Про нюанси скасування спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства, а також рибальства

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) з 1 січня 2017 року втрачає чинність стаття 209 ПКУ, яка регламентує умови застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (далі - спецрежим).

Одночасно, з 1 січня 2017 року набуває чинності Закон України від 20 грудня 2016 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (реєстр. номер законопроекту - 5132), яким внесено ряд змін до ПКУ в частині врегулювання окремих питань, пов’язаних із скасуванням спецрежиму.

Таким чином, з урахуванням вказаних вище змін передбачається, зокрема:

  • скасування реєстрації суб’єктів спецрежиму та переведення їх на загальну систему оподаткування;
  • закриття рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА ПДВ), які додатково відкриті відповідно до пункту 2001.2 статті 2001 ПКУ сільськогосподарським товаровиробникам (далі - додаткові електронні рахунки);
  • обмеження терміну реєстрації податкових накладних, складених сільгоспвиробниками за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг в межах спецрежиму;
  • перенесення від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, що сформувалася в результаті здійснення сільськогосподарської діяльності, до податкової декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Зазначене стосується всіх сільськогосподарських підприємств, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 ПКУ, включаючи платників, які були зареєстровані як суб’єкти спецрежиму (подавали податкові декларації 0121 - 0123), так і тих, які відповідно до пункту 209.18 статті 209 ПКУ відповідали критеріям, визначеним статтею 209 ПКУ, але не обрали спец режиму, та залишали суми ПДВ від реалізації сільськогосподарської продукції у власному розпорядженні (подавали податкові декларації 0130) (далі - сільгоспвиробники).

Починаючи з 01.01.2017 р. у зв’язку із скасуванням спеціального режиму оподаткування ПДВ усі сільгоспвиробники, які зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування, будуть переведені на загальну систему оподаткування ПДВ. При цьому від сільгоспвиробника не вимагається подання заяви про зняття його з реєстрації.

У разі якщо в сільгоспвиробника за результатами здійснення сільськогосподарської діяльності за останній звітний (податковий) період перебування на спеціальному режимі було задеклароване від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом (значення рядка 21 декларації), то такі суми податку, відповідно до пункту 49 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, переносяться із податкової декларації з ПДВ із позначкою 0121 - 0123, 0130, поданої за останній звітний (податковий) період перебування на спеціальному режимі (грудень 2016 року/ ІV квартал 2016 року), до податкової декларації з ПДВ із позначкою 0110 (рядок 16.1) за перший звітний період 2017 року (січень 2017 року/ І квартал 2017 року).

Пунктом 47 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що додаткові електронні рахунки закриваються з дня, наступного за граничним терміном сплати податкових зобов’язань за грудень 2016 року, а для платників, які обрали квартальний податковий період, - за ІV квартал 2016 року.

Отже, додаткові електронні рахунки будуть закриті після проведення розрахунків з бюджетом за деклараціями з ПДВ із позначками 0121 - 0123, за результатами останнього звітного періоду 2016 року:

  • для сільськогосподарських товаровиробників, які застосовують місячний податковий період, - починаючи з 31 січня 2017 року;
  • для сільськогосподарських товаровиробників, які застосовують квартальний податковий період, - починаючи з 20 лютого 2017 року.

Лист ДФС від 03.01.2017 р. N 8/7/99-99-15-03-02-17

додаток

👇 Святкова пропозиція

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Річний перерахунок ПДВ 2025: правила, строки, алгоритм

Річний перерахунок ПДВ за 2025 рік потрібен тим, хто має одночасно й оподатковувані, й неоподатковані податком доходи. Такі платники нараховують компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ, а потім проводять їхнє уточнення, тобто перерахунок ПДВ в кінці року. У консультації мова піде про те, як здійснити такий перерахунок, скласти розрахунок коригування до компенсуючих податкових накладних та як відобразити все це у податковій декларації
89153

Нерезидент повернув аванс: на яку дату коригувати ПДВ

Сплатили нерезиденту аванс за рекламні послуги. За першою подією склали і зареєстрували податкову накладну (ПН). Послуги він так і не надав. Ми розірвали угоду, і нерезидент повернув інвалюту. Гроші спочатку зарахували на розподільчий рахунок. На поточний — ще ні. Якою датою потрібно зробити розрахунок коригування (РК) до ПН? За яким курсом коригувати ПДВ?
268

Чи можна скласти зведену ПН, якщо склали для покупця кілька актів протягом місяця

Пригадаємо основні правила, за якими складають зведені податкові накладні. Підкажемо, коли замість звичайних податкових накладних можна оформити одну зведену, і чи не буде порушенням, якщо оформите зведену податкову накладну на ритмічні постачання лише в якомусь окремому звітному періоді, а в інші складатимете за правилом першої події
244

Витрати на маркетингові послуги: як підтвердити реальність і зв’язок із господарською діяльністю

Щоб включити маркетингові послуги до складу витрат і податкового кредиту, підприємство має надати податківцям переконливу доказову базу. З’ясуємо, які документи потрібні, які послуги вважають маркетинговими і як правильно підтвердити їх зв’язок із господарською діяльністю
601

Яким документом підтвердити дату отримання РК на зменшення ПДВ

Дізнайтеся, які документи допоможуть оскаржити штраф за несвоєчасну реєстрацію РК, що постачальник складає на зменшення податкових зобов’язань, а реєструє — покупець. У відео ознайомимо вас із правовою позицією Верховного Суду, який цілком на боці платників податків
459

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді