Коли виникає податкова застава та як її позбутися

Що таке податкова застава і в чому її особливість 

Застава, у загальному й не податковому своєму розумінні, – це гарантія, яка надається за рахунок певного майна щодо виконання зобов’язання перед кредитором. На таке майно накладаються обмеження щодо продажу чи іншого відчуження. У разі невиконання зобов’язання заставлене майно передається безпосередньо кредитору або продається на аукціоні в оплату боргу перед кредитором. Кредитор, по якому борг забезпечений заставою, при цьому має переважне право на таке майно (ст. 572 ЦКУ).

Застава у цивільному законодавстві є добровільною та виникає на основі договору кредитування, позики чи подібних, як правило, ще до моменту невиконання зобов’язань, але може бути створена й після порушень боргових платежів. Застава часто використовується банками, ломбардами, емітентами цінних паперів та іншими позичальниками.

Податкова застава теж має на меті забезпечити сплату податку та пені за прострочення сплати (пп. 14.1.155 ПКУ). Однак податкова застава від звичайної відрізняється тим, що:

• з’являється тільки після невиконання зобов’язання, в основному через несплату податку. Однак може бути й через несплату штрафу/пені (детальніше про підстави – читайте нижче);
• кредитором вважається держава, яку представляє ДПС в особі податкового керуючого;
• ніякого договору чи згоди підприємства на таку заставу не потребується. Податкова застава обов’язкова, не потребує письмового оформлення й виникає не через договірні відносини, а через пряму норму закону, а саме п. 88.2 ПКУ. Хоче цього суб’єкт господарювання або ні, але майно опиняється у податковій заставі.

Увага: податкова застава – це своєрідне резервування податківцями майна податкового боржника з метою його подальшого стягнення, якщо й надалі податки та нараховані штрафні санкції не будуть сплачені.

Податкова застава можлива щодо майна всіх платників податків, а не тільки юридичних осіб. У податковій заставі може опинитися й майно фізосіб-підприємців, незалежників та й звичайних фізичних осіб. Як резидентів, так і нерезидентів. Це випливає з норм ст. 88 ПКУ, а також п. 2 Порядку застосування податкової застави податковими органами, наказ Мінфіну від 16.06.2017 р. № 586 (далі –  Порядок № 586). 

Увага: податкова застава можлива щодо всіх податкових боржників – і юридичних, і фізичних.

Які підстави застосування податкової застави

Відлік часу податкової застави починається з того, дня коли утворився податковий борг, а він може виникнути тільки по узгодженому податковому зобов’язанню. Податкове зобов’язання узгоджується при подачі платником податку декларацій (уточнюючих розрахунків), через отримане податкове повідомлення-рішення (ППР), а також у ситуації розстрочення уже існуючого податкового боргу – через договір між ДПС і платником податку (див. таблицю нижче).

Коли можна уникнути податкової застави

Зверніть увагу, що у разі появи податкового боргу не має значення причина його виникнення. Якщо у підприємства відсутні кошти через незадовільний фінансовий стан чи просто через певний «касовий розрив», то це не є причиною незастосування податкової застави. Виняток лише один: форс-мажорні обставини. Однак її ще треба довести, наприклад надати сертифікат Торгово-промислової палати. Тоді можна застосувати пп. 101.2.4 ПКУ, за яким можна списати податковий борг – причину виникнення податкової застави. При цьому списуються й штрафні санкції.

Форс-мажором може бути визнаний й карантин від COVID-19, але тоді треба все  одно довести причинно-наслідковий зв’язок та отримати згаданий сертифікат від Торгово-промислової палати (п. 7 розд. 1 Закону від 17.03.2020 р. № 530). Наприклад, це може бути об’єктивна неможливість продати свою продукцію чи товари через карантинні обмеження.

Якщо ж форс-мажорні обставини не доведені, то карантин сам по собі не може бути причиною незастосування податкової застави.

Як залежать податкова застава та узгодження податкового зобов’язання

Важливими висновками з цього взаємозв’язку між податковим боргом та податковою заставою такі:

• податкової застави не може бути, якщо платник податку не подавав декларації чи уточнюючого розрахунку, не отримував від податківців ППР. У такому разі немає суми податкового боргу. Зрозуміло, що така ситуація довго тривати не може;
• податкової застави не може бути на етапах адміністративного узгодження та судового узгодження податкового зобов’язання, тобто в період часу поки відбувається оскарження дій ДПС і нарахованих нею податкових зобов’язань чи санкцій.

