Укладення договорів в електронній формі має низку особливостей, які визначені законодавством і гарантують їхню юридичну силу та належний захист прав учасників. Мінюст звернув увагу на ключові особливості укладення договорів в е-формі
Що таке електронний договір
Електронний договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, яка оформлена в електронній формі (Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII; далі — Закон № 675).
При цьому Цивільний кодекс України (далі — ЦК) прямо визначає, що договір, укладений із використанням інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі. Таким чином, електронний договір прирівнюється до традиційного письмового документа та має повну юридичну силу.
Укладати його можна як у формі окремого електронного документа, так і в спрощеній формі — шляхом обміну електронними повідомленнями, підтвердженням замовлення на сайті тощо.
Як і класичний договір, електронний повинен містити всі істотні умови для відповідного виду правочину. Недотримання цих вимог може призвести до визнання договору неукладеним або недійсним. Зміст електронного договору може містити порядок його укладення, правила обміну електронними повідомленнями, технічні засоби ідентифікації сторін та інші умови, важливі для виконання домовленостей.
Договір дарування і пожертви: облік та оподаткування
Вимоги щодо оформлення договору. Особливості електронного варіанту
Електронний договір повинен містити усі істотні умови для відповідного виду правочину. Якщо їх не буде визначено, договір може бути визнаний неукладеним або недійсним.
Крім істотних умов, передбачених ЦК, електронний договір може включати:
- технологію (порядок) його укладення;
- порядок створення та накладання електронних підписів;
- можливість та порядок внесення змін;
- спосіб і порядок прийняття пропозиції (акцепту);
- правила обміну електронними повідомленнями під час виконання зобов’язань;
- технічні засоби ідентифікації сторін;
- порядок виправлення помилково надісланого акцепту;
- посилання на інші електронні документи, що є частиною договору, та порядок доступу до них;
- правила зберігання й пред’явлення електронних документів;
- умови виготовлення та отримання паперових копій;
- можливість вибору мови під час укладення та виконання договору;
- інші відомості, важливі для сторін.
Таким чином, вимоги до електронного договору є не менш суворими, ніж до класичного письмового.
Платите гроші ФОПу? Наприклад, замовили послуги у ФОПа, все оплатили, а потім виявилося, що потрібно було сплатити ще й ПДФО та військовий збір. Розповімо, що треба знати, щоб уникнути таких ситуацій і зробити все правильно
Підписання електронного договору
Підписання електронного договору забезпечує ідентифікацію підписанта, підтвердження його згоди з умовами та цілісність документа. Відповідно до Закону № 675 моментом підписання електронної договору є використання:
- електронного підпису відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі — Закон № 2155), за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Закон № 2155 встановлює, що кваліфікований електронний підпис (КЕП) має таку ж юридичну силу, як і власноручний підпис, а також має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Пам’ятки по заповненню первинних документів
Укладення та підтвердження договору
Пропозиція укласти договір може бути зроблена шляхом розміщення оферти онлайн або надсилання електронного повідомлення. Акцепт може надаватися шляхом заповнення електронної форми, надсилання відповіді чи вчинення дій, що свідчать про прийняття пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз’яснили в інформаційній системі, в якій розміщена така пропозиція.
Із моменту отримання відповіді електронний договір вважається укладеним. При цьому продавець (виконавець) зобов’язаний підтвердити отримання замовлення, а споживач має отримати підтвердження укладення правочину у формі електронного документа, квитанції, чека або іншого документа.
Визнання електронних документів в суді
Електронні документи, пов’язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як: письмовими, речовими та електронними доказами.
Відповідно до частини першої статті 95 ЦПК письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, які мають значення для справи. Зокрема, електронні документи, графічні зображення, відео- та звукозаписи, веб-сторінки, повідомлення, бази даних тощо (ст. 100 ЦПК). Такі докази можуть подаватися в оригіналі або в електронній копії, на яку накладений КЕП. Паперова копія електронного доказу не є письмовим доказом, але може бути використана за умови посвідчення у порядку, передбаченому законом.
Аналогічні положення містяться у Господарському процесуальному кодексі України та Кодексі адміністративного судочинства України. Таким чином, електронні докази визнають окремим видом доказів, нарівні з письмовими.
За інформацією Мін’юсту
