Експертус Головбух долучився до другого засідання Методологічної експертної Ради, яка опікується розробленням та впровадженням в Україні нової системи для ведення бухобліку. Цього разу учасники дискутували щодо запровадження ПДВ для ФОПів, проблем бухобліку, а також обговорювали ERP-системи та можливості, що вони надають бізнесу
Чергове засідання Методологічної Експертної Ради (далі — Рада) стало точкою зосередження однієї з актуальних тем для українського бізнесу — можливого запровадження ПДВ для фізичних осіб — підприємців і реального стану податкового адміністрування в Україні. Дискусія вийшла далеко за межі формального «вводити — не вводити», адже для бухгалтерів, бізнесу і держави питання ПДВ тісно пов’язане з євроінтеграційним курсом.
Нові правила Клубу білого бізнесу: зміни 2026
Показово, що за останній місяць до Ради долучилися представники 10 нових вишів із різних регіонів країни. На сьогодні Рада об’єднує вже 23 університети й ще таку саму кількість бухгалтерів-практиків та представників бізнесу. Це свідчить про готовність академічної та бізнесової спільноти брати активну участь у формуванні майбутньої системи бухгалтерського обліку, а не лише адаптуватися до змін постфактум.
ПДВ для ФОПів і стан податкового адміністрування
Говорячи про ПДВ для ФОПів, бухгалтер-практик Тетяна Прядко зауважила: «Фактично ПДВ у тій чи тій формі вже сплачують усі — незалежно від системи оподаткування, однак рівень складності адміністрування в Україні є одним із найвищих у світі». Вона звернула увагу на критично низький поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ в 1 млн грн. Він суттєво відрізняється від європейської практики, де цей показник часто еквівалентний 40 тисячам євро і більше. Постійні зміни правил і блокування податкових накладних, за її словами, створюють надмірне навантаження для самозайнятих і малого бізнесу.
Цю позицію підтримала бухгалтер Галина Кирлик: «Держава фактично ускладнює роботу людям, які щойно розібралися з базовими кроками реєстрації ФОП, а тепер змушені опановувати ПДВ, податкові накладні та ризики блокувань. Без реального спрощення, стабільності й прозорих правил впровадження ПДВ для ФОПів може стати не кроком уперед, а джерелом нових проблем» — вважає вона.
Розповімо, які саме програми зараз у чорному списку. Пояснимо мету таких заходів безпеки та можливі наслідки порушення заборони використання 1С-продуктів в Україні
Податкові «перекоси», дроблення бізнесу та макроекономічні наслідки
Водночас у дискусії звучала й тема справедливості податкового навантаження. Викладачка Інституту економіки нт менеджменту Університету «Україна» Марія Шаповал звернула увагу на «перекоси», коли наймані працівники сплачують близько 23% податків, тоді як фрілансери з подібними доходами — значно менше. За її словами, це стимулює масове дроблення бізнесу, коли кожен продавець оформлений як окремий ФОП. І ця практика давно переросла в системну проблему. Завідувачка кафедри фінансів, обліку та підприємництва Херсонського державного університету Вікторія Петренко навела приклад аграрного сектору, де багато компаній добровільно переходять на ПДВ, адже без нього їхня продукція стає неконкурентною, втрачаючи до 30–40% ціни. У цьому сенсі ПДВ сприймають не як загрозу, а як інструмент розвитку.
Про макроекономічні наслідки викривленої системи говорив архітектор CRM та ERP-рішень і засновник компанії ERP.UA Андрій Безгубенко (саме ця компанія ініціювала створення Методологічної Експертної Ради): «Свого часу ФОПи відіграли критично важливу роль для економіки. Сьогодні з майже 1,8 млн зареєстрованих підприємців реально працює лише близько 270 тисяч. Решта використовується як інструмент схем або фактично не веде діяльності. За простими оцінками, через це держава щороку недоотримує близько 140 млрд грн, а контрабанда, фіктивний ПДВ і дроблення бізнесу є елементами однієї проблеми».
