Продовження воєнного стану і мобілізації: що треба знати бухгалтеру
Закон ― воєнний стан ― продовження ― тривалість
18 квітня 2025 року Президент України підписав закони, якими продовжують воєнний стан та загальну мобілізацію. Йдеться про Закони України:
- «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 16.04.2025 № 4356-IX;
- «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації»» від 16.04.2025 № 4357-IX.
Тепер питання воєнного стану — одне з ключових в Україні. Дію воєнного стану та строк загальної мобілізації продовжують з 9.05.2025 на 90 днів, тобто до 6 серпня 2025 року.
Найбільше питання воєнного часу зачіпає бухгалтера із заробітної плати, адже воно може впливати на норми робочого часу, наявність працівників з призупиненими трудовими відносинами, нарахування виплат мобілізованим працівникам. Тому їх і розглянемо в першу чергу.
Увага: з 9 травня по 6 серпня 2025 року — чергове продовження воєнного стану в Україні.
Національна сертифікація бухгалтерів — 2025
Воєнний стан і святково-неробочі дні
Продовження воєнного часу означає збереження воєнних особливостей планування робочого часу. Перш за все, це кількість робочих, вихідних, святкових і неробочих днів на місяць. Так, в умовах воєнного часу скасовуються всі святкові й неробочі дні.
Також не застосовують норми щодо:
- скорочення тривалості робочих днів на 1 год напередодні святково-неробочих, що діють для 5-денного і 6-денного робочого тижня (ч. 1 ст. 53 КЗпП);
- 5-годинне обмеження робочих днів напередодні вихідних для 6-денного робочого тижня (ч. 2. ст. 53 КЗпП);
- перенесення вихідних, на які припадають такі святково-неробочі дні (ч. 3 ст. 67 КЗпП);
- перенесення робочих днів, аби забезпечувати зручність святкувань для працівників (ч. 4-5 ст. 67 КЗпП);
- неврахування святкових і неробочих днів при визначенні тривалості щорічних відпусток (ст. 78-1 КЗпП, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).
Ці винятки для воєнного стану встановлює частина 6 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136).
Однак мова йде лише про офіційні святково-неробочі дні та вихідні. На практиці ж роботодавець має вправі самостійно визначати робочий графік своїх працівників, а тому за бажання він може залишити всі ці вихідні, святкові, неробочі дні, зробити їх неробочими для своїх працівників, а також не збільшувати норму робочого часу при нарахуванні зарплати.
Увага: роботодавець може залишити колишні норми тривалості робочого часу, які були для мирного часу.
Місячну форму Податкового розрахунку з ЄСВ, ПДФО та військового збору Мінфін затвердив. Як змінилася форма звітності та приклади заповнення додатків до неї — в коментарі експерта
Воєнний стан і робочий час
На період воєнного часу також скасовані:
- обмеження щодо кількості надурочних годин на місяць (ч. 1 ст. 65 КЗпП);
- заборони роботи у вихідні (ст. 71 КЗпП).
Серед інших нюансів воєнного планування робочого часу, як і тепер, залишаються можливими:
- збільшення тривалості робочого тижня з 40 год до 60 год для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Виняток — працівники зі скороченою тривалістю робочого часу, для яких у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень;
- обмеження тривалості щорічної відпустки — до 24 к. днів. Будь-який вид відпустки понад щорічну основну відпустку роботодавець вправі надавати без збереження зарплати. Однак є винятки — декретна відпустка (по вагітності й пологам і по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років).
Для працівників інших сфер, які не належать критичної інфраструктури, — тривалість робочого часу залишається й під час воєнного стану такою, як була раніше, тобто діє 40-годинний робочий тиждень.
Вищезгадані нюанси планування робочого часу визначені ст. 6 Закону № 2136.
Працівники з призупиненими трудовими відносинами
Призупинити дію трудового договору можна на строк не більше ніж період дії воєнного стану (абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 2136). Тобто, максимальний строк призупинення дії трудового договору — до припинення або скасування воєнного стану.
Складіть наказ/розпорядження про призупинення дії трудового договору за правилами, що передбачає абз. 1 ч. 2 ст. 13 Закону № 2136.
Наказ про призупинення дії трудового договору має містити інформацію про:
- причину призупинення, зокрема про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки;
- спосіб обміну інформацією;
- строк призупинення дії трудового договору;
- кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності) працівників;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера і мають відмітку у паспорті) працівників;
- умови відновлення дії трудового договору.
Ознайомте з наказом працівників, які на першому примірнику документа чи на спеціальному бланку проставляють свої підписи й зазначають дату ознайомлення (п. 11 гл. 10 розд. ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5).
Якщо працівники не можуть поставити на наказі відмітку про ознайомлення, надішліть наказ будь-яким доступним способом: на електронну пошту, через вайбер, телеграм тощо. Отримайте підтвердження, що працівник ознайомився з наказом. Складіть протокол про ознайомлення.
Якщо з працівниками призупинили дію трудових договорів за зведеним наказом, надсилайте для ознайомлення витяг з наказу, що стосується одного працівника. Складіть один протокол про ознайомлення всіх працівників.
Щоб притягнути платника до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, потрібно довести умисел та фактичну несплату. Але на практиці кримінальну справу можуть порушити за відсутності податкової перевірки. Чи законно це і як протистояти свавіллю правоохоронних органів, підкаже юрист у статті
Мобілізовані працівники у період воєнного стану
Увага! Насьогодні роботодавці не зобов’язані зберігати середній заробіток за працівниками, які проходять військову службу (ч. 3 ст. 119 КЗпП). Такий обов’язок був скасований ще з 19 липня 2022 року. Водночас роботодавець (крім бюджетних установ) на підставі ст. 9-1 КЗпП може зберігати середній заробіток працівникам, які проходять військову службу.
Однак це не означає, що бухгалтер автоматично з 19 липня 2022 року не повинен нараховувати середній заробіток мобілізованому працівникові. Для бухгалтера підставою його не нараховувати є відповідний наказ керівника підприємства про внесення змін до наказу, яким працівника увільнили на час військової служби і в якому встановили, що потрібно зберігати за ним середній заробіток.