Списання платником ПДВ кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 Податкового кодексу України (ПК), протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

• придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
• ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України (п. 198.3 ПК).

Податковий кредит нараховують незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

• дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів / послуг, а в разі постачання товарів / послуг, оплату яких здійснюють електронними грошима, — дата списання електронних грошей платника як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
• дата отримання платником податку товарів / послуг (п. 198.2 ПК).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі — ЄРПН), є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ПК).

Ознаки безнадійної заборгованості визначили підпунктом 14.1.11 ПК, згідно з яким безнадійна заборгованість — це, зокрема, заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Правові наслідки припинення зобов’язання регламентовані главою 50 Цивільного кодексу України (ЦК).

Відповідно до статті 605 ЦК зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Згідно зі статтею 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 ПК, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПК для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, крім випадків, передбачених пунктом 189.9 ПК (п. 198.5 ПК).

Отже, якщо платник при придбанні товарів / послуг у постачальника — резидента сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН, але такі товари / послуги не були оплачені постачальнику протягом терміну позовної давності, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку — покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного пунктом 198.5 ПК, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

За інформацією ДПС в Івано-Франківській області