Як наголосив МОЗ, роботодавець зобов’язаний за власний кошт організувати проведення попередніх (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медоглядів працівників:
- професійна чи інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань;
- зайнятих на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Роботодавець також має забезпечити щорічні обов’язкові медогляди осіб віком до 21 року.
За своєчасність проходження працівниками обов’язкових медоглядів та за шкідливі наслідки для здоров’я населення, спричинені допуском до роботи осіб, що не пройшли обов’язкового медогляду, несуть відповідальність саме власники та керівники підприємств.
Хоча можуть проводитися і позачергові медогляди на:
- вимогу головного держсанлікаря;
- прохання працівника, якщо він пов’язує погіршення стану свого здоров’я з умовами праці.
Обов’язкові медогляди проводять у лікувально-профілактичних закладах за місцем проживання/роботи. За погодженням із роботодавцем для їх проведення можуть організовувати виїзні бригади спеціалістів.
Причому профілактичні медогляди можуть проводити усі заклади охорони здоров’я, незалежно від форми власності, що отримали ліцензію на провадження госпдіяльності з медпрактики згідно з переліком спеціальностей, зазначених у цій ліцензії.
