На витрати, понесені підприємством у зв’язку з оплатою найманого житла працівникам, нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).
Такі виплати (оплата квартири та найманого житла, гуртожитку, товарів, продуктових замовлень, абонементів до групи здоров’я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством) мають індивідуальний характер та належать до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Базою нарахування ЄСВ для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідна норма передбачена пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачене Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держстату від 13.01.2004 № 5 (пп. 2.3.4 Інструкції № 5).