Щодо останнього – такі оскарження треба подавати вчасно, тобто в 10-денний термін. Наприклад, якщо до суду подати після закінчення 10-денного терміну з дня отримання «штрафного» ППР, то податкове зобов’язання вже вважається узгодженим, а майно з 11-го дня – у податковій заставі. Дні у цьому разі рахуються робочі (п. 57.3 ПКУ, а також роз’яснення ДПС у Черкаській області, до 23.05.2020 р. дні рахувалися календарні). І тоді доведеться спочатку сплатити податковий борг, аби ДПС не відчужила майно до закінчення розгляду судової справи.

Увага: після отримання «штрафного» ППР є 10 робочих днів, аби уникнути появи податкового боргу та подальшої податкової застави.

Якщо ж вирішено здійснити спочатку адміністративне оскарження, то заперечення на акт перевірки ДПС теж подається у 10-денний термін з дня, наступного за днем отримання акта. При цьому дні зараз рахуються робочі (п. 44.7 ПКУ, п. 86.7 ПКУ). 

Увага: неузгоджене податкове зобов’язання → відсутність податкового боргу → відсутність податкової застави.

Перебіг строків давності для зобов’язань, перевірок і штрафів

Допоможемо розібратися, чи відновлені строки давності та податкові строки, в т. ч. щодо перевірок. Із 01.08.2023 Верховна Рада змінила порядок обчислення строків давності. Причина — зобов’язання України перед міжнародними партнерами щодо відновлення довоєнного стану податкової політики

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЮРИСТА

Як починається податкова застава

Податковий керуючий має бути призначений одразу з дня виникнення податкової застави. Не раніше першого робочого дня після закінчення строку сплати грошового зобов’язання він має направити платнику податків податкову вимогу про виникнення податкового боргу та початок права податкової застави (п. 59.3 ПКУ). Податкова вимога має містити таке:

• інформацію про те, що є непогашений податковий борг та появу права податкової застави;
• суму податкового боргу, який має бути забезпечений податковою заставою;
• нагадування про обов’язок сплатити податковий борг та можливі наслідки несплати у визначений строк;
• попередження про те, що відбудеться опис майна (активів) платника податків;
• можливу дату та час початок торгів щодо продажу майна (активів), які опиняться у податковій заставі

Після невиконання податкової вимоги можна чекати податкового керуючого, який має зробити опис майна, скласти відповідний акт та подати заяву на внесення такого майна у державні реєстри заставного майна (про них – нижче).

Чи є обмеження на майно до дати складання опису

Виходить, що правило просте: не сплатив податок – на наступний день вже виникає право податкової застави після отримання податкової вимоги. Звертаємо увагу на такий момент: право податкової застави з’являється одразу, навіть ще до документального оформлення опису майна. З описом майна податківці можуть тягнути суто з технічних причин – не встигають. Це означає, що будь-яке відчуження майна, якщо утворився податковий борг, треба проводити тільки з дозволу ДПС і податківці можуть застосувати п. 92.3 навіть до тих операцій, які відбулися між датою виникнення права на податкову заставу та датою описом заставленого майна. Щоправда, це не зовсім коректно, так як до опису майна мова йде лише про право на податкову заставу, а не саму податкову заставу. Крім того, дані про таке майно ще й відсутні в реєстрах обтяжень майна (читайте про них нижче). Однак доводити свою правоту платнику податку доведеться потім лише через суд.

Таким чином, якщо підприємство планує відчуження (продаж) значного майна, то варто б отримати довідку від ДПС про відсутність заборгованості зі сплати податків. На сайті ДПС, до речі, можна перевірити самого себе та контрагентів щодо наявності податкового боргу – сервіс Дізнайся більше про свого бізнес-партнера.  Крім того, ще є Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, яка регулярно оприлюднюється ДПС на своєму сайті у підрозділі «Переліки» розділу Довідники, реєстри, переліки.

Чи все майно потрапляє під податкову заставу

Ні, не все. Однак для цього треба, щоб був здійснений опис майна з боку податкового керуючого. Якщо це трапилося, то тоді, як зазначалося вище, ДПС цілком може вважати абсолютно все майно платника податковою заставою і сперечатися доведеться, як уже зазначалося, лише через суд. Отже, краще все ж таки, аби цей опис майна ДПС зробила. Податківці при описі майна керуються Порядком  № 586.

Вимоги щодо майна, яке потрапляє в податкову заставу такі:

• це будь-яке майно, яке перебуває у власності платника податку на день виникнення застави (п. 89.2 ПКУ). Також майно може бути й у господарському віданні чи оперативному управлінні, що стосується бюджетників. За роз’ясненням ГУ ДПС у Хмельницькій області це можуть бути навіть корпоративні права;
• включається насамперед ліквідне майно, тобто таке яке можна швидко продати без втрати вартості, по якому відсутні індивідуальні ознаки (абз. 2 п. 89.3 ПКУ). Найліквідінішими вважаються гроші, дебіторська заборгованість, товари, готова продукція, запаси.

Вимоги щодо вартості майна, яке потрапляє в податкову заставу такі:

• балансова вартість майна має відповідати сумі податкового боргу (п. 89.2 ПКУ). Для необоротних активів, наприклад, це буде залишкова вартість. Експертна оцінка майна проводиться тільки у разі відсутності балансової вартості (п. 6 розділу ІІ Порядку № 586);
• якщо сума податкового боргу збільшується, то знову складається акт, куди включається ще більше майна підприємства-боржника (п. 8 розділу ІІ Порядку № 586);
• якщо вартості майна не вистачає (або  у боржника взагалі відсутнє майно), то тоді під заставу включатиметься усе майно, що платник податку буде отримувати в майбутньому (п. 7 розділу ІІ Порядку № 586, п. 89.5 ПКУ);
• частину майна з податкової застави можна зняти, якщо відбувається часткове погашення податкового боргу та якщо на це дає згоду податковий керуючий (п. 2 розділу V Порядку № 586).

Як виправити помилку в декларації з ПДВ

Допоможемо відкоригувати ПДВ-звітність, якщо загубили ПДВ-зобов’язання, не зазначили в Декларації постачання, звільнені від ПДВ, та не задекларували надходження товарів без ПДВ

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТІВ

Як проводять опис майна для податкової застави

Опис майна, на яке поширюється податкова застава, податковий керуючий оформляє Актом опису майна (його форма є у Додатку 2 до Порядку № 586). Після складання акта податковий керуючий реєструє майно у таких державних реєстрах (п. 2 розділу IV Порядку № 586):

• Державний реєстр обтяжень рухомого майна;
• Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Порядок реєстрації обтяжень на рухоме і нерухоме майно визначений:

• Законом «Про державну реєстрацію  речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952;
• Законом «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 р. № 1255 (далі – Закон № 1255).

При оформленні опису майна може виникнути ситуація, коли його вартість перевищує суму податкового боргу, а сам актив (майно) неподільне. У такому разі ДПС його має включити у заставу повністю (п. 89.6 ПКУ).

Увага: вартість заставного майна може бути більшою суми податкового боргу.

Як перевірити майно в податковій заставі

Зі згаданих вище двох реєстрів можна отримати відповідні інформаційні довідки (або завірені витяги) – це уже спосіб перевірити, чи потрапило конкретне майно під податкову заставу. Зі згаданих державних реєстрах на запит будь-якої юридичної або фізичної особи надати завірений витяг у строк 3 робочих дні (ст. 45 Закону № 1255). Маючи електронний підпис, інформаційні довідки можна отримати й онлайн. При цьому там буде інформація про заставу та інші обтяження майна взагалі, а не лише про податкову заставу.

Щодо сервісу ДПС Дізнайся більше про свого бізнес-партнера, то там немає даних про податкову заставу, а лише інформація про податковий борг.

Увага: про заставу майна можна дізнатися через інформаційну довідку або витяг з державних реєстрів.

Які існують винятки з правил податкової застави

Виключення з наведених правил існують:

• якщо сума боргу платнику податку більша 1 млн грн, то тоді може бути здійснено розстрочення (відстрочення) платежу, а балансова вартість майна у заставі визначається не з суми всього боргу, а виходячи з суми цього розстрочення (відстрочення) – вона або рівна, або більша (п. 12 розділу ІІ Порядку № 586, пп. 100.11 ПКУ);
• якщо сума податкового боргу менша 3060 грн, то застава не застосовується взагалі (п. 11 розділу І Порядку № 586, абз. 6 п. 89.2 ПКУ). Однак податкова вимога щодо появи податкового боргу тут теж не надсилається й можна дану ситуацію не помітити, чому й доцільним є отримання довідки про відсутність податкового боргу або хоча б здійснити перевірку через згадуваний уже онлайн-сервіс ДПС;
• є заборона на заставу іпотечних активів, а також майна, застава якого заборонена Законом «Про заставу» від 02.10.1992 р. № 2654, зокрема державного майна, гуртожитків та культурних цінностей (абз. 5 п. 89.2 ПКУ). 

