ВГСУ вказав на правомірність зменшення судами належних до сплати явно завищених штрафних санкцій (неустойки) за неналежне виконання або невиконання зобов’язань.
Адже наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення. Оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов’язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
При вирішенні ж питання про можливість зменшення неустойки, враховуються:
- ступінь виконання зобов’язання боржником;
- майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні;
- співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора;
- не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Крім того, суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з:
- причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання;
- незначності прострочення у виконанні зобов’язання;
- невідповідності розміру пені наслідкам порушення;
- негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Повне або часткове копіювання матеріалу дозволено лише за умови посилання на портал «Головбух24»
