У податкову заставу передають майно платника, який має податковий борг, що перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 060 грн)
Право податкової застави виникає з дати виникнення податкового боргу та не потребує письмового оформлення.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також на інше майно, на яке платник набуде прав власності у майбутньому.
Облік застави, отриманої від учасника за правом вимоги
Умови виникнення права податкової застави
Право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом України (ПК), суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником у податковій декларації, — з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені ПК, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, — з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в пункті 100.11 ПК, — з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань (п. 89.1 ПК)
Розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надають окремо за кожним податком і збором (п. 100.11 ПК).
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
- передачі у податкову заставу майна платника, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, — у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
- перебування у податковій заставі майна платника, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, — у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Майно, на яке поширюється застава
Відповідно до пункту 89.2 ПК з урахуванням положень статті 89 ПК право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 ПК, а також на інше майно, на яке платник набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому статтею 89 ПК.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюють актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являють платнику, що має податковий борг.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 ПК, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовують, якщо загальна сума податкового боргу платника не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наразі це 3 060,00 грн.
Майно, на яке поширюють право податкової застави, оформлюють актом опису (абз. 1 п. 89.3 ПК).
За інформацією ДПС у Київській області
