Річний перерахунок ПДВ

Кому потрібен річний перерахунок ПДВ 2024

Причина перерахунку знаходиться у правилах обліку ПДВ за придбаними товарами й послугами, а також необоротними активами, що використовуються в неоподатковуваній ПДВ діяльності. Така діяльність буває двох різновидів:

• звільнена від ПДВ. Це діяльність, яка за загальними правилами Податкового кодексу України (далі – ПК) підлягає оподаткуванню ПДВ, але щодо неї діє виключення – постійне у статті 197 ПК або ж тимчасове – у підрозд. 2 Перехідних положень ПК;
• необ’єктна діяльність, тобто та, яка взагалі не може бути об’єктом оподаткування ПДВ. Перелік таких видів діяльності можна знайти у статті 196 ПК.

За використання своїх придбань у неоподатковуваній діяльності платник податку визнає податковий кредит у повній сумі, але потім нараховує компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ на цю ж суму й реєструє відповідну податкову накладну. Однак розподіл ПДВ потрібен при цьому не всім. У найпростіших ситуаціях він не потрібен, а саме коли:

• вся діяльність звільнена від ПДВ чи не є об’єктом оподаткування;
• платник ПДВ може чітко виділити та розмежувати призначення придбаних активів – до якої саме діяльності вони належать, оподатковуваної чи ні.

Алгоритм заповнення декларації з ПДВ

Однак усе ускладняється у платника ПДВ, який має і оподатковувану, і неоподатковувану діяльність та не може розмежувати використання між ними придбаних товарів, послуг чи необоротних активів. Такі товари, послуги, необоротні активи, які можуть використовуватися в обох видах діяльності називаються такими, що мають подвійне призначення. І саме таким платникам ПДВ й треба перерахунок ПДВ у кінці року.

Подібна проблема виникає й коли здійснюється придбання послуг, необоротних активів, які можуть використовуватися як у господарській, так і негосподарській діяльності, бути як виробничими, так і невиробничими активами. У такому разі використовується визнання компенсуючих податкових зобов’язань на пропорційній основі – за часткою використання у неоподатковуваній діяльності.

Увага: перерахунок ПДВ здійснюють ті платники ПДВ, які вже мають чи які придбали необоротні активи, товари та послуги, що мають подвійне призначення.

Як складати податкові накладні та розрахунки коригування із 01.10.2024

Тримайте зразки заповнення податкових накладних, що їх складають на експортні операції та в разі нарахування компенсувального ПДВ за придбаннями з ПДВ, використаними не в господарській діяльності. Тепер маєте оформлювати такі податкові накладні за новими правилами

ОЗНАЙОМТЕСЯ ЗІ ЗМІНАМИ

Чому виникає потреба у перерахунку ПДВ наприкінці року

У разі наявності придбань подвійного призначення облік ПДВ стає складнішим та відбувається у декілька послідовних етапів, а саме:

• спершу податковий кредит визнається у повній сумі – за зареєстрованою податковою накладною;
• нараховується компенсуюче податкове зобов’язання лише на частину, певний % такого податкового кредиту (див. п. 199.1 ПК). Цей % відповідає частці використання у неоподатковуваній діяльності придбаних активів, послуг (далі – Чнд). Розраховують Чнд за результатами минулого року, оскільки % неоподатковуваної діяльності поточного року стане відомим лише після закінчення поточного року. Порядок розрахунку Чнд – див. п. 199.2 ПК;
• реєструється зведена податкова накладна з компенсуючим податковим зобов’язанням з ПДВ;
• по закінченню поточного року, тобто за результатами грудня, Чнд уточнюється, адже вже відомими стають дані щодо обсягів неоподатковуваної діяльності поточного року. Це і є причина подальшого перерахунку ПДВ. Тобто причина перерахунку ПДВ – це саме уточнення Чнд з минулорічного на рік, що закінчився. Наприклад, упродовж 2024 року використовували Чнд за даними 2023 року 5,27%, але потім за результатами вже 2024 року розрахували уточнений Чнд – 6,23%;
• на основі вже уточненого Чнд перераховується сума компенсуючого податкового зобов’язання з ПДВ;
• складаються й реєструються спеціальні розрахунки коригування до податкової накладної, якими проводиться коригування до раніше зареєстрованих впродовж року податкових накладних з компенсуючими зобов’язаннями. Підстава – п. 199.4 ПК.

Як бачимо, процедура непроста. Перерахунок ПДВ здійснюється на початку січня наступного року, адже тільки тоді відомі всі дані за грудень. Наприклад, перерахунок ПДВ за 2024 рік має бути здійснений у січні 2025 року. Однак цей перерахунок слід встигнути зробити до 20 січня 2025 року (включно), адже саме 20 календарних днів відводиться на реєстрацію зведених податкових накладних за грудень 2024 і коригуючих розрахунків коригування (РК) (див. п. 201.10 ПК).

Увага: причина перерахунку – використання наближеного показника Чнд на основі минулорічних даних та його подальше уточнення за результатами року.

Приклади ситуацій, коли потрібен річний перерахунок ПДВ 2024

Перерахунку підлягає, по-суті, не весь ПДВ, а лише компенсуюче податкове зобов’язання 2024 за пунктом 199.1 ПК, яке нараховується, коли у платника податку є оподатковувані та неоподатковувані ПДВ доходи, у яких були задіяні активи або були отримані послуги подвійного призначення.

Приклади подібних ситуацій можуть бути такі:

• підприємство виробляє учнівські зошити (звільнені від ПДВ, пп. 197.1.25 ПК) та іншу паперову продукцію, наприклад блокноти (оподатковуються ПДВ, 20%). Для такого виробництва придбавається папір, який використовується для обох напрямів, а також комунальні послуги – теж для обох напрямів (опалення приміщень, електронергія тощо);
• медзаклад, який надає послуги охорони здоров’я (звільнені від ПДВ, пп. 197.1.5 ПК), а також надає платні медичні послуги, наприклад послуги масажу, які оподатковуються ПДВ. Також є комунальні послуги, які неможливо розділити між двома видами згаданої діяльності;
• страхова компанія, яка надає послуги страхування (не є об’єктом оподаткування ПДВ, пп. 196.1.3 ПК) та послуги оренди, які оподатковуються ПДВ (ставка 20%). Однак страхова компанія споживає комунальні та інші послуги, за якими формується податковий кредит з ПДВ;
• сільськогосподарське підприємство, у якого є автомобілі та сільськогосподарська техніка, які одночасно використовуються для постачання сільгосппродукції (ставка 20% або 14%), а також постачання матеріалів для ремонту шкіл у с/г місцевості та послуг з обробки землі малозабезпеченим, одиноким особам похилого віку, школам і лікарні (звільнені від ПДВ, пп. 197.1.24 ПК). І таке сільськогосподарське підприємство спожило паливо на такі автомобілі і на сільськогосподарську техніку. Виходить, що такі витрати на паливо мають подвійне призначення, оскільки їх неможливо розділити між оподатковуваною та неоподатковуваною діяльністю – ці транспортні засоби та техніка були задіяні всюди;
• проведена реконструкція опалення будівлі, у якій є виробничі приміщення, що використовуються у господарській діяльності, а також невиробничі приміщення, які задіяні у певній соціальній (благодійній) діяльності підприємства, наприклад склад, на якому будівлі були придбані будівельні матеріали, роботи та послуги, за якими був нарахований податковий кредит з ПДВ.

Виходить, що перерахунок ПДВ потрібен далеко не всім платникам податку. В описаних вище випадках і виробник паперової продукції, і медзаклад, і страхова компанія, і сільськогосподарське підприємство визнають податковий кредит повністю, а потім нараховують компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ за п. 199.1 ПК на ту частину, яка за коефіцієнтом Чнд відповідає неоподатковуваній діяльності.

Таблиця даних платника ПДВ із поясненнями

Допоможемо розібратися, з яких підстав податківці не враховують Таблиці, коли і як цьому можна запобігти. З рекомендаціями експерта заповните і подасте Таблицю із поясненнями і не отримаєте відмову податківців.

