Валютний контроль відносин СГ та фізосіб нерезидентів

355

Запитання

Чи підпадають під валютний контроль відносини між суб’єктами господарської діяльності України та фізичними особами – нерезидентами, які не є іноземними суб’єктами господарської діяльності?

Відповідь

Коротка:

Якщо взаємовідносини між суб’єктами господарської діяльності України і фізичними особами – нерезидентами за своєю сутністю є господарською діяльністю та оформлені зовнішньоекономічним договором (контрактом), то такі відносини підпадають під валютний контроль, за винятком експорту послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.

Повна:

Відповідно до ст. 1 розд. I Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

При цьому іноземні суб’єкти господарської діяльності – суб’єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України. 

Відповідно до ст. 5 Закону № 959 фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-XII «Про підприємництво». Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. 

Ознаками зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, є:

  • за своєю сутністю вона є господарською діяльністю, тобто діяльністю суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV);
  • ця діяльність побудована на відносинах між суб’єктами господарювання, що перебувають під юрисдикцією різних держав.

Правовою формою реалізації зовнішньоекономічної діяльності є зовнішньоекономічний договір (контракт).

Зовнішньоекономічний договір (контракт), згідно з ст. 1 Закону № 959 – це домовленість двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону № 959. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності (ч. 2 ст. 6 Закону № 959).

Частиною першою ст. 1 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (надалі – Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством. 

Вимоги частини першої ст. 1 Закону № 185 не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.

Отже, якщо взаємовідносини між суб’єктами господарської діяльності України і фізичними особами – нерезидентами за своєю сутністю є господарською діяльністю та оформлені зовнішньоекономічним договором (контрактом), то такі відносини підпадають під валютний контроль, за винятком експорту послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.

ЗІР 114.01

додаток

👇 Святкова пропозиція для бухгалтерів

Знижка на ліцензію системи «Експертус Головбух»

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Звіт підприємства з іноземними інвестиціями │Форма № 10-зез (квартальна)

Про покращення умов залучення іноземних інвестицій ведуть розмови чиновники, про їх віддачу пишуть економісти, дані за ними збирають органи статистики. Але без звітів, заповнених бухгалтерами, ніхто нічого не порахує. Прямі, портфельні, капітальні — знову ці економічні терміни, що вже призабулися. У статті пояснюємо порядок заповнення та подання звіту про прямі іноземні інвестиції за формою № 10-зез (квартальна). Також познайомимо із формою звіту на 2027 рік
14709

Як застосовувати міжнародні договори

Подвійне оподаткування — типова проблема міжнародного бізнесу. Уникнути її можна через міжнародні договори про усунення подвійного оподаткування. Тема стає актуальною, якщо маєте справу з нерезидентами, виплачуєте їм доходи (дивіденди, роялті, проценти, дохід від надання послуг), ведете облік в їхніх представництвах чи дочірніх підприємствах, самі здійснюєте бізнес за кордоном. З якими країнами укладені міжнародні договори та як їх застосовувати ― дізнайтеся в цьому огляді
16760

Валютні обмеження в Україні під час воєнного стану

На період воєнного стану НБУ істотно обмежив валютні операції та розрахунки з нерезидентами. Перелік обмежень він постійно оновлює. Вони стосуються, зокрема, операцій купівлі-продажу та переказу валюти. Зорієнтуватися у новаціях допоможе експерт
26918

Контрагенти з рф, рб та пов’язані з ними особи: обмеження, заборони, ризики госпдіяльності та іншої співпраці

В огляді експерт коментує заборони, обмеження, ризики господарської діяльності та відповідальність за співпрацю з нинішніми, колишніми чи потенційними партнерами, які мають коріння в рф чи рб. Як визначити пов’язаність особи з державою-агресором та як уберегти себе від можливих ризиків незнання такого звʼязку?
19868