Частиною п’ятою статті 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – роботодавці нараховують ЄСВ у розмірі 22% до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.
У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Згідно з частиною тринадцятою статті 8 Закону № 2464 ставка ЄСВ у розмірі 8,41% визначеної бази нарахування для працюючих інвалідів встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди.
Вказана пільга не розповсюджується на ФОП, які використовують працю найманих працівників – інвалідів. Тобто ФОП нараховують ЄСВ на заробітну плату (дохід) працівників – інвалідів у розмірі 22% до бази нарахування ЄСВ.
Таким чином, для найманого працівника – інваліда, який працює у ФОП, де загальна сума заробітної плати (доходу) за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується дохід, та ставки ЄСВ у розмірі 22% до визначеної бази нарахування ЄСВ.
ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. КиЄСВі