📌 Нові можливості в роботі бухгалтера — гайд
Неминучість змін, роль ERP-системи та проблеми бухобліку
Учасники Ради одноголосні в тому, що запровадження ПДВ для ФОПів і зміни податкових правил є неминучими, зокрема, з огляду на міжнародні зобов’язання України. Ключове питання полягає не в тому, чи запроваджувати ПДВ, а в тому, як зробити його адміністрування простим, зрозумілим і стабільним. Україна, за їхніми словами, потребує єдиної, адаптованої та стабільної системи бухгалтерського обліку й автоматизації, а не десятків розрізнених рішень, які перекладають відповідальність на бізнес і бухгалтерів. Із позиції технологічних рішень і ринку автоматизації Андрій Безгубенко розповів про таку модель адаптації:
«Немає окремої системи для ФОПів платників ПДВ. Для фірми, яка надає бухгалтерські послуги, ми можемо запропонувати стандартну ліцензію Microsoft Dynamics 365 Business Central (80 дол на міс + налаштування), яка включає простий облік для ФОПів. Приблизна вартість обслуговування для кожного ФОПа буде 4 дол на місяць. Майбутнє за бухгалтерами-аутсорсерами. Наприклад, у США для відкриття власної справи потрібно зробити кілька базових кроків: по-перше, придбати телефонний номер, у якому буквений еквівалент назви бренду відповідає останнім цифрам номера згідно з літерними позначеннями на кнопках набору телефону (наприклад, як це прийнято у США: номер типу 96-7544-TITAN, де літери відповідають цифрам на клавіатурі). По-друге, оформити поштову скриню для бізнесу (популярно на Манхеттені), але з подальшою можливістю пересилання кореспонденції куди завгодно. По-третє, укласти договір з бухгалтерською компанією; існує фіксований тариф приблизно 15 доларів на рік, а далі тариф змінюється залежно від масштабу бізнесу. Коли бізнес росте, з’являються нові співробітники, зростає дохід, і витрати коригуються відповідно. По-четверте, люди обов’язково купують CRM-систему».
У центрі обговорення опинилася й мапа проблем українського бізнесу під час переходу до нових, автоматизованих систем бухгалтерського обліку. В її основі — первинні документи (невчасні, неповні або неструктуровані), від яких безпосередньо залежить облік господарських операцій і товарних залишків; далі — податкове адміністрування (ПДВ, ЄСВ, ПДФО, накладні, блокування), що формує ризики. Після цього — звітність і перевірки, які трансформуються у штрафи й донарахування. Фінально — втрата часу, грошей і довіри бізнесу до системи. Саме таку логіку — від первинки до фінансових наслідків — визначили учасники Ради як базову структуру для візуалізації мапи проблем і відправну точку для подальшої автоматизації та реформ.
Щоб не загубитися у строках і формах, зібрали для вас все в одному місці. Перевірте добірку консультацій — підкаже, що і коли подавати
ERP-система як центр управління сучасним бізнесом
Сучасний бізнес має багато завдань. Потрібно обліковувати і прогнозувати, при цьому бюджетувати, управляти, звітувати державі й акціонерам, вести кадровий облік і контролювати виробництво. Бізнес завжди працює із грошовими ресурсами, які комусь належать, тому звітність має бути прозорою та безперервною.
Перший звіт завжди найскладніший. Чому? Бо відповідальна особа вирішує, що включити, а що — ні, що показати, а що залишити поза увагою. У першому звіті наслідків немає, але в наступному вони з’являються: все, що показано, порівнюють зі змінами, і на різницю виникає податкове зобов’язання. Мінфін є генератором правил звітності, поєднуючи бухгалтерські стандарти з державними фінансовими правилами. Фактично це контроль правильності переходів між місяцями: показав різницю — нарахував податок — держава перевірила.
ERP-система допомагає впоратися з усім цим одночасно. Вона об’єднує бухгалтерський та управлінський облік на одних і тих самих даних — рух по складу й касі, договори та акти, які підтверджують операції. ERP формує управлінську звітність для акціонерів, показуючи ефективність використання коштів і контроль переходу витрат між періодами. Вона також порівнює план і факт після затвердження бюджету, відображає перевиконання або недовиконання, допомагаючи зрозуміти, де бракує ресурсів чи логістики. Перевиконання бюджету може бути так само ризиковим, як недовиконання: гроші «осідають» на складі, логістика не справляється, показники рухаються у неправильному напрямі.
Керування виробництвом у ERP — це наслідкова функція після обліку, кадрового та бюджетного. Основне — своєчасність поставок, строки виробництва та паралельність виробничих ліній. Система дає змогу бачити всю картину бізнесу, забезпечуючи контроль і прогнозування на всіх етапах.
Треба додати новий код КВЕД? Зробіть це правильно
___
Методологічна Експертна Рада — це професійна спільнота практикуючих бухгалтерів, викладачів і розробників IT-рішень, покликана формувати нову українську методологію бухгалтерського обліку та стандартів ERP-системи, яка створюється на потребу українського бізнесу на шляху відмови від ворожих і застарілих програм, як-от, 1С/BAS.
Запрошуємо представників бізнесу, фінансові детектори, бухгалтерів, викладачів з бухгалтерського обліку до нашої спільноти, яка формується на базі Методологічної Експертної Ради. Ви можете стати учасником Ради. За деталями звертайтеся до Координатора: [email protected], або телефонуйте: +380509991983.
Для підписки на новини Методологічної Експертної Ради заповніть форму.
Публікація підготовлена в межах інформаційного партнерства з Цифровим видавництвом Експертус.
