо торгових марок. Наприклад, щодо торгових марок УІІВ надає послуги зі складання заявки на реєстрацію торговельної марки в Україні, складання заявочних матеріалів на міжнародну реєстрацію знака для товарів і послуг за Мадридською системою міжнародної реєстрації знаків, підготовка заяви щодо внесення змін до заявки на торговельну марку за ініціативою заявника;
  • Укрпатент, УКРНОІВІ (Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій) – займається послугами, які пов’язані з об’єктами промислової власності, авторського права консультаціями та підвищенням компетентні тощо, зокрема видача копій заявок та інших документів;
  • СІС (Спеціальна інформаційна система УКРНОІВІ) – дозволяє здійснювати розширений пошук існуючих заявок та охоронних документів для торговельних марок за такими елементами, як дата подання, порядковий номер реєстрації тощо;
  • свідоцтва на знаки для товарів і послуг, що видаються власникам торговельних марок при їх реєстрації. Цей документ дає право використовувати та розпоряджатися торговельної маркою. 

Основні етапи та платежі під час реєстрації торгової марки вказано у таблиці нижче.

РЕЄСТРАЦІЯ ТОРГОВОЇ МАРКИ: ЕТАПИ І ПЛАТЕЖІ

Етап реєстрації ТМ

Обов’язкові платежі

Нормативний акт

подання заявки

Збір за подання заявки на знак одним заявником 4000 грн

+ додатково 4000 грн за кожний клас у Міжнародній класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП)

+ додатково 1000 грн (якщо в заявці подано кольорове зображення торгової марки);

+ додатково 5000 грн за кожний клас, номер якого наведено у повідомленні закладу, понад кількість класів, номери яких зазначено у заявці;

+ додатково 24000 грн (якщо використовується позначення з назвою держави «Україна»)

Розміри зборів з Постанови КМУ від 23.12.2004 № 1716 (код збору 40100)

проходження експертизи і сплата зборів

У разі позитивного рішення протягом 3-х місяців треба заплатити:

  • державне мито 85 грн (5 НМДГ) – видача свідоцтва на торговельну марку для фізосіб (юросіб), які постійно проживають (знаходяться) в Україні;
  • державне мито 200 доларів США – видача свідоцтва на торговельну марку для фізосіб (юросіб), які постійно проживають (знаходяться) за межами України;
  • збір за публікацію про видачу свідоцтва – 600 грн за кожним класом МКТП (+200 грн за публікацію кольорового зображення)

пп. «у» п. 6 ст. 3 Декрету КМУ від 21.01.1993 № 7-93;

Постанова КМУ від 23.12.2004 № 1716 (код збору 41700)

отримання свідоцтва

ч. 3 ст. 5 Закон № 3689*

*Закон № 3689Закон «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993 № 3689-XII. Набуття права на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, строк дії якого становить 10 років від дати подання заявки та щоразу може продовжуватися на 10 років за умови сплати збору

Реєстрація торгової марки: бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік торгової марки в цілому простий і залежить від відповіді на питання, яким чином отримує торгову марку підприємство:

  • розробляє й реєструє самостійно;
  • купує вже готову.

У залежності від відповіді на ці питання нематеріальний актив може визнаватися або ні – див. таблицю нижче. 

ВАРІАНТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТОРГОВИХ МАРОК

Як торгова марка (ТМ) була отримана підприємством?

ТМ розроблена та зареєстрована самостійно*

ТМ придбана у готовому вигляді

  • витрати на створення такої ТМ списуються на витрати періоду, рахунок 93 «Витрати на збут» (п. 9 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи», лист Мінфіну від 11.09.2016 № 31-34000-10-10/18842);
  • нематеріальних активів в обліку не виникає
  • ТМ визнається нематеріальним активом, субрахунок 123 «Права на комерційні позначення» (п. 5 НП(С)БО 8);
  • витрати, що пов’язані з придбанням ТМ, збираються на субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»;
  • у подальшому нараховується амортизація нематеріального активу (доцільний для обрання строк експлуатації – 10 років)

* самостійно = своїми силами чи з залученням сторонніх маркетологів, дизайнерів за договорами підряду, надання послуг тощо

З огляду на такі правила обліку торгових марок виникає цілком слушне питання: чому при створенні торгової марки власними силами нематеріальний актив не виникає, але при інших, здавалося б подібних ситуаціях, наприклад розробці власного веб-сайту/комп’ютерної програми, він визнається?

Причина невизнання власних торгових марок нематеріальними активами – неможливість достовірної оцінки таких витрат. Адже крім реєстраційних платежів, оплати послуг дизайнерів, маркетологів частиною вартості торгівельної марки є такі неосяжні об’єкти як:

  • ділова репутація, успіх просування продукту на ринок;
  • різного роду супутні витрати, наприклад витрати на рекламу, коли рекламується сам товар (послуга), але одночасно це є рекламою торговельної марки.

Виходить, що при власному створенні торгової марки її вартість прорахувати та відділити від самого підприємства практично неможливо. Інша справа, якщо вона продається іншому суб’єкту. В цей момент фактично відбувається оцінка її вартості, виходячи з тих грошових потоків, які вона здатна принести новому власнику. На вартість має вплив зароблена раніше ділова репутація, тобто вартість створеного бренду, що є наслідком і понесених раніше рекламних витрат.

Увага: нематеріальний актив визнається тільки за умови його придбання.

Подібний підхід закріплений в МСФЗ: згідно п. 63 МСБО 38 «Нематеріальні активи» витрати на внутрішньо генеровані бренди не визнаються нематеріальними активами. У п. 64 МСБО 38 дається й пояснення: видатки внутрішньо генеровані бренди не можна відокремити від витрат на розвиток бізнесу в цілому.

Користування торговельною маркою та роялті

Плата за користування торговельною маркою, коли майнові права на неї не передаються, а залишаються у власника, – це роялті. По-суті, це свого роду тимчасова оренда нематеріального активу. Однак, термін «оренда» у відношенні нематеріальних активів не вживають. Так як продажу не було, то в обліку користувача такої торговельної марки теж ніяких активів не визнають. Обліковуються лише витрати, які можна показати за такими рахунками:

  • 93 «Витрати на збут» – якщо така торгова марка пов’язана зі сферою маркетингу та збуту продукції, товарів, робіт, послуг, певних окремих їх видів, а можливо, й конкретного продукту;
  • 949 «Інші витрати операційної діяльності» – якщо придбана торгова марка має досить загальногосподарський характер і пов’язана у цілому з усім бізнесом, а не з конкретним продуктом. Приклад – придбання франшизи на здійснення бізнесу під певним брендом, за певними правилами.

Щодо субрахунку 949, то тут може підійти й рахунок 92 «Адміністративні витрати», але у отримувача роялті-платежів використовується субрахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності» (див. абз. 4 п. 7 НП(С)БО 15 «Дохід»Інструкція до Плану рахунків). Дзеркальним до нього є якраз субрахунок 949.

Також у користувача торговою маркою може використовуватися позабалансовий 01 «Орендовані необоротні активи», на якому за Інструкцією до Плану рахунків відображаються отримані у користування авторські та суміжні з ними права, за користування якими сплачується роялті.

Розрахунки, які пов’язані з роялті-платежами відображаємо на рахунках:

  • 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» – у власника торгової марки (отримувача) роялті;
  • 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» – у користувача торговою маркою (платника роялті). Даний рахунок за Інструкцією зокрема призначений для обліку розрахунків за користування майном тощо;

Зверніть увагу, що з франшизою також можуть надаватися супутні послуги, наприклад з консультування, які не входять до роялті. Це важливо, так як вони потрапляють під оподаткування ПДВ (див. далі).

Увага: Роялті – це плата за користування брендом (торговою маркою, фірмовим знаком) без переходу права на продаж чи відчуження в інший спосіб.

Торговельна марка: амортизація

Якщо торгова марка була придбана й був створений нематеріальний актив, то амортизація здійснюється, як правило, прямолінійним методом. Питання залишається лише в обранні строку корисного використання – кількості років нарахування амортизації.

