План рахунків при реорганізації
Податківці нагадали, що порядок ліквідації банків визначається Законами України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-ІІІ та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI.
Процедура ліквідації банку здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд) після прийняття відповідного рішення Національним банком України, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Фонд визначає суму заборгованості кожного кредитора та відносить вимоги до певної черги погашення. Після складання реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку. Кредитори мають можливість отримати довідки щодо акцептування їх кредиторських вимог. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора.
Процедури, пов’язані зі зняттям з обліку платників податків у контролюючих органах, визначені розділом XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 (далі — Порядок обліку).
Згідно з пунктом 11.16 розділу XI Порядку обліку в разі припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації для проведення ліквідаційної процедури використовується один банківський рахунок юридичної особи, що ліквідується, визначений комісією з припинення (ліквідатором, ліквідаційною комісією тощо). Із метою забезпечення закриття інших рахунків юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків у фінансових установах відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття.
Відповідно до вимог Порядку обліку після завершення ліквідаційної процедури усі рахунки платника податків, у тому числі відкриті через його відокремлені підрозділи, мають бути закритими.
Частиною восьмою пункту 11.27 Порядку обліку передбачено, що обставинами заперечень контролюючого органу щодо здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи може бути відсутність повідомлень від фінансових установ про закриття всіх рахунків такого платника податків, у тому числі відкритих через відокремлені підрозділи.
Це положення не застосовується, якщо у разі ліквідації або реорганізації платника податків, поточний рахунок якого відкритий у банку, що ліквідується, і за яким не задоволені кредиторські вимоги, платник податків надав довідку про суму визнаних ліквідатором банку кредиторських вимог та черговість їх задоволення.
У разі остаточної ліквідації банку та його виключення з Державного реєстру банків рахунки клієнтів цього банку можуть вважатися закритими з часу прийняття рішення про його виключення з Державного реєстру банків. Контролюючі органи визнають закритими рахунки, відкриті у ліквідованих банках, у разі ненадходження повідомлення про їх зміну (відкриття) у новоствореній філії чи установі банку.
Тож в ІС «Податковий блок» надано можливість після завершення ліквідаційних процедур формувати довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів за формою № 22-ОПП, якщо у платника податків залишились незакритими його рахунки у фінансових установах.
