Фінансовий моніторинг у 2024 році

Що таке фінансовий моніторинг

Фінансовий моніторинг – це обов’язкові заходи з виявлення та протидії сумнівним грошовим потокам. Такі платежі можуть бути пов’язані з:

• легалізацією (відмиванням) одержаних злочинним шляхом доходів;
• фінансуванням тероризму;
• фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Фінансовий моніторинг стосується платежів як юросіб, фізосіб-підприємців (ФОП), так і звичайних громадян.

Увага: мета фінансового моніторингу – боротьба з «відмиванням» грошей не лише у державному, але у світовому масштабі.

У більшості випадків фінансовий моніторинг не пов’язаний з суто кримінальною темою. Прикладом фінансового моніторингу з повсякденного життя є відмова банку від здійснення платежу у разі, якщо клієнт не може підтвердити законність походження грошей, які використовуються ним для платежу, тобто довести, що він дійсно міг заробити такі кошти. Недостатня сума «офіційних» доходів для придбання нерухомості, автомобіля можуть бути причиною відмови банку у здійсненні платіжної операції, яка потрапила під фінансовий моніторинг. Проблему можуть спричинити:

• накопичення коштів за рахунок зарплати «в конверті»;
• заробіток закордоном;
• незадекларовані особою доходи від надання певних послуг, прихована підприємницька діяльність;
• неофіційно подаровані гроші, зокрема від батьків, інших родичів, близької людини;
• відсутність доходів узагалі, наприклад особа ніде офіційно не працює, будучи студентом або безробітним.

Подібна ж проблема може постати, якщо особа нічого й не купує, але бажає покласти значну суму коштів на депозит в банку.

«Клуб білого бізнесу» — які переваги надає сумлінним платникам

▶️ Як потрапити до «клубу білого бізнесу»
▶️ Коли зможете переглянути Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
▶️ Яку інформацію виноситимуть на загал і як цього уникнути
▶️ Як визначатимуть показники
▶️ Які пільги у бронюванні працівників

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ НОВАЦІЙ

Увага: потрапити під фінансовий моніторинг може кожному при здійсненні вартісних придбань або розміщенні значних сум на депозит у банку.

Для організації фінансового моніторингу та пов’язаних з ним процедур контролю існує спеціальний державний орган – Державна служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг). Щодо комерційних банків як суб’єктів фінансового моніторингу ключову роль також відіграє НБУ. І фінансовий моніторинг здійснюється не лише банками.

Як впливає сума операції на заходи фінансового моніторингу

Пороговими цифрами обсягу готівкових і безготівкових операцій у фінансовому моніторингу є 5 тис. грн, 30 тис. грн, 55 тис. грн, 400 тис. грн, а також значна сума при операції з готівкою. Вони впливають на обрання тих чи інших заходів фінансового моніторингу. Однак банк за своїми внутрішніми правилами визнати підозрілою будь-яку операцію незалежно від суми, а також визначати значимість суми тих чи інших операцій з готівкою. Детальніше про ці цифри – див. далі Порогові значення платіжних операцій для фінансового моніторингу.

Увага: обсяг платіжної операції впливає, але не є вирішальним.

Фінансовий моніторинг: закон 2024

Законодавчою основою фінансового моніторингу є Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX (далі – Закон № 361). Прийняття Закону № 361 обумовлено міжнародними угодами України, її зобов’язаннями за Угодою про асоціацію з ЄС та вимогами Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (ФАТФ).

Крім того, суб’єкти фінансового моніторингу при здійсненні процедур мають спиратися на так звані типології, які носять рекомендаційний характер:

• типологічні дослідження Держфінмоніторингу;
• Рекомендації ФАТФ 2023 (англ. мовою).

Згадані дослідження Держфінмоніторингу та ФАТФ містять опис типових схем, які використовуються для відмивання грошей.

Також з урахуванням згаданих рекомендацій первинні суб’єкти фінмоніторингу (див. далі) можуть мати рекомендації, інструкції від свого вищого органу. Наприклад, комерційні банки мають зараз Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, яке затверджена постановою правління НБУ від 19.05.2020 р. № 65 (далі – Положення № 65).

Увага: початковим розробником усіх правил фінансового моніторингу є ФАТФ. До українських реалій їх адаптує Держфінмоніторинг та інші державні суб’єкти фінансового моніторингу.

