Бухгалтерський облік торгової марки 2024

Торговельна марка — це поєднання елементів

Торговельна марка (або торгова марка, ТМ, знак для товарів і послуг) — це певна комбінація літер, слів, цифр, які призначені уособлювати певний товар, послугу, які виробляються чи надаються певним суб’єктом, яким може бути як фізична, так і юридична особа (ст. 492 ЦК). Окрім літерно-цифрових і словесних поєднань, торгова марка може включати поєднання кольорів, зображень.

Торговельні марки є різновидом об’єктів права промислової власності (ОПВ), до яких за Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року належать: патенти, корисні моделі, товарні знаки, промислові зразки.

Окрім згаданих «сухих» термінів у побуті та маркетингу вживаються ще:

• «фірмовий знак» – це певне графічне зображення;
• «логотип» – літери можуть мати специфічне креслення, поєднання кольору, певні графічні візерунки тощо;
• «слоган» – це певна фраза;
• «бренд» – це упізнавана торгова марка, що вже має рекламу та розкрученість, свою історію, популярність.

Вищезгадані поняття фактично є неформальними замінниками поняття торгової марки, її різновиди. Однак, якщо є питання щодо певних юридичних тонкощів даних специфічних понять та їхнього документального оформлення, то можна звернутися за спеціалізованою консультацією до Управління патентно-інформаційних послуг ДП «Український інститут інтелектуальної власності».

Професійна сертифікація за МСФЗ

Франшиза та торгова марка

Франшиза тісно пов’язана з торговими марками, брендами. Однак продаж франшизи, як правило, включає в себе передачу прав на користування не одним, а декількома об’єктами інтелектуальної власності, наприклад бренду, фірмового стилю, дизайну, інтер’єру приміщень.

Реєстрація торгової марки 2024

Реєстрація торгової марки покликана уберегти автора від конкурентів, які бажають скористатися відомістю бренду або зареєструвати точно таку ж торговельну марку. Отже, елементами даної реєстраційної системи торговельних марок в Україні є:

• УІІВ (повна назва – Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності»). Надає низку послуг щодо торгових марок. Наприклад, щодо торгових марок УІІВ надає послуги зі складання заявки на реєстрацію торговельної марки в Україні, складання заявочних матеріалів на міжнародну реєстрацію знака для товарів і послуг за Мадридською системою міжнародної реєстрації знаків, підготовка заяви щодо внесення змін до заявки на торговельну марку за ініціативою заявника;
• Укрпатент, УКРНОІВІ (Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій) – займається послугами, які пов’язані з об’єктами промислової власності, авторського права консультаціями та підвищенням компетентні тощо, зокрема видача копій заявок та інших документів;
• СІС (Спеціальна інформаційна система УКРНОІВІ) – дозволяє здійснювати розширений пошук існуючих заявок та охоронних документів для торговельних марок за такими елементами, як дата подання, порядковий номер реєстрації тощо;
• свідоцтва на знаки для товарів і послуг, що видаються власникам торговельних марок при їх реєстрації. Цей документ дає право використовувати та розпоряджатися торговельної маркою. 

Продаж товару через маркетплейс: договір, розрахунки, облік та оподаткування

Українські суб’єкти господарювання розширюють ринки збуту й активно продають свої товари на закордонних маркетплейсах. Експерти пояснили як правильно задокументувати, облікувати й оподаткувати продаж товарів

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТІВ

Основні етапи та платежі під час реєстрації торгової марки вказано у таблиці нижче.

Реєстрація торгової марки: бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік торгової марки в цілому простий і залежить від відповіді на питання, яким чином отримує торгову марку підприємство:

• розробляє й реєструє самостійно;
• купує вже готову.

У залежності від відповіді на ці питання нематеріальний актив може визнаватися або ні – див. таблицю нижче. 

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2025 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2025 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

З огляду на такі правила обліку торгових марок виникає цілком слушне питання: чому при створенні торгової марки власними силами нематеріальний актив не виникає, але при інших, здавалося б подібних ситуаціях, наприклад розробці власного веб-сайту/комп’ютерної програми, він визнається?