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2024 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ — 2024 ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2024 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Які наслідки податкової застави

Податкова застава – це не означає, що з майном узагалі нічого не можна робити. Це лише певні обмеження й потреба дозволу на операції від податкового керуючого. Правила тут діють такі:

• право користування майном у платника податку зберігається (абз. 1 п. 92.1 ПКУ). Наприклад, якщо це автомобіль, то на ньому й надалі можна їздити в цілях господарської діяльності;
• готову продукцію,  товари та товарні запаси можна відчужувати (продавати), без згоди ДПС. Однак при цьому має виконуватися умова – гроші направляються на виплату зарплати, ЄСВ та/або погашення податкового боргу (абз. 3 п. 92.1 ПКУ). Також є ще одна умова – ціни продажу мають бути не меншими, аніж звичайні;
• для відчуження іншого майна необхідна згода податкового керуючого. Наприклад, нерухомості чи транспортних засобів. Якщо відповіді немає 10 днів з моменту отримання звернення, то операцію вже можна здійснювати (абз. 2 п. 92.1 ПКУ). Такі звернення краще направляти рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак є тут ще одна умова: майно, як продається, має бути замінене іншими майном (такої ж або більшої вартості), а інформація про його обтяження включена у державні реєстри. Виняток може бути лише, якщо вторговані кошти підуть на погашення/часткове погашення податкового боргу – тоді податковий керуючий може дозволити зменшення вартості податкової застави;
• майно в заставі можна передавати в оренду (лізинг) теж треба згода податкового керуючого на тих  же умовах, що й при продажу, тобто заміни такого майна в заставі іншим (п. 92.2 ПКУ);
• якщо майна при описі не вистачило, то при  надходженні нового майна необхідно протягом 3-х днів повідомляти податкового керуючого, щоб він вносив його у податкову заставу;
• податковий керуючий може приходити з перевірками щодо стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі. Його дії врегульовує відповідне Положення, наказ Мінфіну від 16.06.2017 р. № 584 (далі – Положення № 584);
• якщо платник податку не встигає протягом 30 календарних днів погасити свій борг, то спершу проводиться примусове стягнення грошей з банківських рахунків платника податку та вилучення готівки (п. 95.3 ПКУ). При цьому кошти можуть стягуватися і з рахунків СЕА ПДВ у Казначействі (п. 95.3 ПКУ). Якщо цих сум не вистачає, то тоді здійснюється продаж майна з аукціону (п. 95.2 ПКУ). Правила продажу майна на торгах, компенсації витрат на аукціоні, зміни ціни продажу майна та порядок стягнення готівки, на основі яких діють податківці, є у постанови Кабміну від 29.12.2010 р. № 1244). 

Ретельно вивчіть всі правила поводження з майном у податковій заставі, так як наслідки можуть бути значними – від сплати вторгованих коштів у вигляді штрафу до арешту майна (про відповідальність – читайте далі).

Увага: на продаж товарів та продукції у податковій заставі згода податкового керуючого не потрібна, але напрями витрачання вторгованих коштів обмежені зарплатою та податками.

Чи можуть стягнути грошові кошти без рішення суду

У загальному порядку для стягнення коштів з рахунку податківцям треба рішення суду (п. 95.3 ПКУ). Тільки залучившись ним вони можуть це здійснити. Однак є виняток, коли можна й без рішення суду. Умови для цього такі (п. 95.5 ПКУ):

• податковий борг виник по зобов’язаннях, які були узгоджені податковою декларацію (уточнюючим розрахунком), які були подані платником податку у встановлені строки;
• є рішення керівника (заступника) від ДПС;
• податковий борг більший за 5 млн грн;
• несплата складає аж 90 к. днів, починаючи з дня наступного за крайнім днем сплати податкового зобов’язання;
• відсутні зобов’язання з боку ДПС по поверненню такому платнику податку надміру сплачених або помилково сплачених грошових зобов’язань. 

Увага: через 30 днів прострочення сплати податкового боргу податківці можуть розпочати стягнення податкової застави, заручившись рішенням суду.

Ласкаво просимо до системи «Експертус Головбух»

У системі «Експертус Головбух» бухгалтер завжди може отримати швидку і точну відповідь на своє професійне запитання. Кожне рішення, запропоноване Системою, є актуальним і своєчасним. Цим вона і унікальна.

Хочемо вас порадувати — дати безплатний демодоступ до Системи

Отримати демодоступ ⚡️

Яка відповідальність за порушення правил податкової застави

Порушення правил податкової застави має такі наслідки:

• штраф у розмірі вартості відчуженого майна (п. 116.1 ПКУ) – за проведення операцій з майном, яке знаходиться у податковій заставі без погодження з податковим керуючим;
• заміна податкової застави арештом майна – за порушення правил відчуження, відмову від проведення перевірки стану збереження майна у податковій заставі, недопуск податкового керуючого до складання акта опису заставного майна, недопуск його до інвентаризації (пп. 94.2.1, пп. 94.2.6, 94.2.7 ПКУ). Однак арешт має бути підтверджений протягом 96 годин рішенням суду (п. 94.10 ПКУ);
• припинення видаткових операцій на банківських рахунках і заборона відчуження майна – у разі недопуску податкового керуючого. Необхідне рішення суду.

