Розглядаючи питання дотримання суб’єктами господарювання касової дисципліни, суд встановив, що законодавець не надає контролюючому органу права самостійно визначати касову політику підприємства. Тоді як пункт 5.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (далі — Положення № 637), навпаки визначає, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою).
При цьому пунктом 5.12 Положення № 637 визначено, що установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв’язку зі змінами законодавства України або за наявності відповідних факторів об’єктивного характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо).
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Тож ВАСУ визначив, що нормативні документі, які регулюють питання ведення касової дисципліни, не містять імперативних положень, які б зобов’язували підприємства переглядати установлений ліміт каси та строки здавання готівки за наявності тих чи інших обставин, а лише вказують на наявність такої можливості у разі встановлення відповідних факторів об’єктивного характеру.
Повне або часткове копіювання матеріалу дозволено лише за умови посилання на портал «Головбух24»
