Підписуйтесь на телеграм-канал «Головбух. Новини»! Тут про зміни без спамуНепроведення роботодавцем розрахунку із працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП).
Йдеться про виплату працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від зазначеної вище відповідальності. А саме: виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення, тобто за весь період невиплати роботодавцем належних звільненому працівникові сум.
Окрім того, відповідно до частини п’ятої статті 235 КЗпП у разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачують середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Однак суд вважає неприйнятним одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за статтею 117 КЗпП, так і за статтею 235 КЗпП, тобто подвійне стягнення середнього заробітку. Оскільки це буде не співмірно з правами працівника, який працює та отримує одну заробітну плату.
У статтях 117, 235 КЗпП йдеться про відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час одного й того самого прогулу працівника задля компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.
Тож з огляду на те , що більш тривале порушення трудових прав позивачки спричинене невидачею їй трудової книжки, суд застосував до спірних правовідносин положення статті 235 КЗпП.
Постанова ВСУ від 18.01.2017 № 6-2912цс16