Причина невизнання власних торгових марок нематеріальними активами – неможливість достовірної оцінки таких витрат. Адже крім реєстраційних платежів, оплати послуг дизайнерів, маркетологів частиною вартості торгівельної марки є такі неосяжні об’єкти як:

• ділова репутація, успіх просування продукту на ринок;
• різного роду супутні витрати, наприклад витрати на рекламу, коли рекламується сам товар (послуга), але одночасно це є рекламою торговельної марки.

Виходить, що при власному створенні торгової марки її вартість прорахувати та відділити від самого підприємства практично неможливо. Інша справа, якщо вона продається іншому суб’єкту. В цей момент фактично відбувається оцінка її вартості, виходячи з тих грошових потоків, які вона здатна принести новому власнику. На вартість має вплив зароблена раніше ділова репутація, тобто вартість створеного бренду, що є наслідком і понесених раніше рекламних витрат.

Увага: нематеріальний актив визнається тільки за умови його придбання.

Подібний підхід закріплений в МСФЗ: згідно п. 63 МСБО 38 «Нематеріальні активи» витрати на внутрішньо генеровані бренди не визнаються нематеріальними активами. У п. 64 МСБО 38 дається й пояснення: видатки внутрішньо генеровані бренди не можна відокремити від витрат на розвиток бізнесу в цілому.

Користування торговельною маркою та роялті

Плата за користування торговельною маркою, коли майнові права на неї не передаються, а залишаються у власника, – це роялті. По-суті, це свого роду тимчасова оренда нематеріального активу. Однак, термін «оренда» у відношенні нематеріальних активів не вживають. Так як продажу не було, то в обліку користувача такої торговельної марки теж ніяких активів не визнають. Обліковуються лише витрати, які можна показати за такими рахунками:

• 93 «Витрати на збут» – якщо така торгова марка пов’язана зі сферою маркетингу та збуту продукції, товарів, робіт, послуг, певних окремих їх видів, а можливо, й конкретного продукту;
• 949 «Інші витрати операційної діяльності» – якщо придбана торгова марка має досить загальногосподарський характер і пов’язана у цілому з усім бізнесом, а не з конкретним продуктом. Приклад – придбання франшизи на здійснення бізнесу під певним брендом, за певними правилами.

Щодо субрахунку 949, то тут може підійти й рахунок 92 «Адміністративні витрати», але у отримувача роялті-платежів використовується субрахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності» (див. абз. 4 п. 7 НП(С)БО 15 «Дохід», Інструкція до Плану рахунків). Дзеркальним до нього є якраз субрахунок 949.

Також у користувача торговою маркою може використовуватися позабалансовий 01 «Орендовані необоротні активи», на якому за Інструкцією до Плану рахунків відображаються отримані у користування авторські та суміжні з ними права, за користування якими сплачується роялті.

Розрахунки, які пов’язані з роялті-платежами відображаємо на рахунках:

• 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» – у власника торгової марки (отримувача) роялті;
• 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» – у користувача торговою маркою (платника роялті). Даний рахунок за Інструкцією зокрема призначений для обліку розрахунків за користування майном тощо;

Зверніть увагу, що з франшизою також можуть надаватися супутні послуги, наприклад з консультування, які не входять до роялті. Це важливо, так як вони потрапляють під оподаткування ПДВ (див. далі).

Увага: Роялті – це плата за користування брендом (торговою маркою, фірмовим знаком) без переходу права на продаж чи відчуження в інший спосіб.

Виплачуємо роялті резидентові США

Коли нерезидент має зареєструватися на території України
За якою ставкою оподатковувати роялті, виплачені нерезиденту
За яких умов можна застосувати знижену ставку оподаткування

ЕКСПЕРТ ПОЯСНЮЄ

Торговельна марка: амортизація

Якщо торгова марка була придбана й був створений нематеріальний актив, то амортизація здійснюється, як правило, прямолінійним методом. Питання залишається лише в обранні строку корисного використання – кількості років нарахування амортизації.

Амортизація нематеріальних активів не нараховується лише для тих, для яких строк використання невизначений (абз. 2 п. 25 НП(С)БО 8). Торгова марка такою не є. Свідоцтво на реєстрацію торгового знака діє 10 років (потім його можна продовжувати). Через це і строк корисного використання теж найкраще взяти 10-річний. За потреби строк амортизації можна переглянути в кінці року (п. 31 НП(С)БО 38).

На користь 10-річного строку також свідчить те, що для нарахування амортизації нематеріальних активів підприємство може встановлювати строки, які рекомендовані податковим законодавством (абз. 7 п. 26 НП(С)БО 8). За п. 138.5 Податкового кодексу України (далі – ПК) як строк амортизації нематеріального активу рекомендується взяти строк згідно правовстановлюючого документа, тобто свідоцтва, але не більше за 10 років. 

За обрання 10-річного строку податкових різниць у платників податку на прибуток – великодоходників не виникне. Щодо малодоходників і єдинників можна взяти й більший строк, адже для них це вже не має значення, так як облік амортизації ведеться суто за даними бухгалтерського обліку.

Увага: 10 років – рекомендований строк корисного використання ТМ для нарахування амортизації.

Ліквідаційну вартість найкраще визнати нульовою, так як її для торгової марки достовірно оцінити неможливо. 

Торговельна марка: оподаткування

Податок на прибуток. Якогось специфічного оподаткування немає, так як:

• створення торговельної марки власними силами – це все витрати, які пов’язані з господарською діяльністю, які «розчиняються» у фінансовому результаті. Наприклад, витрати на маркетингові послуги, послуги на просування продукту. Ніяких податкових різниць немає;
• продаж торгової марки, платежі за роялті – доходи збільшують фінансовий результат, податкових різниць теж немає.

ПДВ. При створенні торгової марки власними силами – облік витрат ведеться у звичайному порядку, тобто з визнанням податкового кредиту з ПДВ, так як витрати пов’язані з господарською діяльністю. Все як і для звичайних витрат, специфічного оподаткування немає.

При продажу торгової марки визнається податкове зобов’язання за базовою ставкою ПДВ 20%, як і при продажу будь-якого товару (п. 188.1 ПК). Аналогічно у покупця виникає право на податковий кредит.

При придбанні торгової марки у нерезидента у разі визнання місцем постачання митної території України покупцем нараховується:

• податкове зобов’язання з ПДВ – на дату списання коштів з рахунку в оплату послуги, або дату оформлення документів, що посвідчують факт постачання таких послуг – в залежності від першої з подій. Складається й реєструється податкова накладна;
• податковий кредит з ПДВ – показується покупцем на підставі зареєстрованої податкової накладної у періоді виникнення податкових зобов’язань із ПДВ (відображенні їх у декларації) покупець має право віднести таку суму ПДВ до складу податкового кредиту (п. 198.2 ПК). Виходить, що якщо все сталося в одному податковому періоді, то результат з ПДВ для покупця буде нульовим. Ситуація подібна до імпорту товару.

Нюанси з ПДВ виникають лише при платежах на основі роялті. Роялті не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.6 ПК), так як у ситуації роялті не відбувається продаж торгової марки, вона залишається у власника.

Увага: якщо платіж за торгову марку відповідає поняттю «роялті», то тоді він не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Однак зверніть увагу на умови, які ставлять податківці до умов ліцензійного договору, а саме:

• має надаватися лише право на використання торговельної марки;
• не повинно бути можливості продажу торговельної марки або здійснення відчуження в інший спосіб.

Такі умови наводяться в ІПК ДПС від 07.04.2020 № 1427/6/99-00-07-02-06/ІПК та від 02.02.2021 № 353/ІПК/99-00-21-03-02-06. Лише за дотримання згаданих двох умов отримання платежу від покупця як винагороди за надання такого права на використання для цілей оподаткування ПДВ розглядається як роялті.

Якщо ж вищезгадані умови не дотримуються, тобто передається право на продаж або право на відчуження в інший спосіб, то такі платежі вже не вважаються роялті. І тоді така операція розглядається як продаж об’єкта інтелектуальної власності та обкладається ПДВ за ставкою 20%.

Облік і податки з доходу від монетизації на YouTube

Консультація стане у пригоді бухгалтерові, компанія якого отримує дохід від монетизації контенту на YouTube. Скористайтеся інструкцією, аби швидко з’ясувати, чим вважати такий дохід і як його оподаткувати. Таблиця з проведеннями допоможе правильно показати монетизацію в обліку

ІНСТРУКЦІЯ+ПРИКЛАД БУХПРОВЕДЕНЬ

Бухгалтерські проведення з обліку торгових марок

У таблиці нижче наведені можливі бухгалтерські проводки з обліку торговельних марок.