Особливості нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при списанні нематеріального активу

Блок під заголовком новини 1 Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Головбух» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз’яснення 

Підпунктом 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що нематеріальні активи – це право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що постачання товарів – будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п.п. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПКУ товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Пунктом 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. № 242, нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від його використання.

Відповідно до п. 198.5. ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, при здійсненні операцій із списання нематеріального активу у зв’язку з неможливістю отримання надалі економічних вигід від його використання, платник податку повинен врахувати норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ та нарахувати податкові зобов’язання.

При здійсненні операцій зі списання нематеріального активу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі нараховуються податкові зобов’язання відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ, та база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ. При цьому податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ не нараховуються.

Головне управління ДФС у Донецькій області

додаток
Теми:

👇 Осіння пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Оновлені довідники податкових пільг — актуальні дані 2026

Податкова оприлюднила оновлений довідник податкових пільг станом на 30.09.2026. Там знайдете перелік пільг із податку на прибуток, оподаткування неприбуткових установ й організацій, плати за землю, ПДВ, державного мита тощо
24468

Розрахунок коригування до податкової накладної: як скласти

У консультації про розрахунок коригування до податкової накладної та причини коригувань, які податкова визначила для його складання. Наведемо умовні коди в розрахунку коригування, їхнє призначення та приклади складання розрахунків коригування з різними кодами («101», «102», «103», «104» і «301»)
951510

Єдиний реєстр податкових накладних

Скласти та зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування – відповідальна ділянка сучасної бухгалтерії. У цьому огляді – про особливості функціонування ЄРПН та СЕА
35020

Показники D та P: як використовувати, щоб уникнути блокування ПН / РК

Підкажемо, що означають показники D і P, на що вони впливають та які їх значення допоможуть платнику ПДВ уникнути блокування податкових накладних / розрахунків коригування. Пояснимо також, як обчислюють ці показники і де їх перевірити
467

Виправлення помилок в декларації з ПДВ

У консультації про те, як виправити помилки у ПДВ-звітності. Розглянемо можливі наслідки та варіанти виправлення помилок, основні їхні види, плюси й мінуси ПДВ-декларації «Звітна нова» та уточнюючого розрахунку, а також розмір самоштрафу і пені, куди їх сплачувати та як обліковувати
163106

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді