Надання застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності у разі її направлення на лікування в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу безпосередньо із стаціонару лікувального закладу передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV (далі — Закон № 1105).
Відповідно до пункту 2.14 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455 (далі — Інструкція № 455), при направленні хворих на доліковування в реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів безпосередньо зі стаціонарів, згідно з висновком ЛКК, листок непрацездатності продовжується лікуючим лікарем санаторно-курортного закладу на весь термін, потрібний для закінчення призначеного лікування та реабілітації з урахуванням проїзду, але не більше терміну, передбаченого пунктом 4.1 Інструкції № 455.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Якщо один із юатьків супроводжує дитину до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу, то відповідно до абзацу другого пункту 3.12 Інструкції № 455 листок непрацездатності видається одному із працюючих батьків (опікуну або піклувальнику), який виховує дитину-інваліда до 18 років, лікуючим лікарем до початку лікування у медичних центрах реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи на весь термін лікування дитини в центрі з урахуванням часу на проїзд в обох напрямках на підставі довідки-виклику з центру та за наявності висновку ЛКК про необхідність стороннього догляду під час лікування.
В інших випадках видача листка непрацездатності по догляду за дитиною на період її реабілітаційного лікування нормами чинного законодавства не передбачена.