Рекомендації експерта

Приклади придбань подвійного призначення

Типовими прикладами товарів і послуг, необоротних активів, які найчастіше стають придбаннями подвійного призначення, можна назвати такі:

• комунальні послуги, у т.ч. опалення, водопостачання, електроенергія;
• послуги зв’язку;
• послуги Інтернет;
• офісна техніка;
• паливно-мастильні матеріали;
• будівельні матеріали;
• транспортні засоби;
• послуги оренди;
• складові загальновиробничих чи адміністративних витрат, якщо вони стосуються як оподатковуваної ПДВ, так і неоподатковуваної діяльності та ін. До них можуть належати уже згадані комунальні послуги та оренда.

Зверніть увагу, що адміністрація підприємства керує всією діяльністю – оподатковуваною ПДВ та неоподатковуваною. Через це практично всі витрати адміністративного призначення мають подвійність. Навіть офісний папір, який придбаний для бухгалтерії, адже у ній здійснюється облік усієї діяльності підприємства, – як оподатковуваної, так і ні.

Кому перерахунок ПДВ не потрібний

Перерахунок НЕ потрібен, якщо:

• були лише оподатковувані ПДВ операції (ставки 20%, 14%, 7% та 0%), тобто не було операцій звільнених від ПДВ чи таких, що не є об’єктом оподаткуванням ПДВ;
• оподатковувані, звільнені та необ’єктні операції були, але не було придбань з подвійним призначенням (для господарської та негосподарської діяльності) та не було використання активів, придбаних раніше Тут слід бути уважним до тих необоротних активів подвійного призначення, за якими нараховується амортизація, оскільки це і є фактично використання активу, що був придбаний раніше (наприклад, амортизація основних засобів чи нематеріальних активів);
• були лише операції, які звільнені від ПДВ або не є об’єктом оподаткування ПДВ, тобто оподатковуваних операцій узагалі не було. Тоді за всіма придбаннями треба нарахувати було компенсуюче податкове зобов’язання у повній сумі;
• активи, послуги подвійного призначення були придбані без ПДВ, тобто у неплатників ПДВ. Тоді немає податкового кредиту й нема чого розподіляти. Наприклад, продукти харчування були закуплені у населення чи у підприємців-єдинників, які не є платниками ПДВ (1, 2, 3 група –5%);
• взагалі не купувалися активи, послуги подвійного призначення або ж є чітке їхнє розділення між оподатковуваними і неоподатковуваними операціями. Це стосується як необоротних активів (основних засобів, нематеріальних активів), так і сировини, матеріалів, товарів, отриманих послуг тощо. Усіх придбань, за якими формувався податковий кредит.

Підставою для проведення річного перерахунку ПДВ є пункт 199.4 ПК. Він стосується всіх платників ПДВ – як підприємств, так і фізосіб-підприємців.

У якому місяці роблять перерахунок ПДВ

Ситуацій може бути дві:

• стандартна – як згадувалося, перерахунок у січні наступного року. Можна і в останні дні грудня поточного року, якщо вже є всі дані щодо оподатковуваної та неоподатковуваної діяльності за весь рік;
• в останньому місяці реєстрації – коли відбувається анулювання реєстрації ПДВ. Тоді у перерахунок ПДВ включаємо лише місяці з початку року по останній місяць реєстрації платником ПДВ.

Ризикові платники ПДВ. Довідник кодів інформації

• Які наслідки визнання платника ризиковим
• Як позбутися ризикового статусу
• Як дізнатися, чому отримали ризиковий статус
• Яка інформація є підставою визнати платника ризиковим

Чи можна річний перерахунок ПДВ не проводити

Перерахунок слід провести обов’язково. По-перше, якщо його не провести, є ризик отримати коригування податкового зобов’язання з ПДВ від самих податківців, коли вони прийдуть з плановою перевіркою. Ще й може бути штраф і пеня, якщо вийде недоплата. Тобто відсутність перерахунку штраф не спричинить, але якщо вийшло заниження податку, то штраф неодмінно вийде. А є заниження чи ні – дізнатися можна лише через перерахунок.

По-друге, проведення перерахунку все ж таки прописано п. 199.4 ПК. Отже, його непроведення – це порушення обліку податків і зборів. Це може саме собою загрожувати адмінштрафом.

Тепер детальніше про описані вище етапи перерахунку ПДВ.