Амортизація нематеріальних активів не нараховується лише для тих, для яких строк використання невизначений (абз. 2 п. 25 НП(С)БО 8). Торгова марка такою не є. Свідоцтво на реєстрацію торгового знака діє 10 років (потім його можна продовжувати). Через це і строк корисного використання теж найкраще взяти 10-річний. За потреби строк амортизації можна переглянути в кінці року (п. 31 НП(С)БО 38).

На користь 10-річного строку також свідчить те, що для нарахування амортизації нематеріальних активів підприємство може встановлювати строки, які рекомендовані податковим законодавством (абз. 7 п. 26 НП(С)БО 8). За п. 138.5 Податкового кодексу України (даліПК) як строк амортизації нематеріального активу рекомендується взяти строк згідно правовстановлюючого документа, тобто свідоцтва, але не більше за 10 років. 

За обрання 10-річного строку податкових різниць у платників податку на прибуток – великодоходників не виникне. Щодо малодоходників і єдинників можна взяти й більший строк, адже для них це вже не має значення, так як облік амортизації ведеться суто за даними бухгалтерського обліку.

Увага: 10 років – рекомендований строк корисного використання ТМ для нарахування амортизації.

Ліквідаційну вартість найкраще визнати нульовою, так як її для торгової марки достовірно оцінити неможливо. 

Торговельна марка: оподаткування

Податок на прибуток. Якогось специфічного оподаткування немає, так як:

  • створення торговельної марки власними силами – це все витрати, які пов’язані з господарською діяльністю, які «розчиняються» у фінансовому результаті. Наприклад, витрати на маркетингові послуги, послуги на просування продукту. Ніяких податкових різниць немає;
  • продаж торгової марки, платежі за роялті – доходи збільшують фінансовий результат, податкових різниць теж немає.

ПДВПри створенні торгової марки власними силами – облік витрат ведеться у звичайному порядку, тобто з визнанням податкового кредиту з ПДВ, так як витрати пов’язані з господарською діяльністю. Все як і для звичайних витрат, специфічного оподаткування немає.

При продажу торгової марки визнається податкове зобов’язання за базовою ставкою ПДВ 20%, як і при продажу будь-якого товару (п. 188.1 ПК). Аналогічно у покупця виникає право на податковий кредит.

При придбанні торгової марки у нерезидента у разі визнання місцем постачання митної території України покупцем нараховується:

  • податкове зобов’язання з ПДВ – на дату списання коштів з рахунку в оплату послуги, або дату оформлення документів, що посвідчують факт постачання таких послуг – в залежності від першої з подій. Складається й реєструється податкова накладна;
  • податковий кредит з ПДВ – показується покупцем на підставі зареєстрованої податкової накладної у періоді виникнення податкових зобов’язань із ПДВ (відображенні їх у декларації) покупець має право віднести таку суму ПДВ до складу податкового кредиту (п. 198.2 ПК). Виходить, що якщо все сталося в одному податковому періоді, то результат з ПДВ для покупця буде нульовим. Ситуація подібна до імпорту товару.

Нюанси з ПДВ виникають лише при платежах на основі роялті. Роялті не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.6 ПК), так як у ситуації роялті не відбувається продаж торгової марки, вона залишається у власника.

Увага: якщо платіж за торгову марку відповідає поняттю «роялті», то тоді він не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Однак зверніть увагу на умови, які ставлять податківці до умов ліцензійного договору, а саме:

  • має надаватися лише право на використання торговельної марки;
  • не повинно бути можливості продажу торговельної марки або здійснення відчуження в інший спосіб.

Такі умови наводяться в ІПК ДПС від 07.04.2020 № 1427/6/99-00-07-02-06/ІПК та від 02.02.2021 № 353/ІПК/99-00-21-03-02-06. Лише за дотримання згаданих двох умов отримання платежу від покупця як винагороди за надання такого права на використання для цілей оподаткування ПДВ розглядається як роялті.

Якщо ж вищезгадані умови не дотримуються, тобто передається право на продаж або право на відчуження в інший спосіб, то такі платежі вже не вважаються роялті. І тоді така операція розглядається як продаж об’єкта інтелектуальної власності та обкладається ПДВ за ставкою 20%.

Бухгалтерські проведення з обліку торгових марок

У таблиці нижче наведені можливі бухгалтерські проводки з обліку торговельних марок.

БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ТОРГОВИХ МАРОК

Господарська операція

Дт

Кт

Сума

Самостійна розробка ТМ

1

підприємство сплачує приватному підприємцю (неплатник ПДВ) за розробку зображення торгової марки (логотипу)

371

311

8000,00

2

логотип розроблений та оформлений акт виконаних робіт

93

631

8000,00

3

взаємозалік заборгованостей

631

371

8000,00

4

подана заявка та сплачений збір (=4000+1000, так як логотип кольоровий)

377

311

5000,00

5

сума сплаченого збору віднесена на витрати на збут

93

377

5000,00

6

сплачено державне мито

642

311

85,00

7

сплачене державне мито віднесено на витрати на збут

93

642

85,00

8

сплата збору за публікацію про видачу свідоцтва

377

311

800,00

9

віднесено збір за публікацію на витрати на збут

93

377

800,00

10

списано витрати на фінансовий результат (=8000+5000+85+800)

791

93

13885,00

Придбання ТМ

1

сплачено за придбання торговельної марки на основі договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності

377

311

600000,00

2

відображена сума податкового кредиту з ПДВ

644.1

644.2

100000,00

3

відображений податковий кредит з ПДВ після реєстрації податкової накладної

641.1

644.1

100000,00

4

витрати на придбання нематеріального активу

154

631

500000,00

 

5

сплачений державний збір за перереєстрацію та включено його до витрат на придбання нематеріального активу

642

311

85,00

154

642

85,00

6

сплачений збір за публікацію та видачу нового свідоцтва та включено його до витрат на придбання нематеріального активу

377

311

800,00

154

377

800,00

7

оприбуткований нематеріальний актив – торгову марку і почато її використання (=500000+85+800). Бухгалтерські документи для прав інтелектуальної власності: акт введення в експлуатацію НА-1, інвентарна картка НА-2* (або власні розроблені документи довільної форми)

123

154

500885,00

Продаж ТМ

1

продано внутрішньо генеровану торгову марку на основі договору про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності

311

719

600000,00

2

нараховано податкове зобов’язання з ПДВ та зареєстрована податкова накладна

719

643.2

100000,00

643.2

643.1

100000,00

643.2

641.1

100000,00

3

віднесено доходи на фінансовий результат

719

791

500000,00

Cплата за використання ТМ (роялті)

1

відображено отримані права на користування торговою маркою

01

500000,00

2

нараховано витрати за користування торговою маркою, яка пов’язана з окремим продуктом

93

684

20000,00

3

сплачено за користування торговою маркою

684

311

20000,00

4

відображено отримані права на користування франшизою

01

1000000,00

5

нараховані витрати за користування франшизою

949

684

40000,00

6

сплачено за користування франшизою

684

311

40000,00

7

надано послуги з консультування щодо ведення бізнесу, які пов’язані з використанням франшизи

949

631
(685)

30000,00

8

відображений податковий кредит з ПДВ за зареєстрованою податковою накладною

644.2

631
(685)

6000,00

644.1

644.2

6000,00

641.1

644.1

6000,00

9

сплачено за послуги з консультування

631
(685)

311

36000,00

10

віднесено витрати на фінансовий результат

791

93

20000,00

791

949

70000,00

Отримання плати за користування ТМ (роялті)

1

нарахована плата за користування торговою маркою/франшизою

373

719

60000,00

2

отриманий роялті-платіж за користування торговою маркою/франшизою

311

373

6000,00

3

нарахована плата за користування франшизою за умови, що надання франшиз це основна діяльність підприємства

361

703

40000,00

4

отриманий роялті-платіж за користування франшизою

311

361

40000,00

5

нарахований дохід від надання послуг, пов’язаних з веденням бізнесу за умовами франшизи

361

703

36000,00

6

нараховано податкове зобов’язання з ПДВ та зареєстрована податкова накладна

703

643.1

6000,00

643.1

641.1

6000,00

7

отримана плата за послуги з консультування

311

361

36000,00

8

віднесено доходи на фінансовий результат

719

791

60000,00

703

791

70000,00

* див. Порядок застосування типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, який затверджений наказом Мінфіну від 22.11.2004 № 732



зміст


Вебінар для бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді