З грудня 2024 року запровадили «режим експортного забезпечення» (далі — РЕЗ), який змінив правила експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки. Тепер його можуть здійснювати винятково суб’єкти, зареєстровані платниками ПДВ. При цьому всі ланцюги постачання перевіряють до вивезення продукції з території України. Це дало можливість податківцям ефективно запобігати реалізації схемних операцій.
Проте є суб’єкти, які і досі намагаються зареєструвати податкові накладні (ПН) за операціями з «експорту» сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, нехтуючи правилами роботи даної системи.
Яскраві «кейси» спроби реєстрації ПН товарів без походження
- Компанія «А» вирішила «протестувати» роботу системи, намагаючись зареєструвати експортні накладні на 46 т сої за рахунок податкового ліміту, сформованого в результаті придбання паркомісць у Києві та послуг з утримання паркінгів. Реєстрацію ПН зупинили. Але, завдячуючи такій зухвалій спробі, тепер відомо, що середня «врожайність» сої на підземному паркінгу — 1,7 ц на метр квадратний.
- Компанія «Б» імпортувала фрукти, овочі, рибу та м'ясо, а ось експортувати намагалася теж сою. Система зупинила таку спробу.
- Підприємство «В» спробувало зареєструвати експортні накладні. При цьому підприємство не мало рахунків в банку, землі, товарів чи основних засобів та не сплачувало податки. Система автоматично заблокувала експортну ПН на партію соняшникової олії на суму 5,7 млн грн.
- Компанія «Г» подала накладну з номенклатурою товару «Соя», але кодом товару, що відповідає пшениці. ПН на партію у 24 500 кг зупинили. Моніторинг встановив, що підприємство не закуповувало ані сої, ані пшениці. У суб’єкта також були відсутні відомості про походження товарів, відсутня сплата податків, основні засоби, земля.
Типові спроби обійти РЕЗ:
- реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з імпорту продуктів харчування;
- реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з придбання на внутрішньому ринку основних засобів, які не мають жодного відношення до операцій з с/г товарами;
- підміна номенклатури, яка не відповідає коду УКТ ЗЕД в ПН;
- відсутність будь-якого походження та навіть відкритих рахунків в банках;
- реєстрація 1 тонни продукції за відсутності її придбання, виробництва та історії операцій з с/г продукцією;
- 12 суб’єктів господарської діяльності (далі — СГД), які перебували в ризикових ще з 2020 — 2023 років, також протестували цю систему.
Як скласти ПН на експорт товарів, щодо яких діє РЕЗ
Всі ці спроби зупинив діючий РЕЗ.
ДПС нагадала основні правила роботи РЕЗ:
1) експорт такої продукції можуть здійснювати лише суб’єкти, які зареєстровані платниками ПДВ;
2) митне оформлення операції з експорту розпочинається після реєстрації в ЄРПН ПН, моніторинг якої триває протягом трьох операційних днів;
3) аналізують походження такої продукції, декларування та сплату податків за ланцюгами постачання до фактичного вивезення такої продукції за межі митної території України;
4) нульову ставку ПДВ за такими операціями мають право застосовувати лише ті суб’єкти, у яких повернення валютної виручки за попередні 12 місяців складає не менше 80%. Решта суб’єктів таке право матиме лише після повернення валютної виручки за цими операціями;
5) для суб’єктів, які мають позитивну історію за експортними операціями з походженням продукції, зареєстровані платниками ПДВ не менше року та вчасно подають звітність, мають землю, задекларованих працівників з належною заробітною платнею, не мають боргів зі сплати податків, не перебувають у стадії ліквідації, запровадили ознаки безумовної реєстрації ПН.
Також податківці навели 5 топових товарів:
- кукурудза — 1 718 ПН/РК у кількості 5 504,9 тис. тонн на загальний обсяг 45 935,5 млн грн;
- олія соняшникова — 3 822 ПН/РК у кількості 804,5 тис. тонн на загальний обсяг 37 734,9 млн грн;
- пшениця — 982 ПН/РК у кількості 2 185,3 тис. тонн на загальний обсяг 19 128,3 млн грн;
- соєві боби — 1 045 ПН/РК у кількості 596,5 тис. тонн на загальний обсяг 9 739,3 млн грн;
- ріпак — 230 ПН/РК у кількості 245,1 тис. тонн на загальний обсяг 5 440,5 млн грн.
На сьогодні у статусі «скасовано реєстрацiю ПН/РК вiдповiдно до пiдпунту 97.2 пункту 97 пiдроздiлу 2 роздiлу XX «Перехiднi положення» ПКУ» перебуває 712 ПН/РК у 218 СГД на загальний обсяг 98,8 млрд грн. З них направлених на реєстрацію у період з 02-06.12.2024 — 419 ПН/РК у 150 СГД на загальний обсяг 96,6 млрд грн.
ДПС здійснює моніторинг таких операцій на постійній основі не лише по суб’єкту-експортеру, але й за його ланцюгами постачання.