Складання зведених податкових накладних для компенсуючих податкових зобов’язань впродовж року

Податкові накладні на компенсуюче податкове зобов’язання за пунктом 199.1 ПК складайте у такій послідовності:

1. Розрахуйте Чнд на основі даних минулого року. Тобто при реєстрації компенсуючих податкових накладних у 2024 році використовуємо Чнд за даними 2023 року. Формула розрахунку така:

Чнд = 100% – Чод = 100% – ВРод × 100%/(ВРод + ВРнд),

де

Чод – частка оподатковуваних операцій, %;

ВРод – виручка, обсяг постачання за оподатковуваними операціями (без ПДВ);

ВРнд – виручка, обсяг постачання за неоподатковуваними операціями.

У розрахунку спочатку визначається показник Чод, бо саме він згадується у п. 199.2 ПК та при заповненні Додатка Д6 декларації з ПДВ (кол. 6 Таблиці 1 Додатка Д5). При цьому Чод визначається у % (див. п. 199.2 ПК). При розрахунку Чод слід округлювати до 2-х знаків після коми (лист ДПС від 25.10.2011 № 4261/6/15-3415-04). Сам же показник Чнд наводиться у кол. 7 Таблиці 1 Додатка Д5 декларації з ПДВ. Наприклад, є ВРод = 88750 грн, ВРнд = 11250 грн. Тоді виходить, що Чнд = 100% – 88750 ×100%/(88750 + 11250) = 11,25%.

2. Визначте суму компенсуючого податкового зобов’язання, яке слід нарахувати. Для цього використайте порахований раніше Чнд. Формула розрахунку компенсуючого податкового зобовязання така:

ПЗкомп = Обсяг придбання (без ПДВ) × (Чнд/100) × (ставка ПДВ/100)

Наприклад, є податкова накладна («вхідна») на суму спожитих послуг подвійного призначення на 50000 грн (без ПДВ) та суму ПДВ 10000 грн. Чнд за розрахунками = 11,25%. Отже, компенсуюче податкове зобов’язання за п. 199.1 ПК становить 1125,00 грн (=50000 грн ×0,1125×0,2).

3. Зареєструйте «розподільчу» зведену податкову накладну з кодом ознаки «2». Здійснити це треба впродовж 20 календарних днів наступного місяця. У такій податковій накладній має бути зазначено у номенклатурі, що «складена за п. 199.1 ПК». Тип причини вказуємо залежно від ситуації – «08» (не є об’єктом оподаткування ПДВ), «09» (звільнення від оподаткування ПДВ), а також ще можуть бути «04» (постачання у межах балансу для невиробничого використання) та «13» (використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності). Умовний ІПН отримувача «600000000000». Як отримувача зазначаємо себе, тобто у полі «Отримувач» – власна назва з поля «Постачальник». 

Увага: наслідком річного перерахунку ПДВ є уточнення компенсуючого податкового зобов’язання за раніше зареєстрованими зведеними податковими накладними.

Що змінилося у річному перерахунку ПДВ для 2024 року

У самому алгоритмі, про який далі, – нічого. Зміни у самій ПДВ-декларації, форму якої оновили з 1 жовтня 2024 року (наказ Мінфіну від 09.08.2024 р. № 400). Додаток Д6, який використовувався для оформлення результатів перерахунку, став Додатком Д5. Також змінилася Таблиця 1 цього Додатка, а саме вилучили рядки 3.2 та 3.3, а зміст рядка 3.1 перенесли до рядка 1. Рядки 3.2 та 3.3 були призначені для перерахунку за старими основними засобами, які були придбані до 1 липня 2015 року (2 та 3 календарних роки перерахунку). Однак період для здійснення такого перерахунку вже минув.

Крім цього, у шапці Додатка Д5 тепер відсутнє значення коефіцієнта розподілу частки використання – ЧВ (у тексті консультації – Чод, п. 199.2 ПК), значення якого бралося з графи 6 Таблиці 1.

ПДВ: від азів до майстерності

Кожен бухгалтер, який працює з ПДВ, стикався з блокуванням податкових накладних (ПН) і розрахунків коригування (РК). І чи не щороку бухгалтери долають квест «розблокуй свої ПН»...

ПРОЙДІТЬ ТЕСТ, ЩОБ ПЕРЕВІРИТИ СЕБЕ

Алгоритм річного перерахунку ПДВ 2024: крок за кроком

Перш ніж проводити перерахунок ПДВ слід скласти та зареєструвати зведену «розподільчу» податкову накладну за грудень 2024 року, якщо були на це підстави. Зробити це слід до 20 січня 2025 року (включно).

Перерахунок ПДВ за наслідками року проводимо у такому порядку:

1. Розрахуйте новий відсоток Чнд. Одразу складіть Таблицю 1 Додатка Д5 до податкової декларації з ПДВ за грудень.

2. Перерахуйте податкові зобов’язання за кожною зведеною податковою накладною (код «2»), зареєстрованою протягом року. Одразу складіть Таблицю 2 Додатка Д5 до податкової декларації з ПДВ за грудень.

3. Складіть розрахунки коригування (РК) на кожну зведену податкову накладну. Дата складання – не пізніше 31 грудня 2024 року. До 20 січня 2025 року (включно) зареєструйте їх у ЄРПН. Таких розрахунків коригування може бути й 12, якщо компенсуючі зобов’язання нараховувалися щомісяця за минулорічним Чнд.

5. Відобразіть результати коригування у бухгалтерському обліку (проводки – див. нижче).

4. Враховуйте результати перерахунку при подачі декларації за грудень 2024. Перенесіть дані Таблиці 2 Додатка Д5 з відповідним знаком («+» або «–») до рядків 4.1 і 4.1.1 (або рядків 4.2, 4.2.1 – для ставки 7%, рядків 4.3, 4.3.1 – для ставки 14%) основної частини декларації (розділ І). Однак, якщо РК на збільшення у ЄРПН ще незареєстровані, то тоді ще й заповніть Таблицю 1.2 Додатка Д1.

Для реєстрації таких РК встановлений особливий строк – упродовж 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені (п. 201.10 ПК). При цьому тимчасові строки, які діють з 8 лютого 2023 року для реєстрації звичайних ПН/РК, не застосовуються для зведених ПН та РК за п. 198.5 та п. 199.1 ПК. Отже, зареєструвати РК у цьому разі треба до вже згаданого 20 січня 2025 року.

Річний перерахунок ПДВ 2024: приклад

Річний перерахунок ПДВ за 2024 приклад, ситуація така:

• Чнд 2023 = 15,63% (кол. 7 Таблиці 1 Додатка Д5 декларації з ПДВ за 2023 рік);
• ВРод 2024, тобто обсяг оподатковуваного доходу (постачання) 2024 (січень-грудень) = 2 647 000 грн;
• ВРнд 2024, тобто обсяг неоподатковуваного доходу (постачання) 2024 (січень-грудень) за діяльністю, яка звільнена від ПДВ = 573 195 грн;
• разом сума доходу (постачання) 2024 (січень-грудень) = 3 220 195 грн (= 2647000 + 573195);
• у жовтні 2024 року були зареєстровані дві «вхідні» податкові накладні (ПН) за послугами подвійного призначення: на обсяги постачання без ПДВ 15000 грн (18.10.2024 № 154) та 5000 грн (25.10.2024 № 160);
• 31.10.2024 було складено зведену ПН № 185 (код ознаки «2», тип причини «09», ІПН «600000000000») на обсяг постачання 3126,00 грн (= (15000+ 5000)×0,1563 = 2344,50+781,50). Нею нараховано компенсуюче податкове зобов’язання 625,20 грн (=3126×0,2).

ПДВ 2025

Розрахунок нового показника Чнд 2024 (Таблиця 1 Додатка Д5)

На даних прикладу проведемо розрахунок нового відсотка Чнд за 2024 рік. Для цього рахуємо (графи 4-7 Таблиці 1 Додатка Д5):

• загальний обсяг постачання за всією діяльністю платника за 2024 рік (оподатковувана + неоподатковувана). Це рядки 1.1, 1.2, 2, 3, 5, та 7 колонки А декларацій за січень-грудень 2024 року, що включають як оподатковувану, так і неоподатковувану діяльність;
• загальний обсяг оподатковуваних операцій. Це все той же загальний обсяг, але без рядка 5 колонки А декларацій за січень-грудень (тільки ряд. 1.1, 1.2, 2, 3 та 7). Що це за операції, які належать до рядка 5, наведено у таблиці далі;
• частку використання товарів (послуг), необоротних активів у оподатковуваній діяльності Чод (у %). Округлюємо – до 2-х знаків після коми (лист ДПАУ від 25.11.2011 № 4261/6/15-3415-04);
• відсоток Чнд. Усе просто: Чнд = 100% – Чод. Зрозуміло, що округлення – теж 2 знаки після коми.

