Відповідь
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Згідно з п.п 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
- вартість гудвілу;
- витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
- витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відповідно до п. 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).
Пунктом 4 П(С)БО 7 встановлено, що під амортизацією розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Нормами П(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 зі змінами та доповненнями, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.
З урахуванням зазначеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
ЗІР, категорія 102.05
МНМА попри свою малоцінність приносять неабияку користь працівникам поліпшуючи їхні умови праці. Більшість офісного обладнання та меблів — це МНМА. Як скласти наказ про введення в експлуатацію МНМА, акт про введення в експлуатацію МНМА, що треба при цьому врахувати, нюанси введення в експлуатацію — у консультації
Списання палива — складна ділянка бухгалтерського обліку, до якої завжди проявляє цікавість податкова, оскільки знає, що тут майже завжди можна «щось» знайти. У огляді розповімо про норми витрат пального, їхнього застосування, документальне оформлення, подорожні листи, акт списання палива зразок заповнення, проводки
Діяльність підприємства неможлива без ресурсів. Товарно-матеріальні цінності, запаси якраз і є частиною тих ресурсів, що мають забезпечити безперервність виробничого процесу. Запаси є у підприємств усіх видів діяльності, навіть у тих, які надають лише послуги. Що таке запаси, яка класифікація та оцінка запасів для цілей бухгалтерського обліку, за якими рахунками їх обліковувати — дізнайтеся в огляді
Форма, порядок та строки подання інформації про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан до територіального центру комплектування. Перелік суб’єктів, хто зобов’язаний подавати інформацію про транспорт. Дані, які слід наводити у відомості
Існує спеціальна обов’язкова заява про об’єкти, які є джерелом доходу платника податку, або такі, що пов’язані з оподаткуванням, наприклад легкові автомобілі, земельні ділянки, а також кіоски, магазини та інші торговельні точки тощо. Це так звана форма 20-ОПП. Коли її подавати, які наслідки за неподання, невірну чи помилкову інформацію в ній, як її слід заповнювати та коли оновлювати, — у консультації експерта на конкретних зразках для різних ситуацій