Увага: податкова застава за вчинені порушення може бути замінена ще більшим обмеженням – податковим арештом майна.

Арешт майна означатиме ще більші обмеження (п. 94.5 ПКУ):

• заборона розпоряджатися та користуватися – повний арешт;
• необхідність дозволу податкового керуючого на будь-які операції з майном (частковий арешт). 

Як перевіряють збереження майна з податкової застави

Усе контролює й перевіряє податковий керуючий (п. 91.3 ПКУ). Якщо він приходить з перевіркою, то має показати:

• службове посвідчення;
• копію наказу про призначення його податковим керуючим;
• повідомлення від свого керівника чи його заступника.

Після перевірки він має скласти акт про проведення перевірки стану схоронності майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Документ з такою довгою назвою є у Додатку 2 згаданого Положення № 584.

Які умови придбання майна з податкової застави

У певних суб’єктів господарювання може виникнути бажання придбати заставне майно, яке відчужує ДПС. Таке майно продається на публічних торгах/аукціоні (п. 95.7 ПКУ). Правила продажу такого майна (п. 95.7 ПКУ):

• майно продається на біржах, які визначаються ДПС на конкурсних засадах. Це стосується майна, яке може бути згруповане та стандартизоване;
• цінні папери продаються на фондових біржах;
• інше майно, зокрема об’єкти рухомого і нерухомого майна, цілісні майнові комплекси продаються лише на цільових аукціонах, які організовуються ДПС на згаданих біржах. 

Інформація про продаж заставного майна оприлюднюється біржою (п. 95.16 ПКУ). Це здійснюється в засобах масової інформації та на власній сторінці біржі не пізніше 15 днів до проведення аукціону (п. 15 Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів, постанова Кабміну від 29.12.2010 р. № 1244).  

Перед продажем на аукціоні ДПС укладає договори-доручення з брокерами та оприлюднює їх. Знайти інформацію про них можна –  це Перелік укладених договорів-доручень на реалізацію майна підприємств-боржників з уповноваженими організаціями у підрозділі «Переліки» розділу «Довідники, реєстри, переліки» сайту ДПС.

Як зняти податкову заставу

Зняти податкову заставу можна шляхом (ст. 93 ПКУ):

• погашенням податкового боргу (самостійно платником чи через стягнення податкової  застави);
• визнанням боргу безнадійним (банкрутство, ліквідація платника);
• виграшу справи проти ДПС через суд;
• продаж майна органом ДПС. З такого майна знімається податкова застава й вилучаються записи з державних реєстрів заставного майна;
• надання платнику податків розстрочки (відстрочки) у сплаті грошових зобов’язань та процентів за користування таким розстроченням (відстроченням);  
• отримання платником податків згоди ДПС (податкового керуючого) на відчуження майна, яке знаходиться у податковій заставі

Коли податкова застава закінчилася, платнику податку варто:

• отримати відповідне повідомлення від ДПС (п. 1 розділу VI Порядку № 586). Його мають самостійно направити самі ж податківці, його форма є у Додатку 7 Порядку № 586;
• переконатися у тому, що майно зняте з державних реєстрів заставленого майна.

Якщо майно й надалі продовжує перебувати у реєстрі заставного майна, то треба звернутися письмово до ДПС з вимогою щодо такого виключення. Податківці мають звернутися до органу державної реєстрації прав із заявою про припинення обтяження та вилучення запису про обтяження рухомого і нерухомого майна з державного реєстру.

Платник податку після зняття податкової застави має отримати від ДПС повідомлення – це документ, який підтверджує зняття обтяжень на майно (пп. 93.1.1 ПКУ). Форма цього повідомлення є у Додатку 7 Порядку № 586. Після цього ДПС має впродовж 5 днів податки у згадані державні реєстри заяви про припинення обтяжень та вилучення запису про них з державних реєстрів. Однак, якщо ДПС цього не робить, платнику податків слід подати у довільній формі письмову вимогу до ДПС. Якщо й після цього податківці не вжили заходів, то доведеться тоді подати скаргу на їх бездіяльність спочатку до вищого органу ДПС (ст. 55, ст. 56 ПКУ. Якщо й там ніяких дій не вчинили, то доведеться подавати скаргу до суду.

Стаття підготовлена за матеріалами журналу «Головбух»