Зверніть увагу, що якщо до податкових декларацій впродовж року подавалися уточнюючі розрахунки, то під час визначення загальних обсягів постачання треба враховувати і їх, тобто оподатковувані та неоподатковувані обсяги операцій беруться з урахуванням усіх коригувань.

При підрахунку загального обсягу постачання за оподатковуваною  діяльністю у графі 5 Таблиці 1 Додатка Д5 не враховуються дані рядка 5 колонки А декларації, до яких належать операції, які узагальнено у Таблиці.

СКАЧАТИ

При цьому в обсягах оподатковуваних і неоподатковуваних операцій у графах 4 та 5 враховуються й операції режиму експортного забезпечення, правила яких визначені п. 97 підрозд. 2 Перехідних положень ПК. Такі операції входять до рядка 2 , а не рядка 5 основної частини декларації, тому виключати їх не потрібно.

На даних прикладу виходить:

• Чод 2024 = 82,20% (=2647000×100%/3220195);
• Чнд 2024 = 17,80% (=100% – 82,20%).

Наводимо складений зразок Таблиці 1 Додатка Д5 податкової декларації з ПДВ за грудень 2024:

СКАЧАТИ ЗРАЗОК

Перерахунок податкових зобов’язань з ПДВ (Таблиця 2 Додатка Д5)

Продовжуючи розпочаті розрахунки отримуємо:

• новий обсяг постачання, на який нараховується компенсація ПДВ: 3560,00 грн (=(15000 + 5000)×0,1780 = 2670 + 890);
• суму коригування обсягу постачання (у бік збільшення): + 434 грн (=3560 – 3126);
• суму донарахованого ПДВ: +86,80 грн (= 434×0,2).

Складений зразок Таблиці 2 Додатка Д5 податкової декларації з ПДВ за грудень 2024 року:

СКАЧАТИ ЗРАЗОК

Складання розрахунку коригування після перерахунку ПДВ

Далі складаємо розрахунок коригування до зведеної податкової накладної № 185 від 31.10.2024. Під час складання цього РК вказуємо такі дані:

• код ознаки зведеної ПН – «2»;
• тип причини – «09» («Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ»);
• підлягає реєстрації: постачальником (продавцем), відмітка «Х»;
• дата складання – не пізніше 31 грудня 2023;
• умовний ІПН отримувача – «600000000000»;
• отримувач – власна назва платника податку;
• податковий номер покупця – не заповнюємо;
• код причини коригування – «202» («Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПК»);
• номенклатура – вказуємо «вхідні» ПН, за якими була складена відповідна зведена ПН, яка коригується, тобто їхні дати та порядкові номери;
• у графах 13 та 14 – зі знаком «–» вказуємо відповідні значення граф 10 та 11 зведеної податкової накладної, що коригується;
• додається новий рядок з виправленими показниками та новим черговим порядковим номером. Зі старим («мінусовим») рядком він має бути в одній групі;
• графи 4.1, 4.2, 4.3, 6-12, 15 – залишаються порожні.

Порядок заповнення розрахунків коригування до річного перерахунку наведений у листі ДПС від 25.02.2019 № 726/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, а також роз’ясненні ДПС ЗІР 101.15.

Розділення коригування за відповідними податковими накладними:

Складений зразок розрахунку коригування за даними прикладу 

СКАЧАТИ ЗРАЗОК

Бухгалтерський облік результатів річного перерахунку ПДВ

У бухгалтерському обліку показуємо коригування ПДВ бухгалтерськими проведеннями:

Річний перерахунок ПДВ у декларації

Результат коригування вносимо до основної частини декларації (розділ 1), а саме рядка 4.1:

• колонка А – 434,00 грн;
• колонка Б – 86,80 грн.