Суд касаційної інстанції підтримав позицію податкового органу щодо правомірності збільшення сум грошових зобов`язань з ПДФО та військового збору з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника включають дохід, отриманий платником як додаткове благо. Крім випадків, передбачених статтею 165 Податкового кодексу України; ПК (пп. 164.2.17 ПК).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК (пп. 168.1.1 ПК).
При цьому платник набуває статусу податкового агенту у всіх випадках, коли виплачує фізичній особі дохід (купує товар, замовляє послугу, виплачує заробітну плату) у грошовій формі (готівковій або безготівковій) або не грошовій формі (наприклад, бартер).
Отже, у спірних правовідносинах суди попередніх інстанцій установили, що єдиним документальним підтвердженням оціночної вартості проданого автомобіля Mercedes-Benz GLC 250 d4MATIC Coupe, реалізованого товариством фізичній особі, є його балансова вартість на дату продажу. За відомостями підприємства вона складала 1 491 547,56 грн (без ПДВ). Відтак, відчуження транспортного засобу товариством на користь фізособи за ціною 100 000 грн (без ПДВ) свідчить про те, що позивач надав фізособі додаткове благо у вигляді суми знижки від звичайної вартості товару, індивідуально призначеної для такого платника.
З урахуванням наведеного, ВС погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки, факт надання юрособою (продавцем) фізичній особі (покупцю) індивідуальної знижки є додатковим благом, який повинен включатися до загального оподатковуваного доходу та належним чином оподатковуватися. Це зумовлює обов`язок позивача як юрособи (продавця) нарахувати та сплатити від імені фізособи (покупця) необхідні податки та збори, чого позивач не зробив.
Роботодавці інколи намагаються покращити умови праці для працівників, але це може спричинити для них неочікувані штрафи. Підкажемо, що податківці вважають додатковим благом і чи можна уникнути податкових ризиків, коли надаєте працівникам додаткові послуги або товари
При цьому суд касаційної інстанції вважає помилковими твердження позивача про його звільнення від оподаткування на підставі положень статті 173 ПК, з огляду на те, що, вказана норма регулює порядок оподаткування доходу саме від продажу транспортного засобу, а не доходу у вигляді індивідуальної знижки при придбанні транспортного засобу, що є предметом розгляду справи. Тому зазначена норма не є релевантною до спірних правовідносин та застосуванню не підлягає.
Отже, у справі, що розглядається, факт надання додаткового блага у вигляді знижки був належним чином установлений, а балансова вартість проданого транспортного засобу значно перевищує фактичну ціну договору.
Відтак, Касаційний адміністративний суд у складі ВС від 02.05.2024 у справі № 320/3024/22:
- касаційну скаргу позивача залишив без задоволення;
- рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі № 320/3024/22 залишив без змін.