бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Війна триває, тому воєнний стан продовжено до 14 травня 2024 року. Разом з ним триватиме й мобілізація. Про особливості в роботі, які очікують на бухгалтера через продовження воєнного стану і мобілізації, ― в коментарі експерта
Законодавчою базою для продовження воєнного стану й мобілізації в Україні стали закони:
«Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 № 3564-IX (законопроєкт від 05.02.2024 № 10456);
«Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06.02.2024 № 3565-IX (законопроєкт від 05.02.2024 № 10457).
Тепер питання, чи продовжать воєнний стан, одне з ключових в Україні. Дію воєнного стану та строк загальної мобілізації продовжують з 14.02.2024 на 90 днів, тобто до 14 травня 2024 року включно.
Найбільше питання воєнного часу зачіпає бухгалтера із заробітної плати, адже воно може впливати на норми робочого часу, наявність працівників з призупиненими трудовими відносинами, нарахування виплат мобілізованим працівникам. Тому їх і розглянемо в першу чергу.
Увага:з 14 лютого 2024 року по 14 травня 2024 року — чергове продовження воєнного стану в Україні.
Продовження воєнного часу означає збереження воєнних особливостей планування робочого часу. Перш за все, це кількість робочих, вихідних, святкових і неробочих днів на місяць. Так, в умовах воєнного часу скасовуються всі святкові й неробочі дні. Мова йде про ті 11 к. дн. на рік, які визначені ст. 73 КЗпП.
Також не застосовують норми щодо:
скорочення тривалості робочих днів на 1 год напередодні святково-неробочих, що діють для 5-денного і 6-денного робочого тижня (ч. 1 ст. 53 КЗпП);
5-годинне обмеження робочих днів напередодні вихідних для 6-денного робочого тижня (ч. 2. ст. 53 КЗпП);
перенесення вихідних, на які припадають такі святково-неробочі дні (ч. 3 ст. 67 КЗпП);
перенесення робочих днів, аби забезпечувати зручність святкувань для працівників (ч. 4-5 ст. 67 КЗпП);
Однак мова йде лише про офіційні святково-неробочі дні та вихідні. На практиці ж роботодавець має вправі самостійно визначати робочий графік своїх працівників, а тому за бажання він може залишити всі ці вихідні, святкові, неробочі дні, зробити їх неробочими для своїх працівників, а також не збільшувати норму робочого часу при нарахуванні зарплати.
☑ Які підприємства належать до критично важливих ☑ Як підприємство визначають критично важливим ☑ Кого з працівників можна забронювати ☑ Яких працівників не бронюють
обмеження щодо кількості надурочних годин на місяць (ч. 1 ст. 65 КЗпП);
заборони роботи у вихідні (ст. 71 КЗпП).
Серед інших нюансів воєнного планування робочого часу, як і тепер, залишаються можливими:
збільшення тривалості робочого тижня з 40 год до 60 год для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Виняток – працівники зі скороченою тривалістю робочого часу, для яких у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень;
обмеження тривалості щорічної відпустки – до 24 к. днів. При цьому роботодавець вправі відмовити працівнику взагалі у будь-якій відпустці. Однак є винятки –декретна відпустка (по вагітності й пологам і по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років).
Для працівників інших сфер, які не належать критичної інфраструктури, – тривалість робочого часу залишається й під час воєнного стану такою, як була раніше, тобто діє 40-годинний робочий тиждень і можуть навдаватися щорічні відпустки більшої тривалості.
Вищезгадані нюанси планування робочого часу визначені ч. 1 і ч. 5 ст. 6 Закону № 2136.
Працівники з призупиненими трудовими відносинами
Призупинити дію трудового договору можна на строк не більше ніж період дії воєнного стану (абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 2136). Тобто, максимальний строк призупинення дії трудового договору – до припинення або скасування воєнного стану.
Наказ про призупинення дії трудового договору має містити інформацію про:
причину призупинення, зокрема про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки;
спосіб обміну інформацією;
строк призупинення дії трудового договору;
кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності) працівників;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера і мають відмітку у паспорті) працівників;
Якщо працівники не можуть поставити на наказі відмітку про ознайомлення, надішліть наказ будь-яким доступним способом: на електронну пошту, через вайбер, телеграм тощо. Отримайте підтвердження, що працівник ознайомився з наказом. Складіть протокол про ознайомлення.
Якщо з працівниками призупинили дію трудових договорів за зведеним наказом, надсилайте для ознайомлення витяг з наказу, що стосується одного працівника. Складіть один протокол про ознайомлення всіх працівників.
Скористайтеся готовими рішеннями, щоб обчислити кількість днів відпустки та середньоденну зарплату демобілізованим працівникам. Стаття допоможе розрахувати відпускні та лікарняні, якщо з 19.07.2022 мобілізовані не отримували середнього заробітку
Увага! Насьогодні роботодавціне зобов’язані зберігати середній заробітокза працівниками, які проходять військову службу (ч. 3 ст. 119 КЗпП). Такий обов’язок був скасований ще з 19 липня 2022 року. Водночас роботодавець (крім бюджетних установ) на підставі ст. 9-1 КЗпП може зберігати середній заробіток працівникам, які проходять військову службу.
Однак це не означає, що бухгалтер автоматично з 19 липня 2022 року не повинен нараховувати середній заробіток мобілізованому працівникові. Для бухгалтера підставою його не нараховувати є відповідний наказ керівника підприємствапро внесення змін до наказу, яким працівника увільнили на час військової служби і в якому встановили, що потрібно зберігати за ним середній заробіток.
Виплати середнього заробітку мобілізованим працівникам:
