Фахівці АППУ звертають увагу платників податків на окремі зміни до Податкового кодексу України (ПК), внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Податок на додану вартість
Уряд не відмовився від намірів щодо електронного адміністрування податку на додану вартість із запровадженням електронних спеціальних рахунків. Проте застосування такого порядку адміністрування податку в повному його форматі Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71 відтерміновано до 1 липня 2015 року.
Водночас у період з 1 лютого до 1 липня 2015 року буде проводитись тестування вказаного порядку адміністрування податку на додану вартість. Зміст його полягає в тому, що в цей період реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають усі податкові накладні незалежно від визначеної в них суми податку.
Одночасно на сайті Державної фіскальної служби України в розділі «Електронне адміністрування ПДВ» розміщено оголошення для платників податків, згідно з яким починаючи з 5 січня 2015 року реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних буде здійснюватись за формами, затвердженими наказом Мінфіну «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957» від 14.11.2014 № 1129 (J/F1201007 — податкова накладна, J/F1201107 — додаток до податкової накладної, J/F1201207 — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної).
Квитанції про прийняття/неприйняття податкових накладних та розрахунків коригування до податкової накладної будуть надходити у форматі xml відповідно до стандарту, затвердженого наказом МДЗ «Про затвердження Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання та Опису довідників, що публікуються з Форматом (стандартом) електронного документа звітності суб’єктів господарювання» від 29.11.2013 № 729.
Окрім цього, з 5 січня 2015 року впроваджується в дослідну експлуатацію новий електронний сервіс. За надісланим запитом платники податків будуть мати можливість отримати в електронному вигляді податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкова накладна та додатки до неї складаються та надаються отримувачу (покупцю) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, Державна фіскальна служба України запровадила обов’язкову реєстрацію всіх податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних достроково, з 5 січня 2015 року.
Відповідно до пункту 198.6 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.
Акцизний податок
Із 1 січня 2015 року суттєвих змін зазнав акцизний податок. Серед нововведень увагу платників особливо привертає запровадження акцизу на роздрібний продаж підакцизних товарів. Серед основних оновлених норм ПК, якими такі зміни запроваджено:
1) наведено визначення в якості платника податку осіб — суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів (пп. 212.1.11 ПК);
2) визначено, що реєстрація СПД роздрібної торгівлі як платників акцизу здійснюється контролюючими органами (пп. 212.3.1-1 ПК):
- за місцезнаходженням пункту продажу товарів (тобто визначене місце сплати податку);
- не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, у якому здійснюється господарська діяльність (тобто визначено граничну дату реєстрації);
3) до об’єктів оподаткування віднесено операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 213.1.9 ПК);
4) визначено, що базою обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 ПК (пп. 214.1.14 ПК);
5) встановлено, що для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 ПК, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість) у розмірі 5% (пп. 215.3.10 ПК);
6) зазначено, що датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок, — дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ПК).
З урахуванням того, що вичерпний перелік підакцизних товарів наведено в статті 215 ПК, а пунктом 14.1.212 ПК наведено визначення роздрібного продажу підакцизних товарів із зазначенням переліку підакцизних товарів, на які поширюється таке визначення, можна вважати, що законодавець врегулював питання, які виникають щодо запровадження будь-якого податку, а саме визначив платника, об’єкт, базу, ставку оподаткування, дату виникнення податкових зобов’язань та бюджет, до доходів якого податок буде зараховано, що визначається не лише підпунктом 212.3.1-1 ПК, а й зміненими нормами пункту 16 та 20-3 статті 69 Бюджетного кодексу України.
Очевидно, що для організації адміністрування слід очікувати введення Міністерством фінансів України окремого коду бюджетної класифікації для обліку надходжень акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Від фіскальних органів варто очікувати ініціативи щодо внесення змін до форми податкової декларації з акцизного податку, які будуть покликані не лише додати можливості для відображення в декларації саме роздрібних продажів, а і врегулювати питання співвідношення між податковим органом, де платник акцизу знаходиться на обліку, та податковим органом, на підвідомчій території якого розташоване місцезнаходження пункту продажу підакцизних товарів. Варто нагадати, що випадки, коли платник знаходиться на обліку в одному податковому органі, а доходи від сплати ним податку спрямовуються до територіальної громади, розташованої за межами території, підвідомчій такому податковому органу, потребують особливої уваги контролюючих органів і додаткових витрат їх робочого часу.
Виникає питання щодо ролі та значення рішення сільської, селищної або міської ради щодо встановлення ставки оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів з урахуванням того, що ПК така ставка визначена у фіксованому розмірі — 5%. У такому випадку повноваження відповідних місцевих рад фактично звужуються до визначення переліку підакцизних товарів, на які на території відповідної громади запроваджуватиметься податок.