Хто здійснює фінансовий моніторинг

У системі фінансового моніторингу в Україні є державні та первинні суб’єкти. Взаємодія між ними така:

• державні – розробляють загальні правила, якими керуються первинні суб’єкти фінансового моніторингу, отримують інформацію від первинних та приймають кінцеві рішення. Ключовим органом є Держфінмоніторинг, який за Законом № 361 має статус «спеціального уповноваженого органу»;
• первинні – безпосередньо здійснюють заходи фінансового моніторингу, керуючись законодавчою основою фінансового моніторингу (див. вище), загальними правилами та рекомендаціями від державних суб’єктів, а також своїми внутрішніми правилами фінансового моніторингу, у яких визначені критерії ризиків. Первинні суб’єкти мають стати на облік у державних суб’єктів та повідомляти їх про ризикові операції та звітувати перед ними за проведеними заходами фінансового моніторингу.

«Чорний» список: черговий експеримент від ДПС

Податкова готує «чорний список» несумлінних платників, щоб управляти податковими ризиками і впливати на сплату податків. Хто і як готуватиме цей список і чим це загрожує платникам, розповімо у цьому матеріалі

ЧИТАТИ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА ⏩

Хто належить до державних і первинних суб’єктів фінансового моніторингу показано у таблиці нижче.

Увага: бухгалтери-підприємці, аудитори, адвокати, нотаріуси, податкові консультанти – це спеціальні суб’єкти фінансового моніторингу, які мають повідомляти про підозрілі операції державних суб’єктів.

Хто й кого інформує щодо підозрілих операцій

Розподіл первинних суб’єктів фінансового моніторингу у порядку підпорядкованості державним суб’єктам, яким вони підзвітні, показано у таблиці нижче.

Порогові значення платіжних операцій для фінансового моніторингу

Під фінансовий моніторинг, у першу чергу, потрапляють видаткові операції (перекази коштів) у безготівковій формі, готівкою в залежності від суми платежу (див. таблицю). Ідентифікація клієнта може здійснюватися зокрема за допомогою банківської картки чи кваліфікованого електронного підпису. Верифікація операції потребує додаткових підтверджень, зокрема можливий дзвінок з банку, сканування обличчя, перевірка даних платежу, підтвердження особи платника, чи дійсно саме власник картки її використовує, з’ясування мети операції та походження коштів тощо.

Штрафи-2024: несвоєчасне подання звітності та несплата податків

📌Не подали або несвоєчасно подали податкову звітність
📌Не дотримали строків зберігання документів
📌Невчасно сплатили податки

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ШТРАФИ

Індикатори підозрілості фінансових операцій

В усіх випадках ці критерії застосовуються, якщо відсутні ознаки дроблення операції. У разі виявлення дроблення операції всі операції вважатимуться як одна єдина (ч. 3 ст. 11 Закону № 361). Наприклад, 675000 готівкою розбили на 15 платежів по 45000 грн, аби не потрапити під поріг 400 тис. грн. Однак усі ці платежі суб’єкт фінансового моніторингу має вважати як один єдиний.

Увага: підозрілі операції зупиняються незалежно від існуючих винятків та суми самої операції.

Однак незалежно від суми операції суб’єкт фінансового моніторингу може завжди зупинити операцію, якщо виникла підозра, що операція має зв’язок зі злочинним походженням коштів (ч. 8 ст. 14 Закону № 361, ч. 2 ст. 8 Закону № 361). Як одна з причин зупинки можуть бути й ознаки подрібнення операції. Порядок зупинки операцій з боку Держфінмоніторингу визначено у Порядку прийняття Державною службою фінансового моніторингу України рішень (доручень) про зупинення фінансових операцій, який затверджений наказом Мінфіну від 14.01.2021 № 8.

Окрім дроблення фінансових операцій знайти інші підозрілі критерії, що використовуються у фінмоніторингу, додатково можна серед Індикаторів підозрілості фінансових операцій (Додаток 20) Положення № 65. Серед цих індикаторів є такі, що стосуються:

• діяльності чи поведінки клієнта. Наприклад, клієнт (представник клієнта) не може зрозуміло пояснити, у чому полягає його ділова діяльність (характер діяльності);
• фінансових операцій клієнта. Наприклад, фінансова операція чи їхня сукупність не є характерною/характерними для звичайної діяльності клієнта (цілі, тип та обсяг операції), а надані пояснення не є аргументованими;
• розподілені за різними видами продуктів (послуг). Наприклад, клієнт вносить значні суми коштів готівкою, джерелом походження яких зазначає виручку від продажу активів, проте не може це підтвердити документально; економічна доцільність отримання позики (кредиту) незрозуміла; здійснюється купівля або продаж цінних паперів за відсутності очевидної економічної вигоди та інші критерії.

Порогові значення операцій з криптовалютами 2024

Дещо інші вимоги до операцій з віртуальними валютами (криптовалютами), які наведені у таблиці нижче.

Ознаки порогової операції 2024

Окрім перевищення суми операції 400 тис. грн для визнання її пороговою потрібне дотримання хоча однієї з 4-х ознак:

• зарахування/переказ коштів, коли одна зі сторін (учасників) має реєстрацію/проживання/місцезнаходження у державі, що не виконує належним чином рекомендації ФАТФ та інших міжнародних організацій подібного напряму. До таких ситуацій належить і наявність в однієї з осіб рахунку в банку у такій країні (навіть, якщо він не задіяний в операції). Такі країни визначаються відповідно до п. 4 постанови Кабміну від 05.08.2020 № 677, наказу Держфінмоніторингу від 01.10.2012 № 139 та оприлюднюються на вебсайті Держфінмоніторингу. Зараз це Іран та КНДР;
• фінансові операції політично значущих осіб, членів їхньої сім’ї/пов’язаних осіб. Перелік таких осіб є у пп. «34», пп. «47» ст. 1 Закону № 361;
• фінансові операції з переказу коштів за кордон, у т.ч. числі до держав, віднесених Кабміном до офшорів. Офшори наведено у додатку до розпорядження Кабміну від 23.02.2011 № 143-р;
• фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Увага: операції з готівкою на значні суми вважаються всі ризиковими, так як готівка є елемент тіньової економіки.

Визнання операції пороговою не означає автоматичну її зупинку. За нею банком чи іншим суб’єктом фінансового моніторингу збирається лише потрібна інформація та повідомляється відповідний державний орган фінансового моніторингу. 

Які операції не потрапляють під фінансовий моніторинг

Окрім операцій, що не перевищують 5 тис. грн, під фінансовий моніторинг не потрапляють також такі операції незалежно від суми операції (ч. 18 ст. 14 Закону № 361):

• зняття коштів з власного рахунку;
• перекази коштів для сплати податків, зборів, єдиного соціально ного внеску, штрафних санкцій за порушення законодавства;
• платежі за комунальні послуги;
• платник і отримувач є суб’єктами фінансового моніторингу, які надають платіжні послуги;
• перекази з використанням електронних платіжних засобів або електронних грошей для оплати товарів чи послуг, якщо номер такого засобу чи картки супроводжує переказ на всьому шляху руху коштів. Наприклад, це платежі в оплату товарів в Інтернет, які сплачуються банківською карткою через LiqPay, Apple Pay, Google Pay чи інші подібні сервіси;
• платежі через посередника, який укладає договір купівлі-продажу чи веде переговори.

Помилковий платіж: як повернути кошти або зарахувати на потрібний бюджетний рахунок без штрафів

Якщо сплатите податок не на той рахунок, ДПС вже не штрафуватиме. Це справедливо, адже ви все одно поповнили бюджет держави. Але врегулювати напрям сплати податку маєте самотужки, подавши заяву до податкової

КОНСУЛЬТАЦІЯ ЕКСПЕРТА + ЗРАЗОК ЗАЯВИ

Критерії зупинки операції

Чіткі критерії й ознаки, за якими операція розглядається як підозріла, відсутні. Банк чи інший суб’єкт фінансового моніторингу керується власно розробленою ризик-орієнтовною системою моніторингу з урахуванням рекомендацій Держфінмоніторингу та того державного органу фінмоніторингу, якому він підпорядкований. Також існують індикатори ризиковості валютних операції у Положенні про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затвердженому постановою правління НБУ від 02.01.2019 р. № 8 (далі – Положення № 8).

Строк зупинки операції може бути до 30 робочих днів при вмотивованій підозрі.

Наприклад, операція може вважатися підозрілою, якщо реєстрація підприємства відбулася на підставну особу, невеликий статутний капітал, отримання чи здійснення платежів з великою кількістю контрагентів. 

Чи тільки розрахунок грошима є об’єктом фінансового моніторингу

Ні. Однак в основному фінансовий моніторинг дійсно пов’язаний саме з грошовими потоками, так як їх легше контролювати (моніторити) через платіжні установи, зокрема банки. Порогові цифри фінансового моніторингу, які були наведено вище (5 тис. грн, 30 тис. грн), стосуються саме операцій з переказу коштів. Поріг 400 тис. грн стосується фінансових операцій, до яких зокрема належать і операції страхування, фінансового лізингу, операції з цінними паперами, а не тільки грошові платежі.

