Війна триває, тому воєнний стан продовжено до 8 лютого 2025 року. Разом з ним триватиме й мобілізація. Про особливості в роботі, які очікують на бухгалтера через продовження воєнного стану і мобілізації, ― в коментарі експерта
Закон ― воєнний стан ― продовження ― тривалість
Законодавчою базою для продовження воєнного стану й мобілізації в Україні стали два підприсані Президентом Закони України:
- «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 29.10.2024 № 4024-ІХ;
- «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації»» від 29.10.2024 № 4025-ІХ.
Тепер питання, чи продовжать воєнний стан, одне з ключових в Україні. Дію воєнного стану та строк загальної мобілізації продовжують з 10.11.2024 на 90 днів, тобто до 05:29 8 лютого 2025 року.
Найбільше питання воєнного часу зачіпає бухгалтера із заробітної плати, адже воно може впливати на норми робочого часу, наявність працівників з призупиненими трудовими відносинами, нарахування виплат мобілізованим працівникам. Тому їх і розглянемо в першу чергу.
Увага: з 11 листопада 2024 року по 8 лютого 2025 року — чергове продовження воєнного стану в Україні.
Національна сертифікація бухгалтерів — 2025
Воєнний стан і святково-неробочі дні
Продовження воєнного часу означає збереження воєнних особливостей планування робочого часу. Перш за все, це кількість робочих, вихідних, святкових і неробочих днів на місяць. Так, в умовах воєнного часу скасовуються всі святкові й неробочі дні. Мова йде про ті 11 к. дн. на рік, які визначені ст. 73 КЗпП.
Також не застосовують норми щодо:
- скорочення тривалості робочих днів на 1 год напередодні святково-неробочих, що діють для 5-денного і 6-денного робочого тижня (ч. 1 ст. 53 КЗпП);
- 5-годинне обмеження робочих днів напередодні вихідних для 6-денного робочого тижня (ч. 2. ст. 53 КЗпП);
- перенесення вихідних, на які припадають такі святково-неробочі дні (ч. 3 ст. 67 КЗпП);
- перенесення робочих днів, аби забезпечувати зручність святкувань для працівників (ч. 4-5 ст. 67 КЗпП);
- неврахування святкових і неробочих днів при визначенні тривалості щорічних відпусток (ст. 78-1 КЗпП, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).
Вищезгадані винятки для воєнного стану встановлені ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі – Закон № 2136).
Однак мова йде лише про офіційні святково-неробочі дні та вихідні. На практиці ж роботодавець має вправі самостійно визначати робочий графік своїх працівників, а тому за бажання він може залишити всі ці вихідні, святкові, неробочі дні, зробити їх неробочими для своїх працівників, а також не збільшувати норму робочого часу при нарахуванні зарплати.
Увага: роботодавець може залишити колишні норми тривалості робочого часу, які були для мирного часу.
Ця стаття систематизує інформацію про процедуру бронювання з урахуванням нещодавніх змін у законодавстві та запровадження бронювання через Портал Дія. П’ять готових зразків допоможуть підготувати пакет документів для бронювання за списками військовозобов’язаних
Воєнний стан і робочий час
На період воєнного часу також скасовані:
- обмеження щодо кількості надурочних годин на місяць (ч. 1 ст. 65 КЗпП);
- заборони роботи у вихідні (ст. 71 КЗпП).
Серед інших нюансів воєнного планування робочого часу, як і тепер, залишаються можливими:
- збільшення тривалості робочого тижня з 40 год до 60 год для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Виняток – працівники зі скороченою тривалістю робочого часу, для яких у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень;
- обмеження тривалості щорічної відпустки – до 24 к. днів. Будь-який вид відпустки понад щорічну основну відпустку роботодавець вправі надавати без збереження зарплати. Однак є винятки – декретна відпустка (по вагітності й пологам і по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років).
Для працівників інших сфер, які не належать критичної інфраструктури, – тривалість робочого часу залишається й під час воєнного стану такою, як була раніше, тобто діє 40-годинний робочий тиждень.
Вищезгадані нюанси планування робочого часу визначені ст. 6 Закону № 2136.
Працівники з призупиненими трудовими відносинами
Призупинити дію трудового договору можна на строк не більше ніж період дії воєнного стану (абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 2136). Тобто, максимальний строк призупинення дії трудового договору – до припинення або скасування воєнного стану.
Складіть наказ/розпорядження про призупинення дії трудового договору за правилами, що передбачає абз. 1 ч. 2 ст. 13 Закону № 2136.
Наказ про призупинення дії трудового договору має містити інформацію про:
- причину призупинення, зокрема про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки;
- спосіб обміну інформацією;
- строк призупинення дії трудового договору;
- кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності) працівників;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера і мають відмітку у паспорті) працівників;
- умови відновлення дії трудового договору.
Ознайомте з наказом працівників, які на першому примірнику документа чи на спеціальному бланку проставляють свої підписи й зазначають дату ознайомлення (п. 11 гл. 10 розд. ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5).
Якщо працівники не можуть поставити на наказі відмітку про ознайомлення, надішліть наказ будь-яким доступним способом: на електронну пошту, через вайбер, телеграм тощо. Отримайте підтвердження, що працівник ознайомився з наказом. Складіть протокол про ознайомлення.
Якщо з працівниками призупинили дію трудових договорів за зведеним наказом, надсилайте для ознайомлення витяг з наказу, що стосується одного працівника. Складіть один протокол про ознайомлення всіх працівників.
Скористайтеся готовими рішеннями, щоб обчислити кількість днів відпустки та середньоденну зарплату демобілізованим працівникам. Стаття допоможе розрахувати відпускні та лікарняні, якщо з 19.07.2022 мобілізовані не отримували середнього заробітку
Мобілізовані працівники у період воєнного стану
Увага! Насьогодні роботодавці не зобов’язані зберігати середній заробіток за працівниками, які проходять військову службу (ч. 3 ст. 119 КЗпП). Такий обов’язок був скасований ще з 19 липня 2022 року. Водночас роботодавець (крім бюджетних установ) на підставі ст. 9-1 КЗпП може зберігати середній заробіток працівникам, які проходять військову службу.
Однак це не означає, що бухгалтер автоматично з 19 липня 2022 року не повинен нараховувати середній заробіток мобілізованому працівникові. Для бухгалтера підставою його не нараховувати є відповідний наказ керівника підприємства про внесення змін до наказу, яким працівника увільнили на час військової служби і в якому встановили, що потрібно зберігати за ним середній заробіток.
Виплати середнього заробітку мобілізованим працівникам:
