експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
Мирно розпрощатися з колишнім працівником виходить не завжди. Інколи справа доходить до суду, і працівника поновлюють на роботі. А розбиратися з цим, звісно, доводиться кадровику та бухгалтеру. Що має врахувати бухгалтер — підкаже консультація
Суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд сам розрахує і зазначить у рішенні про поновлення працівника. Але якщо цього дня не з’явитеся до суду, він зобов’яже роботодавця самотужки розрахувати середню зарплату за весь період вимушеного прогулу, про що зазначить у своєму рішенні. Розглянемо обидва варіанти.
Увага: не затримуйте виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, інакше доведеться розплачуватися ще й за період затримки (ст. 235–236 КЗпП).
За загальним правилом, у рішенні суду середній заробіток зазначають однією сумою. Інколи — розбивають за місяцями вимушеного прогулу. Незалежно від того, як суд зазначив суму заробітку за вимушений прогул, оподаткуйте її ПДФО, військовим збором і нарахуйте ЄСВ. Про правила оподаткування — читайте далі.
Суму визначає підприємство
Середній заробіток для оплати вимушеного прогулу обчисліть відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100). Для розрахунку визначте:
розрахунковий період;
склад виплат.
У цьому разі розрахунковий період — останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню (п. 2 Порядку № 100). Скажімо, якщо звільнили працівника у грудні, то розрахунковим періодом буде жовтень–листопад.
Якщо до звільнення працівник відпрацював менше двох календарних місяців, розрахунковий період — це фактично відпрацьований час. Наприклад, працівника прийняли на роботу 15 листопада, а звільнили 13 грудня. У цьому разі розрахунковий період — з 15 листопада по 13 грудня.
Коли протягом останніх двох місяців працівник не працював, для розрахунку беріть попередні два місяці. Наприклад, працівника звільнили у грудні. У жовтні–листопаді він не працював. Отже, розрахунковим періодом буде серпень–вересень.
А якщо і протягом цих двох попередніх місяців немає жодного робочого дня, середній заробіток розрахуйте на основі окладу (тарифної) ставки.
Виплати, які включають до розрахунку середньої зарплати, перелічені у п. 3 Порядку № 100. Зокрема, до таких виплат належать основна зарплата, доплати, надбавки, премії тощо. Включайте їх до розрахунку в сумах нарахування (без віднімання податків та утримань). При цьому зважайте: премії та інші заохочувальні виплати враховуйте у заробіток того місяця, до якого вони віднесені, та у розмірі, визначеному пропорційно відпрацьованим робочим дням розрахункового періоду (п. 3 Порядку № 100).
На основі даних про заробіток і кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді визначте середньоденну зарплату. Щоб обчислити суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середньоденну зарплату помножте на кількість робочих днів, що припадають на період вимушеного прогулу.
Моральна шкода
Розмір компенсації моральної шкоди визначає суд. Її розмір знайдете у резолютивній частині судового рішення.
Чи утримати із зарплати поновленого працівника вихідну допомогу і компенсацію за відпустку Наразі трудове законодавство не передбачає можливості утримати із зарплати поновленого працівника вихідну допомогу і компенсацію за невикористану відпустку, що виплатили йому під час звільнення. Факт виплати вихідної допомоги суд бере до уваги, коли виносить рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Щоб нарахувати ЄСВ, загальну суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу розділіть на кількість місяців, за які її нарахували. Якщо суд зазначив загальну суму середнього заробітку, розділіть її на кількість місяців, за які нарахували. А якщо розбив за місяцями — не діліть. Так само чиніть, коли роботодавця зобов’язали самотужки нарахувати середній заробіток.
На суму моральної шкоди ЄСВ не нараховуйте, оскільки ця виплата не належить до фонду оплати праці (п. 3.13 Інструкції № 5).
ПДФО і військовий збір
Суму заробітку за час вимушеного прогулу включайте до загального оподатковуваного доходу того місяця, в якому її нарахували. Податковим агентом у цьому випадку є роботодавець. Тож саме він має утримати й перерахувати до бюджету ПДФО та військовий збір (п. 164.2, пп. 168.1.1, п. 16-1 підрозд. 10 Перехідних положень ПК).
Суму моральної шкоди включайте до оподатковуваного доходу працівника того місяця, в якому її нарахували (пп. 164.2.14 ПК).
▶️ Які ознаки мобінгу на роботі? ▶️ Як запобігти мобінгу на підприємстві та довести його наявність? ▶️ Хто встановлює факт мобінгу ▶️ Які дії Держпраці під час перевірки мобінгу? ▶️ Яка відповідальність за мобінг для винних осіб?
Штучний інтелект уміє багато. Та у питаннях податків і звітів вирішальне — не швидкість, а досвід. У системі «Експертус Головбух» консультують живі експерти, які не генерують відповіді, а перевіряють і зважують кожну рекомендацію 👇
Поновлення працівника на роботі за рішенням суду: що у звітності
Факт поновлення працівника на роботі, суму нарахованих йому виплат, а також утриманих/нарахованих на неї податків, внесків і зборів відобразіть у Податковому розрахунку.
Якщо виправляєте несумову помилку минулих періодів у Додатку Д1 до Податкового розрахунку, перенесіть рядок, що містить помилку, до таблиці Додатка Д1 уточнюючого розрахунку. У реквізиті 25 запишіть ознаку «1» — на вилучення рядка. У наступному рядку повторіть відомості про застраховану особу із правильними показниками та в реквізиті 25 зазначте ознаку «0» — на введення рядка. При цьому реквізити 16–20 таблиці Додатка Д1 в обох рядках мають бути тотожними.
Коли виправляєте помилку в Додатку Д5, перенесіть відомості (рядок, що містить несумову помилку) до таблиці Додатка Д5 до Податкового розрахунку. У реквізиті 20 запишіть ознаку «1» — на вилучення рядка. У наступному рядку таблиці Додатка Д5 повторіть відомості про застраховану особу (неправильні дані замініть на правильні) та в реквізиті 20 запишіть ознаку «0» — на введення рядка.
У Додатку 4ДФ середній заробіток, нарахований за час вимушеного прогулу, покажіть однією сумою разом із зарплатою за відпрацьований час за той звітний місяць, в якому його нарахували, з ознакою доходу «101». А ось компенсацію за моральну шкоду — з ознакою доходу «120».
Порядок виправлення помилок, яких припустилися у старій чи новій звітності з ПДФО та ЄСВ, встановлює розділ V Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4 (далі — Порядок № 4).
Інформація, яку роботодавець зазначив у раніше поданій звітності з ПДФО та ЄСВ, а контролери перевірили, прийняли й завантажили до Реєстрів страхувальників/застрахованих осіб, є чинною і базовою. Тому, якщо знайшли помилку у таких базових відомостях, або виявили дані, яких бракує, вилучайте або додавайте їх за допомогою уточнюючого Податкового розрахунку. У ньому наводьте відомості лише за рядками з реквізитами і сумами нарахованих ПДФО, військового збору та ЄСВ, які потрібно уточнити. Правильну інформацію, яку не потрібно коригувати, у табличних частинах додатків до Податкового розрахунку типу «Уточнюючий» не зазначайте (п. 3 розд. ІІ Порядку № 4).
Щоб відкоригувати інформацію, яку зазначили у раніше поданій старій або новій звітності з ПДФО та ЄСВ, сформуйте основну частину Податкового розрахунку типу «Уточнюючий» і ті додатки до нього, що міститимуть виправлені дані.
У основній частині Податкового розрахунку заповніть обов'язкові реквізити рядків 01–05 та 031 — для платників ЄСВ. У рядку 02 зазначте звітний період, зокрема й минулий, у якому припустилися помилки. Наприклад, якщо помилку зробили:
у січні 2026 року, зазначте рік — «2026», місяць — «1», номер Розрахунку — «1». Адже це перший Податковий розрахунок за ІV січень 2026 року, якщо ще не подавали уточнюючих податкових розрахунків за цей звітний період. У рядку 02 Додатків Д1–Д3 та Д6 до уточнюючого Податкового розрахунку зазначте також звітний місяць, за який його подаєте, — «1»;
у лютому 2026 року — зазначте рік — «2026», місяць — «2», «номер Розрахунку» — «2», якщо подаєте Податковий розрахунок наступним після «Звітного». У рядку 02 Додатків Д1–Д4 та Д6 до Податкового розрахунку зазначте також звітний місяць, за який його подаєте, — «2».
Окрім того, в основній частині уточнюючого Податкового розрахунку заповніть реквізит 06 — кількість додатків, у яких коригуєте відомості (п. 3 розд. ІІ Порядку № 4).
Додатки, інформацію за якими не коригуєте, у рядку 06 основної частини Податкового розрахунку типу «Уточнюючий» не зазначайте і не подавайте.
Отже, Податковий розрахунок типу «Уточнюючий» завжди формуйте у складі Основної частини і потрібних додатків. При цьому, якщо виправляєте помилки у Додатку 4ДФ або формі № 1ДФ та формуєте комбінацію «Основна частина Розрахунку + 4ДФ», заповнюйте в основній частині лише «шапку» і реквізит 06 про поданий Додаток.
Щоб виправити помилки у звітності з ПДФО або з ЄСВ, користуйтеся єдиним механізмом, — «Ознака (0, 1)». Для цього до табличної частини всіх додатків до Податкового розрахунку додав відповідну останню графу, яка забезпечує роботу цього механізму.
Отже, за допомогою графи «Ознака (0, 1)» усі відомості про застраховану особу з табличної частини відповідних Додатків Д1–Д6 до Податкового розрахунку, у яких зробили помилку, перенесіть до таблиці відповідного Додатка Д1–Д6 до уточнюючого Податкового розрахунку. В останній графі таблиці Додатка запишіть ознаку «1» — на вилучення рядка. У наступному рядку повторіть відомості про застраховану особу, замінивши неправильні відомості правильними, і в останній графі таблиці зазначте ознаку «0» — на введення рядка (п. 3 розд. ІІ Порядку № 4).
За який період вперше подавати Об’єднану звітність за оновленою формою? Із яких додатків складається Об’єднана звітність для ФОПів? Чи можливо вже показати переведення з основного місця роботи на сумісництво у Додатку Д5?
Лише у Податковому розрахунку «Звітний новий» за допомогою механізму «Ознака (0, 1)» можна виправляти будь-які помилки у звітності з ПДФО та ЄСВ. А в Податковому розрахунку типу «Уточнюючий» цей механізм застосовуйте, лише щоб виправити:
усі несумові/«недохідні»помилки у таблицях Додатків Д1–Д6 до Податкового розрахунку;
сумові/«дохідні» помилки у розділі І Додатку 4ДФ.
Увага:не застосовуйте механізм графи «Ознака (0, 1)», щоб виправляти у Податковому розрахунку типу «Уточнюючий» сумові/«дохідні» помилки, що виявлено у Додатку Д1до Розрахунку.
Щоб виправити у Податковому розрахунку типу «Уточнюючий» поза межами звітного періоду сумові/«доходні» помилки, які виявили у ДодаткуД1 до Податкового розрахунку, застосовуйте коди типів нарахувань (КТН):
«2» — коли самостійно донараховуєте суми ЄСВ, яких не відобразили у минулих звітних періодах.
«3» — коли самостійно зменшуєте суми ЄСВ або вилучаєте суми нарахувань, що помилково внесли у минулих звітних періодах.
Коли виправляєте сумові помилки, в табличній частині Д1 до Податкового розрахунку типу «Уточнюючий», графу 25 «Ознака (0, 1)» не заповнюйте (п. 3 розд. ІІ Порядку № 4).
Якщо у Д1 до Податкового розрахунку потрібно виправити одночасно сумові і несумові помилки, сформуйте два окремих податкових розрахунки типу «Уточнюючий»:
у першому — у Додатку Д1 за допомогою графи 25 «Ознака (0, 1)» виправте несумові помилки;
у другому — у Додатку Д1 за допомогою КТН «2» чи «3» виправте сумові помилки, а графу «25» не заповнюйте (Порядку № 4).
Виправити сумові помилки у Д1 за допомогою КТН «2» чи «3» можна не лише в уточнюючому податковому розрахунку, а й у складі Податкового розрахунку типу «Звітний» за поточний місяць.
КТН «2» чи «3» не застосовуйте, якщо у поточному періоді нараховуєте зарплату за попередній звітний період. Такі суми включайте до зарплати місяця, в якому їх донарахували, та відображайте у Додатка Д1 до «Звітного» Податкового розрахунку. Водночас, якщо сторнували заробітну плату минулих звітних періодів унаслідок уточнення кількості робочого часу, що працівник не відпрацював через тимчасову непрацездатність або відпустку, відображайте сторновані суми у складі «Звітного» Податкового розрахунку зі знаком «–».
Працівника поновили на роботі за рішенням суду: як відобразити виплати у статформах
Оплату працівнику за час вимушеного прогулу, що нарахували за рішенням суду в розмірі середнього заробітку при поновленні працівника на роботі, відображайте у статформах із праці № 1-ПВ (місячна) та № 1-ПВ (квартальна).
Оплату працівнику за час вимушеного прогулу, що нарахували за рішенням суду в розмірі середнього заробітку при поновленні працівника на роботі згідно зі статтею 235 Кодексу законів про працю України, у формах державних статспостережень із праці включайте до фонду оплати праці штатних працівників у частині додаткової зарплати як оплату за невідпрацьований час (п. 2.2.12 Інструкції № 5. Відображайте це так:
у формі № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці» — у рядках 5010 «Фонд оплати штатних працівників, усього», 5030 «Фонд додаткової заробітної плати» та 5090 «Оплата за невідпрацьований робочий час (із рядка 5030, 5060)».
Якщо працівник одночасно з поновленням на посаді звільняється за власним бажанням, то зазначені суми відображайте тільки в рядку 1020 «Фонд оплати праці усіх працівників» форми № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці».
Зазначені нарахування в повному обсязі відображайте у фонді оплати праці того місяця, у якому їх здійснили (п. 1.6.2 Інструкції № 5).
Працівника, якого звільнили незаконно, суд може поновити на посаді. За час вимушеного прогулу маєте виплатити працівникові середній заробіток. Тобто за період з дати, коли звільнили працівника, до дати, коли ухвалили рішення поновити його на роботі. Якщо несвоєчасно виплатили середній заробіток за час вимушеного прогулу, доведеться розплачуватися ще й за час такої затримки.
