Відповідь
Коротка:
Якщо взаємовідносини між суб’єктами господарської діяльності України і фізичними особами – нерезидентами за своєю сутністю є господарською діяльністю та оформлені зовнішньоекономічним договором (контрактом), то такі відносини підпадають під валютний контроль, за винятком експорту послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.
Повна:
Відповідно до ст. 1 розд. I Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
При цьому іноземні суб’єкти господарської діяльності – суб’єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.
Відповідно до ст. 5 Закону № 959 фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-XII «Про підприємництво». Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є.
Ознаками зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, є:
- за своєю сутністю вона є господарською діяльністю, тобто діяльністю суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV);
- ця діяльність побудована на відносинах між суб’єктами господарювання, що перебувають під юрисдикцією різних держав.
Правовою формою реалізації зовнішньоекономічної діяльності є зовнішньоекономічний договір (контракт).
Зовнішньоекономічний договір (контракт), згідно з ст. 1 Закону № 959 – це домовленість двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону № 959. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності (ч. 2 ст. 6 Закону № 959).
Частиною першою ст. 1 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (надалі – Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.
Вимоги частини першої ст. 1 Закону № 185 не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.
Отже, якщо взаємовідносини між суб’єктами господарської діяльності України і фізичними особами – нерезидентами за своєю сутністю є господарською діяльністю та оформлені зовнішньоекономічним договором (контрактом), то такі відносини підпадають під валютний контроль, за винятком експорту послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.
ЗІР 114.01
