2 березня 2015 року правління Національного банку України схвалило низку рішень для стабілізації макрофінансової ситуації за результатами рекомендацій Комітету з монетарної політики Національного банку України (далі — КМП) щодо необхідності проведення більш жорсткої грошово-кредитної політики.
На засіданні КМП було відзначено суттєве прискорення споживчої інфляції — у січні 2015 року до 28.5% у річному вимірі. Основним чинником прискорення інфляції стало корегування цін з огляду на девальвацію гривні. Із початку року знецінення обмінного курсу гривні відносно долара США становило близько 80%. Навіть з урахуванням екстраординарних умов функціонування української економіки, таке знецінення гривні було визнано надмірним і таким, що не відповідає фундаментальним макроекономічним параметрам.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Це зумовило необхідність використання разом із уже запровадженими адміністративними обмеженнями таких комплексних заходів монетарного регулювання для стримування девальваційного тиску на гривню, зниження напруги на грошово-кредитному ринку та нівелювання ризиків для цінової стабільності в середньостроковій перспективі:
1) підвищення з 04.03.2015 облікової ставки з 19,5% до 30,0% річних (постанова Правління НБУ від 02.03.2015 № 154) з відповідним коригуванням процентних ставок за активними та пасивними операціями Національного банку України з регулювання ліквідності банківської системи. Водночас із метою уникнення негативних наслідків для стабільності банківської системи було визнано доцільним обмежити вплив від підвищення облікової ставки на вартість вже наданих банкам стабілізаційних кредитів — їх вартість не зміниться;
2) збільшення обсягів обов’язкових резервів банків. У наступному періоді резервування (11 березня — 10 квітня) обсяг обов’язкових резервів банків у встановленому нормативі збільшиться орієнтовно на 12 млрд. грн., що зменшить обсяги вільної ліквідності банківської системи та сприятиме зниженню девальваційного тиску на обмінний курс. Основним чинником такого зростання буде курсова переоцінка залучених коштів в іноземній валюті. Оскільки таке зростання обов’язкових резервів є надто жорстким навіть для нинішньої ситуації на грошово-кредитному ринку і може ускладнити банкам обслуговування платіжного обороту їх клієнтів, було ухвалено рішення дозволити банкам зараховувати в покриття обов’язкових резервів 100% обсягу залишків готівки в касах банків у національній валюті (наразі можна зараховувати 50% від таких залишків). Це дасть змогу нівелювати вплив курсового чинника на обсяг обов’язкових резервів в сумі орієнтовно 9 млрд. грн. Відповідно, обсяг обов’язкових резервів, який банкам необхідно буде сформувати додатково, збільшиться орієнтовно на 3 млрд. грн. (більш точні цифри залежатимуть від динаміки обсягу залучених коштів та обмінного курсу в період до початку нового періоду резервування, тобто до 10 квітня). Нові резервні вимоги набудуть чинності з початку нового періоду резервування, а саме — з 11 березня 2015 року;
3) використання жорстких кількісних показників грошової пропозиції відповідно до попередніх домовленостей із фахівцями Міжнародного валютного фонду. На засіданні КМП було розглянуто та схвалено попередньо узгоджені з МВФ у межах нової програми розширеного фінансування орієнтири монетарних агрегатів. Зокрема, максимально допустиме зростання монетарної бази у 2015 році, узгоджене з макроекономічними прогнозами, було оцінено в 91 млрд. грн.
Параметри монетарної програми передбачають таке:
- значна частина збільшення монетарної бази буде забезпечена шляхом надання кредитних ресурсів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для здійснення компенсацій вкладникам ліквідованих банків з метою відновлення стабільної роботи банківської системи;
- жорстке обмеження зростання обсягів ОВДП у портфелі НБУ, тобто мінімізація фінансової підтримки Нафтогазу та державного бюджету;
- активне використання стерилізаційних інструментів для абсорбції надлишкової ліквідності банківської системи з метою нівелювання інфляційного та девальваційного тиску;
- рівномірний квартальний розподіл перерахувань прибутку Національного банку до державного бюджету задля недопущення дестабілізації грошового та валютного ринків.
За оцінками фахівців Національного банку цей комплекс заходів разом із уже запровадженими адміністративними обмеженнями на фоні деескалації військового конфлікту на сході країни та отримання коштів від міжнародних фінансових організацій дозволить зняти напругу на грошово-кредитному ринку та сформувати тенденцію на зниження інфляції до однознакового рівня в середньостроковій перспективі. За наявності ознак макрофінансової стабілізації Національний банк України має намір поступово пом’якшувати грошово-кредитну політику та скасовувати запроваджені адміністративні обмеження.
