Податківці нагадали, що відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 Податкового кодексу України (ПК) оподаткуванню ПДФО підлягає основна сума боргу, прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50% однієї мінзарплати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Водночас відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX ПК не вважається додатковим благом сума прощеної різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами. Але це стосується фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01.01.2014.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Також ця норма поширюється й на операції з прощення кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 01.01.2015.
Отже, з метою оподаткування ПДФО основну суму боргу, прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суму різниці, прощеної кредитором, слід розглядати окремо.