Якщо ж говорити про об’єкт фінансового моніторингу взагалі, то ним є всі дії з активами (пп. «41» ч. 1 ст. 1 Закону № 361). Це не тільки гроші, але й інше майно, майнові та немайнові права (пп. «2» ч. 1 ст. 1 Закону № 361). У Законі № 361 згадуються й віртуальні активи (криптовалюти). Суб’єкт первинного моніторингу має враховувати ризик використання таких активів у нелегальних операціях.

Увага: об’єкт фінансового моніторингу – не тільки гроші, але й інші активи.

Проблеми підприємств через фінансовий моніторинг

Платежі підприємств і без фінансового моніторингу є більш прозорі через використання платіжних доручень з призначенням платежу та обмежень на операції з готівкою, які існують від НБУ, Так, здійснити ж платіж готівкою, без банку, у відносинах з юридичною особою взагалі не завжди можливо – є обмеження 50 тис. грн за день на розрахунки фізосіб з юрособами у готівковій формі. Якщо ж платіж здійснює суб’єкт господарювання (фізособа-підприємець, юрособа), то обмеження ще менше – 10 тис. грн за день при розрахунках з одним суб’єктом господарювання.

Однак проблеми з фінансовим моніторингом у підприємств можуть виникати, коли:

• підприємство новостворене (платник або одержувач);
• здійснюється господарська операція, яка нехарактерна для діяльності підприємства (наприклад, операція не відповідає зареєстрованим кодам КВЕД чи сума платежу незвична для даного підприємства);
• операція має незрозумілу ділову мету: продаж продукції/товару нижче собівартості, закупівля продукції/товарів за суттєво завищеними цінами;
• є складні фінансові операції, надзвичайно великі платежі або такі, що проводяться у незвичний спосіб (п. 3 ст. 12 Закону № 361);
• виплата зарплати «в конверті»;
• платіж адресований особі (фізичній або юридичній), яка сумнівна.

Однак є ще одна проблема, через яку можна заробити штраф – подача інформації про кінцевих бенефіціарів та структуру власності. 

Кінцеві бенефіціари у фінансовому моніторингу 2024

Крім згаданих проблем при здійсненні платежів, у кожного підприємства, навіть не суб’єкта фінансового моніторингу є обов’язок повідомити про своїх кінцевих бенефіціарів (власників) та структуру власності (п. 4 Прикінцевих та перехідних положеннях Закону № 361). 

Інформувати про кінцевого бенефіціара, аби така інформація була в ЄДР, потрібно у тому випадку, коли власником юрособи є інша юрособа (або серед власників є хоча б одна юрособа). Таке уточнення є в підпункті «9» частини 2 статті 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755. Отже, вимога інформувати про бенефіціарів не стосується тих юросіб, засновниками яких лише фізособи.

Інформувати про кінцевих бенефіціарів означає:

• повідомляти держреєстратора про кінцевого бенефіціара при реєстрації юрособи;
• актуалізувати інформацію у ЄДР у разі зміни такого бенефіціара. Термін такого повідомлення – 30 робочих днів з дня виникнення таких змін (абз. 1 ч. 3 ст. 5¹ Закону про фінмоніторинг);
• надати інформацію щодо кінцевих бенефіціарів на вимогу іншої юрособи з метою актуалізації нею своїх даних у ЄДР. Термін такого повідомлення – 5 робочих днів з дня виникнення змін (див. абз. 2 ч. 1 ст. 5¹ Закону про фінмоніторинг);
• самостійно повідомити юросіб про зміну їхнього кінцевого бенефіціарного власника та/або структури власності юрособи. Вочевидь інформувати треба тих юросіб, засновником яких є юрособа, у якої змінилися дані (або тих юросіб, на яких здійснюється вирішальний вплив на їхню діяльність). Термін такого повідомлення – теж 5 робочих днів з дня виникнення зміни (див. абз. 2 ч. 1 ст. 5¹ Закону про фінмоніторинг).

Відповідальність за неподачу інформації про кінцевих бенефіціарів та структуру власності – штраф від 17000 до 51000 грн (ч. 6 ст. 166¹¹ КпАП).

Більш детально про бенефіціарів читайте у матеріалі Порядок інформування про кінцевих бенефіціарів.

ОНЛАЙН-ПОМІЧНИК ДЛЯ БУХГАЛТЕРА

Шукайте в системі «Експертус Головбух» опис робочої ситуації, яка аналогічна вашій, потрібні форму (зразок), довідник, відео. Якщо не знайдете, то можете надіслати звернення до нашої експертної підтримки через Онлайн-помічник

ОЗНАЙОМТЕСЯ З ІНСТРУКЦІЄЮ

Бухгалтери, бухгалтери-підприємці та фінансовий моніторинг

Щодо бухгалтерів як спеціальних суб’єктів фінансового моніторингу, то вимогу Закону № 361 слід розуміти таким чином:

• бухгалтери, які працюють за трудовим договором – це НЕ суб’єкти фінансового моніторингу (за пп. «7» ч. 2 ст. 6 Закону № 361). Це стосується всіх бухгалтерів, незалежно від того у кого вони працюють – на підприємстві, чи у ФОП. Головне, щоб це були трудові відносини;
• бухгалтери, які надають послуги як фізособи-підприємці або за цивільно-правовим договором, – суб’єкти фінансового моніторингу.

Увага: бухгалтери, які працюють за трудовим договором, не зобов’язані ставати на облік у Держфінпослуг та повідомляти про підозрілі операції роботодавця.

Щоправда, згідно з частиною 7 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 (далі – Закон про бухоблік) головний бухгалтер (чи особа, на яку покладено обов’язок вести облік) повинен подавати інформацію до державного суб’єкта фінансового моніторингу. Однак, так як найманий бухгалтер не є самостійним суб’єктом моніторингу, то ніяких самостійних дій з моніторингу, зокрема звітувати до Держфінмоніторингу, за власним рішенням подавати якісь дані обов’язку немає.

Згадану вимогу Закону про бухоблік слід розуміти так, що у разі отримання запиту від Держфінмоніторингу чи іншого державного органу фінансового моніторингу головний бухгалтер має:

• підготувати відповідно до запиту інформацію, яка пов’язана з аналізом операцій, довідки та копії відповідних документів, у т.ч. й з обмеженим доступом (ч. 7 ст. 16 Закону № 361, ч. 2 ст. 166⁹ КпАП); 
• дати таку відповідь впродовж 10 робочих днів. Однак за погодженням з суб’єктом державного фінансового моніторингу можна продовжити до 30 робочих днів (ч. 13 ст. 18 Закону № 361);
• як здійснити відповідь на запит Держфінмоніторингу – наведено у спеціальному Порядку, який затверджений наказом Кабміну від 17.06.2015 № 411. 

Увага: головний бухгалтер має відповісти на запит Держфінмоніторингу, якщо такий надійшов.

Зазначимо, що за частиною 8 статті 8 Закону про бухоблік такий бухгалтер звільняється від будь-якої відповідальності, у т.ч. дисциплінарної, за подачу такої інформації, навіть якщо вона завдає шкоди підприємству, на якому він працює. Однак, якщо бухгалтер не надішле інформацію на запит державного суб’єкта фінансового моніторингу, то буде адмінштраф від 1700 до 3400 грн (ч. 2 с. 166-9 КпАП), який накладається посадовими особами державного суб’єкта фінансового моніторингу.

Щодо бухгалтерів-підприємців, то за Законом № 361 вони мають обов’язок повідомляти про всі підозрілі операції суб’єкта господарювання, навіть якщо вони становлять професійну таємницю. Для цього вони мають стати на облік та повідомляти про підозрілі операції поштою або в електронному вигляді, користуючись Рекомендаціями Держфінмоніторингу. У перший понеділок 4-го місяця після припинення чи скасування воєнного стану має запрацювати електронний кабінет і тоді постановка на облік і повідомлення про підозрілі операції здійснюватимуться через нього. Для забезпечення його роботи прийнято такі нормативні акти:

• Порядок створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу, затверджений наказом Мінфіну від 04.06.2021 № 322; 
• Порядок інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, затверджений наказом Мінфіну від 04.06.2021 № 322. 

За частиною 3 статті 10 Закону № 361 правило нерозголошення професійної таємниці зберігається тільки для нотаріусів, адвокатів, адвокатських бюро та об’єднань, а також осіб, які надають юридичні послуги. Бухгалтерів, аудиторів та податкових консультантів у цьому переліку немає.

