Загальні збори не встановлювали оклад директору: чи врахують його зарплату у вихідній допомозі

Верховний Суд (ВС) у постанові від 29.07.2026 пояснив, чи можна не враховувати зарплату директора під час розрахунку вихідної допомоги, якщо загальні збори учасників товариства не ухвалювали окремого рішення про розмір його окладу.

У справі № 906/948/25 директор майже три роки працював у товаристві. Після звільнення за пунктом 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) він вимагав виплатити вихідну допомогу.

Товариство заперечувало. Зокрема, воно стверджувало, що директор фактично сам визначив собі зарплату, оскільки рішення загальних зборів про встановлення такого окладу не було.

Як індексувати зарплату у вересні 2026 року

Суди з цим аргументом не погодилися.

ВС звернув увагу на обставини справи: товариство знало, скільки отримує директор, регулярно виплачувало йому цю зарплату і протягом усього періоду не заперечувало проти такого розміру.

Тому фактично виплачувану заробітну плату врахували під час розрахунку вихідної допомоги.

Водночас суд не зазначив, що директор може самостійно (безконтрольно) встановлювати собі будь-який оклад. Встановлення винагороди членам виконавчого органу належить до компетенції загальних зборів учасників.

Йдеться саме про наслідки конкретної ситуації: товариство було обізнане про розмір зарплати, погоджувалося з виплатами своєю поведінкою та не змінювало умов оплати праці.

Оскільки директора звільнили за пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП, відповідно до статті 44 КЗпП йому належить вихідна допомога у розмірі не менше шести середніх заробітків.

Отже, відсутність рішення загальних зборів про встановлення окладу сама по собі не означає, що фактично виплачену директору зарплату можна просто виключити з розрахунку вихідної допомоги.

Якщо ж товариство вважає, що директор неправомірно нараховував собі зарплату і завдав цим збитків, воно може окремо вимагати їх відшкодування.

Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради