Одним із видів щорічної додаткової відпустки є відпустка за особливий характер праці (ст. 76 Кодексу законів про працю України і ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).
Щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці надають окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я. Її тривалість — до 35 календарних днів (к. дн.) за Списком виробництв, робіт, професій і посад, що затвердив Кабмін постановою від 17.11.1997 № 1290 (далі — Список).
Конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюють колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу з комп’ютером передбачили підрозділом «Інші види виробництв» розділу ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку. Максимальний термін такої відпустки становить 4 к. дн. на рік.
Порядок застосування Списку затвердило Мінсоцполітики наказом від 30.01.1998 № 16 (далі — Порядок).
Додаткову відпустку за особливий характер праці надають пропорційно до фактично відпрацьованого часу (п. 6 і 7 Порядку). У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Отже, право на щорічну додаткову оплачувану відпустку за особливий характер праці мають працівники, робота яких з комп’ютером становить не менше як половину тривалості робочого дня.
Облік часу, відпрацьованого по кожному виду робіт, здійснює власник або уповноважений ним орган.
Рішення щодо надання щорічної додаткової відпустки працівникам у кожному конкретному випадку ухвалює роботодавець з урахуванням названих вимог.