Як бути, якщо операція зупинена банком

Необхідні консультації з причин блокування має надати відповідальний працівник банку. Ймовірно, у разі призупинення операції з вимогою банку підтвердити доходи необхідно буде подбати про документи:

• проглянути анкету банку чи іншого суб’єкта фінансового моніторингу, звернувши увагу на той дохід, який у вас вказаний;
• довести легальність доходів. Їхні можливі джерела: офіційна зарплата, кошти отримані від купівлі-продажу майна, кошти за виконання робіт, виконання робіт за цивільно-правовими договорами, кошти від підприємницької діяльності, подаровані кошти, спадщина, доходи від оренди тощо. Потрібно буде пред’явити документи, які пов’язані з даною діяльністю та отриманням цих коштів;
• можливим виходом може бути продемонструвати банку копії поданих раніше декларацій про майновий стан і доходи (звичайні фізособи, ФОП загальної системи), податкових декларацій з єдиного податку. Декларації мають бути за останній рік-два, так як пізніший період банк, скоріше за все, не влаштує. 

Якщо згадані вище документи відсутні, то доведеться:

• оформити договір дарування, якщо гроші отримані від ваших близьких родичів;
• задекларувати доходи та подати банку копію декларації;
• вдатися до інших заходів, які дадуть документальне підтвердження отриманих коштів (див. далі – як обійти фінансовий моніторинг).

Щодо юридичних осіб, то у них причиною зупинки операції може бути ще відсутність інформації про кінцевих бенефіціарів або застарілість такої інформації. 

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2025 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2025 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Як обійти фінансовий моніторинг

Якщо ж вищезгадані заходи не дають результату або є просто неможливими – особа не може або не хоче довести законність отриманих (накопичених) нею коштів, то можна спробувати ще такі варіанти:

• спробувати інший банк. Краще звернутися до малих банків, у яких можуть бути менш жорсткі вимоги до моніторингу, так як треба втримати клієнта;
• розбити платіж на частини. Однак провести дані платежі не в одному банку, а у декількох. Такі платежі бажано проводити не в один день, з різним інтервалом часу;
• здійснити платіж повністю або частково готівкою (поза банком), якщо таке можливо;
• покласти кошти не депозит у банку, у якого менш жорсткі вимоги до моніторингу. Через певний час кошти можна зняти й отримати підтверджувальний документ про розірвання депозитного договору. Цей документ далі можна використати як підтвердження законності джерела походження коштів – зняті з депозиту. Недолік – тривалість операції у часі. Крім того, буде зафіксована й дата розміщення депозиту;
• взяти в іншому банку гроші в кредит. Кредитний договір використати як документ, що вказує на джерело походження коштів. Потім провести потрібний платіж та погасити кредит. Недолік – доведеться платити відсоток і комісію банку-кредитору;
• оформити придбання потрібного об’єкта в кредит. Підходить для придбання нерухомості, автомобілів. Після цього достроково погасити кредит через певний час, коли суми платежу не будуть викликати питань;
• оформити придбання автомобіля чи нерухомості через близького родича, за якими не виникає питань з фінансовим моніторингом, наприклад через батьків. Далі оформити договір дарування. Родичі мають бути 1-2 ступенів споріднення (про них – див. пп. 14.1.263 ПК), аби не було податку на доходи фізичних осіб;
• оформити купівлю-продаж певного об’єкта, за який отримано потрібну суму коштів. Однак мінус такого варіанту – можливо, що доведеться сплатити податок.

Корисним є ознайомитися з критеріями підозрілих операцій у Додатку 20 Положення № 65 від НБУ.

Штрафи за порушення у сфері фінансового моніторингу

Адміністративна відповідальність за фінансовим моніторингом досить суттєва (ч. 5 ст. 32 Закону № 361), наприклад є такі штрафи:

• порушення вимог щодо здійснення належної перевірки – 204000 грн;
• за неподання, несвоєчасне подання чи подачу недостовірної інформації – 340000 грн;
• за порушення порядку створення та збереження документації щодо фінансового моніторингу – 204000 грн.

Щоправда, це максимальні розміри штрафів і представники Держфінмоніторингу мають враховувати суттєвість порушення та його наслідки. Також при накладанні за 2 чи більше порушення є ще й максимальні обмеження. Для суб’єктів фінансового моніторингу, які не є фінустановами воно становить 2-кратний розмір вигоди, яку одержав порушник (ч. 6 ст. 32 Закону № 361), а якщо сума вигоди визначеною бути не може – 1590000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (це аж 4,3 млн грн).